Ухвала суду № 76459366, 10.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/530/18

Провадження № 2-п/521/145/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2018 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1, розглянувши вимогу ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_2 (проживає за адресою: 65091, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

В своїй заяві ОСОБА_2 в прохальній частині однією з вимог просила суд звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати

У ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, при вивченні даної вимоги заявниці судом не встановлено, з яких саме підстав вона має бути звільнена від сплати судового збору.

Посилання заявниці на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» судом до уваги не приймається, оскільки цивільна справа в рамках якої заявницею подана заява про перегляд заочного рішення стосується стягнення заборгованості, а не захисту прав споживачів, тому посилання на вказаний Закон є необгрунтованним та хибним.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимога про звільнення заявниці від сплати судового збору не підлягає задоволенню і вказує, що ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір.

Керуючись ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні вимоги ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.

10.09.18