Рішення № 76456435, 14.09.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3824/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 вересня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Свірідової В.В.

секретаря Шаповалової Ю.О.

справа №466/3824/18;2/466/1595/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності

ВСТАНОВИВ :

18.05.2018 року позивач ОСОБА_7 звернулася до суду в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи Третьої львівської державної нотаріальної контори про визначення часток у праві спільної сумісної власності, в якому просить постановити рішення, яким визначити частки в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 «а» у м Львові в рівних частинах по 1/7 частини кожному із її співвласників, а саме за: ОСОБА_8 (яка померла 08 січня 2018 року), ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

В обґрунтування позовних вимог позивачі покликаються на те, що 08 січня 2018 року в м. Львові, померла мати позивача - ОСОБА_8 у віці 72 роки. ОСОБА_9 про смерть видане Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 16 січня 2018 року, актовий запис № 74, серія І-СГ № 497735.

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 14 вересня 2005 року, виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації від 14.09.2005 року за №1041, позивач ОСОБА_7, її мати ОСОБА_8, (яка померла 08 січня 2018 року), її діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та сини померлої - відповідачі по справі ОСОБА_5, ОСОБА_6 приватизували на праві приватної спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_2 «а» у м. Львові. Загальна площа квартири становить 60, 30 кв.м. ОСОБА_9 зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.03.2006 року. Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно виданий 21.03.2006 року за № 10148955.

Позивач ОСОБА_7 є рідною дочкою померлої ОСОБА_8. Своє прізвище змінила після укладення шлюбу з ОСОБА_10. ОСОБА_9 про одруження видане 17.10.1998р. відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, запис № 2033.

Крім позивачки спадкоємцями є відповідачі по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - сини померлої. Відповідачі до нотаріальної контори із заявами для оформлення своїх спадкових прав не зверталися.

На протязі всього життя та на момент смерті їх матері ОСОБА_8, позивач проживала разом з нею за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 344 «а», кв. 28.

03 січня 2018 року ОСОБА_8 склала заповіт, в якому вона заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_7 - позивачу по справі.

Для оформлення спадкових прав після смерті матері, позивачка звернулася до Третьої Львівської державної нотаріальної контори, де було відкрито спадкову справу.

Відповідно до п.4.14, 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, «При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє: склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.». ОСОБА_9 про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві». До матеріалів спадкової справи, яку відкрив нотаріус було долучено ОСОБА_9 про право власності на квартиру № 28, яка знаходиться в м. Львові по вул. Шевченка, 344 «а», однак в цьому свідоцтві немає чітко визначених часток у кожного із співвласників. Між сторонами не визначені частки, які є рівними та становлять по 1/7 частині кожному співвласнику.

Згідно відповіді Третьої Львівської державної нотаріальної контори від 25.04.2018 року за 1506/02-14 позивачу рекомендовано звернутись до суду з позовом про визначення часток співвласників у спільній сумісній власності.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_7 змушена звернутися до суду з позовною заявою про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 «а» у м. Львові.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному обсязі. В останнє судове засідання не з’явилися, однак подали до суду заяву, в якій проти заочного розгляду справи не заперечують та просять суд розглядати справу у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, на адресу суду надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи Третьої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без участі їх представника.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

Згідно ОСОБА_9 про право власності на квартиру, виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради 14.09.2005 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та членам сім’ї ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Квартира приватизована згідно з ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.10).

Відповідно до ОСОБА_11 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 21.03.2006 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», квартира АДРЕСА_4 на підставі ОСОБА_9 про право власності на квартиру, виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради 14.09.2005 року належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.11-12).

08.01.2018 року померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-СГ №497735, виданим 16.01.2018 року Шевченківським районним у м. Львові відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.6).

Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12 03.01.2018 року, ОСОБА_8 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що законом матиме право, заповідає доньці Матвіїв (дівоче прізвище ОСОБА_8) ОСОБА_13 – позивачу по справі.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді належної їй частки у квартирі АДРЕСА_4.

З відповіді державного нотаріуса Третьої львівської державної нотаріальної контори від 25.04.2018р. №1506/02-14 вбачається, що видача ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_8 унеможливлюється до визначення часток із спільної сумісної власності - квартири АДРЕСА_4.

Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У відповідності до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішення суду.

Згідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Судом не встановлено підстав для відхилення від рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності, а тому вирішуючи дане питання, суд виходить з рівності кожного з учасників спільної сумісної власності на спірну квартиру та визначає за кожним співвласником по 1/7 частині спірної квартири.

Крім того, статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Відповідач ОСОБА_5 визнав позов, про що свідчить заява від 05.07.2018 року.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідачів підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з позовною заявою до суду.

У зв’язку з наведеним, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача 704,80 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,247,263,265,268, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2 «а» в м. Львові в рівних частинах по 1/7 частини кожному із співвласників, а саме: визначити за ОСОБА_8, (померла 08.01.2018 року), ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 1/7 частці в квартирі АДРЕСА_1 «а» в м. Львові за кожним.

В зв’язку з поділом майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_5, 07.02.1973р.н., ОСОБА_6, 01.01.1976р.н. в користь ОСОБА_7, 25.05.1974р.н., ІПН – НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_11