Ухвала суду № 76456585, 11.09.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6166/18

Провадження №2-аз/428/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 до заступника начальника ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4, ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.06.2018 року відкрито провадження у зазначеній адміністративній справі. Постановою державного виконавця Цівенко А.С. від 15.08.2018 року (ВП 56642454) звернено стягнення на доходи ОСОБА_2 за оскаржуваною постановою ОСОБА_3 митниці ДФС України від 20.04.2018 року №0445/10200/18, яка не набрала чинності. В порушення вимог ст.ст. 533, 539 Митного кодексу України відповідач ОСОБА_3 митниця ДФС України направив оскаржувану постанову, яка не набрала законної сили для примусового виконання, чим грубо порушила норми законодавства та права позивача. Звернення стягнення на доходи позивача може призвести до порушення конституційних прав позивача. В зв’язку з цим просив забезпечити позов шляхом встановлення заборони державному виконавцю Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_5 вчиняти дії, щодо стягнення на доходи ОСОБА_2 за постановою ОСОБА_3 митниці ДФС України від 20.04.2018 року №0445/10200/18, яка не набрала чинності, на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.08.2018 року (ВП 56642454).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суддя прийшов до наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з пунктом п’ятим частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, проте не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зі змісту адміністративного позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил від 20.04.2018 року №0445/10200/18, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., та закриття справи про адміністративне правопорушення.

При цьому застосування заходу забезпечення позову, обраного представником позивача, тимчасово зупинить дію оскаржуваної постанови від 20.04.2018 року №0445/10200/18, що є неприпустимим у відповідності до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, оскільки за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, застосування заходу забезпечення позову, обраного представником позивача, зупинить дію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.08.2018 року (ВП 56642454), винесену державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_5, яка не є предметом оскарження в цій адміністративній справі, що також є неприпустимим відповідно до приписів частини третьої статті 151 КАС України.

Слід відзначити, що під час розгляду заяви про забезпечення позову не було встановлено будь-які об'єктивних даних існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про відсутність законних підстав для забезпечення позову, що є підставою для відмови представнику позивача у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-154, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВив:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 до заступника начальника ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4, ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Лугнаської області суд Луганської області шляхом подання апеляційна скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ж. І. Кордюкова