Вирок № 76460505, 13.09.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2350/17

Номер провадження 1-кп/623/48/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді: Гуренко М.О.,

за участю секретаря: Лисенко О.В.,

прокурора: Павленко М.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №12017220320001071 від 06 вересня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бражківка, Ізюмського р-ну Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 29 серпня 2017 року, приблизно о 17 годині, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись біля металевого паркану базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ України» KHA BRA GVK, яка розташована на відкритій ділянці місцевості в с. Бражківка Ізюмського р-ну, Харківської області, шляхом вільного доступу, таємно викрав фрагменти металевих кутків від вказаного паркану та в подальшому здав на пункт прийому металобрухту, вартість яких становить 675 грн., що належить ПрАТ «ВФ України», чим заподіяв майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині, передбаченому ч.1 ст.185КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, покази обвинуваченого, письмові докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченоого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що за вищевказаною адресою мешкає разом з батьком, на даний час не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків по будівництву, стосунки з близькими та рідними добрі, із сусідами не конфліктує, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, але зловживає алкогольними напоями, під дією яких може проявляти агресію, а також має друзів з антисоціальною поведінкою. В скоєному ОСОБА_1 щиро кається. В майбутньому прагне нових злочинів не скоювати.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, а саме ч.1 ст.185 КК України - відповідно до ст.12 КК України віднесений до злочину середньої тяжкості.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілого відсутні вимоги до нього, неодружений, раніше не судимий, офіційно не працює, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на середньому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно ч.2 ст.124 КПК України, а саме витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 197 грн. 74 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Крім того, суд вважає встановленим існування ризику передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України, оскільки під час судового розгляду ОСОБА_1 двічі оголошувався в розшук, а його місцеперебування органам досудового розслідування та суду було невідоме. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, з метою запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та суду та з метою виконання вироку суду обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід.

Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, ч. 1 ст. 185 КК України, ст. 100, 124, 126, 176, ч.1 ст.177, 178, ст.181, 349, 370, 374 КПК України, ППВСУ Постанови Верховного Суду №7 від 24.10. 2003 року«Про практику призначення судами кримінального покарання», суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.76 КК України на ОСОБА_1 додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 21-00 до 06-00 за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4279 від 19.09.2017 року в розмірі 197 грн. 74 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: металеві кутки у кількості 50 шт., які повернуто ОСОБА_2 під розписку - залишити ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.О. Гуренко