Ухвала суду № 76460084, 14.09.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19723/16-к

Провадження № 1-кп/638/261/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого Штих Т. В.

суддів Цвірюка Д.В., Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Вакула І.В.

прокурора Бондарчук Я.В.,

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12015220480005685 від 13 серпня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в смт Чульман, Якутської СРСР, українця, громадянина України, приватного підприємця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 - А у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, народився в м. Одеса, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, народився в с. Березнегуватське, Новобугського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановив:

07.12.2016 року в провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Обговоривши в судовому засіданні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, вислухавши думку прокурора про доцільність продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого вони обвинувачуються та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були враховані при обранні їм запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати, вислухавши думку, захисника ОСОБА_1, який вважав недоцільним задовольнити вказане клопотання та продовження застосування запобіжного заходу з процесуальних підстав, думку захисника ОСОБА_2, який заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив замінити запобіжний захід ОСОБА_7 на запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, вказав, що ризики не існують, а свідки та потерпілі вже допитані, та обвинувачені не можуть чинити тиск на свідків та потерпілих, зазначив, що жоден з допитаних свідків не вказав на обвинувачених, як на осіб, які вчинили замах на вбивство, тому ризики з серпня 2016 року суттєво зменшились та необхідно обрати запобіжний захід домашній арешт, так як обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце мешкання та міцні соціальні зв’язки, захисника ОСОБА_3, яка вважала відсутніми підстави для продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_6, зазначила, що не має підстав для продовження строку тримання під вартою, зазначила, що ризики зникли, потерпілі та свідки допитані, тому необхідно до ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачені заперечувати протипродовження строку тримання під вартою, ОСОБА_6 повідомив, що йому нічого сказати, а ОСОБА_7 вказав, що підтримує думку свого захисника, проте колегія суддів приходить до наступного.

На разі триває судове слідство, хоча потерпілі і свідки допитані, проте суд переходить до дослідження доказів та обвинувачені також ще не давали свої показання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов’язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов’язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Так, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від десяти до п’ятнадцяти років позбавленням волі, останні перебуваючи на волі, та, будучи обізнаними про суворість передбаченого законом покарання, можуть перешкодити кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, крім того, обвинувачені можуть переховуватися від суду; що вказує на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, у зв’язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, який закінчується 29 липня 2018 року, слід продовжити ще на шісдесят днів місяці.

Суд особливо звертає увагу на суттєво неприязні стосунки між потерпілими та обвинуваченими, про що в судових засіданнях неодноразово сторонам були зроблені зауваження з приводу неадекватної поведінки та висловів. Вказані обставини суттєво впливають на вирішення питання щодо продовження терміну тримання під вартою. Як зі сторони обвинувачених та і зі сторони потерпілих лунають погрози.

Крім того до суду надійшло клопотання командира батальйону поліції особливого призначення головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування заходів безпеки стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Колегія суддів вважає вказане клопотання подане неповноважною особою, крім того в ньому не вказані підстави скасування заходів безпеки. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні вказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 369 - 372, 376 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 листопада 2018 року.

Відмовити в задоволенні клопотання про скасування заходів безпеки, відповідно до ухвали від 12 грудня 2016 року.

Ухвала може бути оскажена в порядку глави 18 КПК України.

Головуючий: Штих Т.В.

Судді: Цвірюка Д.В.

ОСОБА_13