Рішення № 76456799, 14.09.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/787/18

2/467/282/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.,

за участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

23 липня 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» через свого представника звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 23 травня 2012 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Так, позивач стверджує, що відповідач підписав заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», що затверджені наказом № СП 02010 0256 від 06 березня 2010 року, а також «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, які в своїй сукупності складають договір між ним та Банком.

Проте, своїх зобов’язань за цим договором відповідач належно не виконував, у зв’язку з чим станом на 31 травня 2018 року, на думку позивача, має перед ним заборгованість у сумі 88613,28 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1266,90 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 78123,33 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 4527,18 грн., фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 4195,87 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості за кредитом, а так само і судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Провадження за вимогами позивача було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2018 року. Ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 серпня 2018 року.

23 серпня 2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області виніс ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14 вересня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав частково, не згоден з нарахованою сумою заборгованості по процентам за користування кредитом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, достатності та взаємозв’язку, в межах заявлених вимог, керуючись принципом верховенства права, встановивши фактичні обставини та визначивши відповідні їм правовідносини, прийшов до такого.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що 23 травня 2012 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний договір складається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 травня 2012 року, «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті.

Відповідач своїм підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 23 травня 2012 року підтвердив факт укладення договору між ним та позивачем.

Пунктом 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Умовами укладеного сторонами кредитного договору передбачено сплату позичальником пені у разі несвоєчасного погашення заборгованості, а також штрафів при порушенні строків платежів по будь-якому з зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк.

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим АТ КБ "ПриватБанк", станом на 31 травня 2018 року у відповідача виникла заборгованість перед банком на загальну суму 88613,28 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1266,90 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 78123,33 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 4527,18 грн., фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 4195,87 грн.

При цьому з 01 вересня 2014 року позивач застосував при проведенні розрахунку процентну ставку - 34,80, а з 01 квітня 2015 року - 43,20.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніше, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Таким чином, із змісту наведеної норми вбачається, що зміна процентної ставки за кредитним договором має визначатись сторонами у договорі.

Обґрунтовуючи підвищення процентної ставки в односторонньому порядку позивач вказував, що таке право йому надано положеннями пункту 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Між тим, вказані Умови не містять реквізитів щодо їх ідентифікації, а саме відсутній їх номер, дата, підпис позичальника, вказані Умови мають підпис лише керівника Банку.

Отже, встановлене свідчить про відсутність доказів на підтвердження того, що відповідач погодився саме на зазначені Умови надання кредиту, а тому посилання в договорі на відповідні Умови, що стосуються саме цих Умов є безпідставними.

Враховуючи, що підпис відповідача на наданому позивачем тексту Умов відсутній, то зміна процентної ставки застосована позивачем є односторонньою її зміною, що заборонено наведеними правовими нормами.

За таких обставин підстав для застосування підвищеної процентної ставки немає. Отже, за період з вересня 2014 року по 31 травня 2018 року підлягає застосуванню відсоткова ставка у 20,40% річних.

Таким чином, суд не може прийняти як належний доказ надані позивачем розрахунки заборгованості процентів за користування кредитом та загальної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Так, з урахуванням того, що після 01 вересня 2014 року платежі по процентам відповідачем не здійснювалися, розмір заборгованості по процентам відповідача перед Банком станом на 31 травня 2018 року становить 1593,15 грн. (1266,90 грн. (заборгованість за тілом кредиту) х 20,40% : 360 днів х 1368 днів (кількість днів, за яку нараховується заборгованість, а саме: з 01 вересня 2014 року по 31 травня 2018 року) + 611,05 грн. (раніше нараховані проценти за користування кредитом станом на 01 вересня 2014 року).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені та штрафів за несвоєчасне виконання зобов’язань, то суд виходить з наступного.

Оскільки пеня та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором є порушенням положень, закріплених у статті 61 Конституції України в частині заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, на що вказав Верховний Суд України в своїй постанові від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 4195,87 грн. необхідно відмовити.

Таким чином, позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню на суму 7387,23 грн., яка складається з наступного: 1266,90 грн. - заборгованість за кредитом; 1593,15 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4527,18 грн. - заборгованість за пенею.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов’язані із сплатою судового збору у розмірі 146,95 грн. (8,34%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (55301, Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Арбузинка, вул. Шевченко, буд. 7, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ЕО номер 878119, виданий Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області 10 листопада 2000 року) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором у розмірі 7387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 23 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 90 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1593 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто три) грн. 15 коп., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 4527 (чотири тисячі п’ятсот двадцять сім) грн. 18 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (55301, Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Арбузинка, вул. Шевченко, буд. 7, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ЕО номер 878119, виданий Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області 10 листопада 2000 року) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 95 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Явіца