Рішення № 76460501, 14.09.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/2327/18

2-о/621/86/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

- головуючого - судді Овдієнко В. В.

- присяжних: ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю: секретаря судового засідання - Лацько А. С.,

заявник - КЗОЗ Обласний протитуберкульозний диспансер №3,

представник заявника - ОСОБА_3,

заінтересована особа - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою Комунального закладу охорони здоров'я Обласний протитуберкульозний диспансер №3 про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

Представник Комунального закладу охорони здоров'я "Обласного протитуберкульозного диспансеру №3" ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_4 до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна психіатрична лікарня №1" терміном на три місяці для лікування заразної форми туберкульозу.

В обґрунтування заяви зазначено, що у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зміни в легенях вперше виявлені у серпні 2017 році під час флюорографічного огляду за місцем мешкання. В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 перебувала в контакті із своїм сином, який хворий на туберкульоз, вона взята на диспансерний облік.

09.02.2018 ОСОБА_4 госпіталізована до Комунального закладу хорони здоров'я "Обласний протитуберкульозний диспансер №3" для подальшого обстеження та лікування, де перебуває по-теперішній час.

Центральною лікарсько-консультативною комісією у ОСОБА_4 встановлено діагноз вперше діагностований туберкульоз легень інфільтративний з деструкцією та бактеріовиділеннями. А 05.06.2018 встановлено діагноз невдача лікування туберкульозу.

Перебуваючи в ОПТД №3 ОСОБА_4 протягом всього періоду лікування зловживала алкогольними напоями, порушувала режим медичного закладу, на зауваження медичного персоналу не реагувала. Неодноразові бесіди про необхідність лікування, шкоду алкоголю для її здоров'я та щодо необхідності дотримання протиепідеміологічного режиму, ніяким чином не вплинуло на її поведінку.

Вимоги протиепідемічного режиму ОСОБА_4 не виконуються.

18 липня 2018 року ОСОБА_4 консультована лікарем - психіатром та лікарем -наркологом з приводу зловживання ОСОБА_4 спиртними напоями (діагноз F 10.20) та змін особистості та поведінки в результаті зловживання алкоголем.

Відповідно до висновку ЛКК КЗОЗ "Обласного протитуберкульозного диспансеру №3" від 03.08.2018 за №14 ОСОБА_4 має діагноз невдача лікування туберкульозу легень. Хвора є бактеріоносієм, несе небезпеку зараження для оточуючих туберкульозом, схильна до порушення режиму. Тому вона потребує примусової госпіталізації в умовах Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна психіатрична лікарня №1", терміном на три місяці.

Оскільки, ОСОБА_4 створює загрозу розповсюдження небезпечної хвороби, а в Обласній психіатричній лікарні №1 є відділення для лікування хворих на туберкульоз та алкоголізм, то буде найдоцільнішим направити її на лікування саме в цей медичний заклад і саме на три місяці, бо в коротший термін лікування буде неефективним та недостатнім.

Під час судового розгляду представник заявника адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у заяві. Наполягала на необхідності примусової госпіталізації ОСОБА_4 для лікування заразної форми туберкульозу.

Заінтересована особа ОСОБА_4, яка належним чином повідомлена про судовий розгляд справи, в судове засідання не з'явилася, подала заяву про судовий розгляд справи за її відсутністю.

Враховуючи, що заінтересована особа ОСОБА_4 належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, а також з урахуванням відомостей протитуберкульозного закладу щодо загрози розповсюдження хвороби, відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 345 ЦПК України, судовий розгляд проведено за її відсутністю.

Вислухавши представника заявника, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до висновку ЛКК Обласного протитуберкульозного диспансеру №3 від 03.08.2018 за №14 ОСОБА_4 має має діагноз невдача лікування туберкульозу легень. Хвора є бактеріоносієм, несе небезпеку зараження для оточуючих туберкульозом, схильна до порушення режиму. Тому вона потребує примусової госпіталізації в умовах Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна психіатрична лікарня №1", терміном на три місяці(а. с. 4).

Наявність у ОСОБА_4 захворювання на небезпечну форму туберкульозу, діагнозу F 10.20,а також її ухилення від лікування та порушення режиму лікування підтверджується даними етапного епікризу із історії хвороби №100, виписки з амбулаторної карти, консультативних довідок психіатра та нарколога, доповідних записок, копії яких додані до заяви (а. с. 5-8).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України “Про протидію захворюванню на туберкульоз” хворі на туберкульоз та інфіковані мікобактеріями туберкульозу зобов'язані: 1) дотримуватися призначеного їм відповідно до стандарту медичної допомоги режиму лікування; 2) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я під час стаціонарного чи санаторно-курортного лікування; 3) проходити у встановлені строки обов'язкові медичні огляди та обстеження на туберкульоз, визначені відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я; 4) дотримуватися вимог протиепідемічного режиму.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 11 Закону України “Про протидію захворюванню на туберкульоз”, у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.

Представником КЗОЗ "Обласного протитуберкульозного диспансеру №3" надано докази того, що ОСОБА_4 хворіє на заразну форму туберкульозу, а також має розлад особистості та поведінки внаслідок зловживання алкоголем, під час амбулаторного та стаціонарного лікування порушує протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_4 хвора на заразну форму туберкульозу, порушує протиепідемічний режим під час добровільної госпіталізації до протитуберкульозного закладу, заява Обласного протитуберкульозного диспансеру №3 про примусову госпіталізацію ОСОБА_4 до Обласної психіатричної лікарні №1 для лікування строком на 3 місяці є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 293, 343-346, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний протитуберкульозний диспансер № 3" – задовольнити.

Примусово госпіталізувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна психіатрична лікарня № 1" терміном на три місяці для лікування заразної форми туберкульозу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Повне рішення складено 14.09.2018.

Заявник - Комунальний заклад охорони здоров'я Обласний протитуберкульозний диспансер №3, місцезнаходження за адресою: 63403, Харківська область, м. Зміїв, Таранівське шосе, 70, ЄДРПОУ 24342780.

Заінтересована особа - ОСОБА_4, зареєстрована за адресою: 63330, Харківська область, Красноградський район, с. Зоряне, вул. Молодіжна, буд. 31, паспорт громадянина України серія ММ № 731974, виданий Красноградським РВ УМВС України в Харківській області 12.12.2000.

Головуючий: В. В. Овдієнко

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2