Рішення № 76456228, 14.09.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/1736/15-ц

2/465/696/18

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2018 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на окремі приміщення будинку № 11 по вулиці Копистинського у м. Львові та третьої особи- Пята Львівська державна нотаріальна контора, без самостійних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом, демонтаж самочинно влаштованих кухні та сходів і виселення з спірних приміщень та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на ряд приміщень у будинку № 11 по вулиці Копистинського у м. Львові, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 зазначивши третіми особами ОСОБА_3 та Пяту Львівську державну нотаріальну контору про визнання права власності в порядку спадкування за законом, демонтаж самочинно влаштованих кухні та сходів і виселення відповідача з спірних приміщень. В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов (ас. 118 – 119), а третя особоба ОСОБА_3 заявила позовні вимоги до сторін ( ас.75 -76). З прохальних частин зустрічної позовної заяви та позову третьої особи вбачається, що вони стосуються одного і того ж об'єкту, щодо забезпечення права власності на приміщення в ньому в порядку спадкування.

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2015 року, у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 09.03.2017 року прийнято відмову в частині позовних вимог позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 щодо визнання права власності на окремі приміщення в будинку № 11 по вулиці Копистинського у м. Львові. Виключено з числа позивачів та відповідача за зустрічним позовом у даній справі ОСОБА_4. Провадження у справі в цій частині закрито ( ас.89-90).

Відповідно до ухвали суду від 12 лютого 2018 року, позовні вимоги третьої особи - ОСОБА_3 залишено без розгляду. Підстави такого рішення викладені в ухвалі (ас. 186 - 187).

В обґрунтування первинного позову, Позивач ОСОБА_1 покликається на те, що 11.04.2010 року померла його мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частку в будинку №11 по вул..Копистинського в м.Львові.

За заповітом спадкоємцями є: він та його рідні брати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Зазначає, що приміщення цокольного поверху будинку не були зазначеними у заповітах, відтак підлягають спадкуванню за законом між чотирма спадкоємцями ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Він, позивач, постійно проживає у даному будинку, а отже фактично прийняв спадщину.

Спадкове майно, що належить спадкоємцям за законом складається з площ: під літ. 2-1 площею 19,3 кв.м.; під літ 2-2 площею 21,3 кв.м., що вказані на поверховому плані цокольного поверху технічного паспорту на будинок. Відповідач ОСОБА_2 користувався вказаними приміщеннями, стверджуючи, що померла ОСОБА_5 заповіла їх йому, відтак решту спадкоємців не заперечували проти зроблених ним перепланувань. Однак, з часу коли йому, позивачу, стало відомо про відсутність заповіту на цокольні приміщення будинку, вважає , що дії відповідача по переплануванню є незаконними. Просить визнати за ним, позивачем ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частки цокольних приміщень будинку, а саме: під літ. 2-1 площею 19,3 кв.м. та під літ 2-2 площею 21,3 кв.м у будинку №11 по вул. Копистинського у м. Львові; зобов"язати ОСОБА_2 демонтувати сходовий марш, що поєднує приміщення першого поверху та приміщення цокольного поверху, а також кухню - приміщення під літ. 2-2 площею 21,3 кв.м.; зобов"язати відповідача ОСОБА_2 також, не чинити йому, ОСОБА_1, перешкоди в користуванні приміщеннями цокольного поверху під літ. 2-1 площею 19,3 кв.м. та під літ 2-2 площею 21,3 кв.м у будинку №11 на вул. Копистинського у м. Львові та виселити того із незаконно зайнятих приміщень.

Не визнавши позовних вимог брата, відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов. В обґрунтування зустрічних позовних вимог, покликається на те, що відповідно до заповіту ОСОБА_5, остання заповіла саме йому - ОСОБА_2 належну їй частину будинку № 11 по вул. Копстнського у м. Львові, що розташована на першому поверсі разом із відповідною частиною господарських будівель і споруд. 25.01.2011 року ЛОКП БТІ та ЕО було визначено ідеальні частки між співвласниками - спадкоємцями померлої ОСОБА_5 та згідно висновку, до першого поверху відійшли цокольні приміщення під літ. 2-1, 2-2 та першого поверху під літ.5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, що у сукупності склало 30/100 частки будинку. Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об"єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2011 року № 127, цокольний поверх є допоміжним приміщенням, відтак не може бути об"єктом спадкування. Крім того, відповідно до висновку ТзОВ " Експерттранском" всі спірні приміщення відповідають будівельно-технічним нормам підлягають до експлуатації, а перепланування нежитлового цокольного приміщення під приміщення кухні площею 21,3 кв.м. є технічно можливим та виправданим.

Також звернув увагу суду, що відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова за ОСОБА_1 визнано право власності на 11/100 частки у будинку № 11 по вул. Копистинського у м. Львові в порядку спадкування за заповітом відповідно до висновку визначення ідеальних часток у будинку. Даним рішенням також встановлено, що самовільне прибудоване приміщення у будинку під літ. 2-2 площею 21,3 кв.м. належать ОСОБА_2

Відтак, просить визнати за ним , ОСОБА_2 право власності на 30/100 частки у будинку № 11 по вул. Копистимнського у м. Львові, що складається з приміщень 2-1 - пральня площею 19,3 кв.м., 2-2 - кухня площею 21.3 кв.м., 5-1 - коридор площею 3,3 кв.м., 5-2 - кухня площею 13,8 кв.м., 5-3 - ванна площею 2,5 кв.м., 5-4 житлова кімната площею 19,2 кв.м., 5-5 - житлова кімната площею 19,7 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача та сам позивач за первинним позовом заявлені вимоги підтримали та просять їх задоволити, зустрічний позов вважають безпідставним та просять відмовити у його задоволенні. Пояснення надали аналогічні викладеним у письмових заявах покликаючись на документи що долучили до матеріалів справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні первісні позовні вимоги заперечила, щодо зустрічного позову то просила такий задоволити. Підтримуючи зустрічні позовні вимоги просить суд звернути увагу, що в оформленні спадкування виникли проблеми, у звязку з чим визначалися частки спадкоємців. Переобладнання приміщень, на які покликається позивач ОСОБА_1 відбулося заповідачем, а отже її довіритель не може бути відповідачем в частині вимог щодо демонтажу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні первісного позову слід відмовити , а зустрічний позов задоволити частково.

Судом встановлено, що згідно рішення народного суду Залізничного району м. Львова від 02.02.1965 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.06.2000 року 1/2 частка будинку № 11 по вул. Копистинського у м. Львові належить на праві приватної власності - ОСОБА_5 - матері сторін.

13.07.2000 року ОСОБА_5 склала заповіт на свого сина - ОСОБА_2, що зареєстрований в реєстрі за №2071 на належну їй частину будинку №11 по вул. Копистинського у м. Львові разом з відповідною частиною належних до нього господарських будівель та споруд, що розташована на першому поверсі, а також належний їй гаражний бокс .

Цього ж дня , тобто 13.07.2000 року ОСОБА_5 склала заповіт, що зареєстрований в реєстрі за №2073, яким заповіла ОСОБА_1 , належну їй на праві особистої власності частину будинку № 11, разом із відповідною частиною належних до нього господарських будівель та споруд, що розташована на другому поверсі. А частину будинку № 11 разом із відповідною частиною належних до нього господарських будівель та споруд , що розташована на третьому поверсі заповіла - сину ОСОБА_4. Гаражний бокс заповіла на сина - ОСОБА_2

ОСОБА_5 померла 11.04.2010 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ № 213514, виданого 12.04.2010 року, актовий запис № 1936. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/2 частину будинку №11 по вул. Копистинського у м. Львові.

Відповідно до висновку про визначення ідеальних часток в будинку між співвласниками від 25.01.2011 року визначено ідеальні частки в будинку №11 по вул. Копистинського, а саме встановлено, що частка І складається із приміщень 2-1 ( прачка) площею 19,3 кв.м., 2-2 ( кухня) площею 21,3 кв.м., 5-1 ( коридор) площею 3,3 кв.м., 5-2 ( кухня) площею 13,8 кв.м., 5-3 ( ванна) площею 2,5 кв.м., 5-4 ( житлова) площею 19,2 кв.м., 5-5 ( житлова) площею 19,7 кв.м. Частка ІІ складається із приміщень 8-1 пл.3,0 кв.м.(коридор); 8-2 – кухня площею 13, 4 кв. м.; 8-3 – санвузол площею 3,2 кв. м.; 8-4 – житлова кімната площею 18,7 кв. м. Частка ІІІ (мезонін) складається з приміщень 9-1 площею 2,4 кв.м. (коридор), 9-2 площею 2,2 кв.м. (ванна), 9-3 площею 8,4 кв.м. (кухня), 9-4 площею 17,8 кв.м. (житлова кімната).

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18.07.2013 року за ОСОБА_4 визнано право власності в порядку спадкування на 9/100 частки будинку: частку ІІІ (мезонін), що складається з приміщень 9-1 площею 2,4 кв.м. (коридор), 9-2 площею 2,2 кв.м. (ванна), 9-3 площею 8,4 кв.м. (кухня), 9-4 площею 17,8 кв.м. (житлова кімната), а також 7-2 ( горище).

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2013 року за ОСОБА_1 визнано права власності в порядку спадкування на 11/100 частки будинку, зокрема на частку ІІ, що складається із приміщень 8-1 пл.3,0 кв.м.(коридор); 8-2 – кухня площею 13, 4 кв. м.; 8-3 – санвузол площею 3,2 кв. м.; 8-4 – житлова кімната площею 18,7 кв. м.

В первісному позові, позивач ОСОБА_1 вказує, що після визнання права власності в порядку спадкування часток будинку № 11 по вул. Копистнського у м. Львові, стало відомо, що цокольні приміщення під літ. 2-1 площею 19,3 кв.м., під літ 2-2 площею 21,3 кв.м не були зазначені у заповітах померлої ОСОБА_5, а відтак підлягають спадкуванню за законом за чотирма спадкоємцями.

Дані твердження позивача та його представника суд відхиляє та виходить з того, що спірні приміщення уже були предметом спору міх сторонами та були предметом судового дослідженні де і встановлені фактичні обставини справи.

Так, із рішення Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2013 року вбачається, що: "в технічному паспорті в розділі «Особливі відмітки» значиться, що під літерою 2-2 площею 21,3 кв.м., знаходиться самовільно перебудоване приміщення. Відношення до цього приміщення ОСОБА_1 не має, дане приміщення належать його брату ОСОБА_2 та перебуває у його користуванні" .

Суд визнає логічним такий висновок, оскільки спакове майно ОСОБА_2 на першому поверсі будинку є окремим житлом і кухня його невідємною частиною. Така обставина існувала і на час складання заповіту спадкодавцем.

Відповідно до ст. 82 ч.4 ЦК України, обставини встановленні рішенням суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказується при вирішенні іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень частини 2 статі 1223 Цивільного кодексу України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положеннями частини першої статті 1267 Цивільного кодексу України, визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 262/02-14 від 01.02.2011 року державного нотаріуса П"ятої Львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину будинку № 11 по вул. Копистинського у м. Львові, разом із відповідною часткою належних до нього господарських будівель та споруд на першому та цокольному поверхах, у зв"язку із тим, що відповідно до заповіту спадкодавець ОСОБА_5 заповіла належну їй на праві особистої власності частку будинку № 11 на першому поверсі, а цокольний поверх у заповіті не вказаний.

Проте, , із технічного паспорту на житловий будинок № 11 по вул. Копистинського у м. Львові виготовленого станом на 27.03.2007 року перед прийняттям ОСОБА_5 спадщини по смерті ОСОБА_6, тобто на момент відкриття спадщини після смерті останнього, приміщення під літ. 2-1 ( пральня) площею 19,3 кв.м. та під літ. 2-2 (кухня) 21,3 кв.м. відносяться до приміщення квартири № 2, а не до цокольного поверху, що також належав ОСОБА_5

За змістом ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати зміни у квартирі за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.

Згідно статті 392 ЦК України, власник вправі пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі відсутності документа, який засвідчує його право власності.

На даний час, у зв'язку зі смертю ОСОБА_5, за життя якої було здійснено перепланування першого поверху будинку із залученням до нього цокольних приміщень, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не має можливості отримати дозвіл на узаконення самочинних перепланувань.

Відтак, суд не приймає до уваги позицію позивача за первинним позовом ОСОБА_1 стосовно визнання спадкового майна у вигляді приміщень цокольного поверху під літ. 2-1 та 2-2 у житловому будинку, 11 по вулиці Копистинського у м. Львові, оскільки таке ніким не визнано спадковим та не може бути предметом спадкування спадкоємцями за законом. Крім того, такі приміщення є допоміжними господарським будівлями до першого поверху, якими за життя користувалась спадкодавець та здійснювала їх перепланування, як власник.

За наведених обставин, первинний позов задоволенню не підлягає з підстав того, що спірні приміщення під літ. 2-1 та літ. 2-2 померла ОСОБА_5, виходячи із заповіту веліла відповідачу - ОСОБА_2 за заповітом від 13.07.2000 року, реєстрований № 2071, а відтак такі із цих підстав не можуть бути об'єктом спадкування за законом. З огляду на вказане, не підлягають задоволенню похідні вимоги про усунення перешкод у користуванні спірними приміщеннями та є безпідставною вимога про зобовязання відповідача демонтувати сходовий марш , що поєднює приміщення першого та цокольного поверхів, а також виселення останнього із спірних приміщень.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розділив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до ст.292 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому суд вважає, що відповідно до ст.16 ЦК України, зустрічний позов ОСОБА_2 слід задоволити та визнати за ним існуюче право власності в порядку спадкування за заповітом на 30/100 частки будинку № 11 по вул. Копистинського у м. Львові, що складається із приміщень 5-1 коридор площею 3,3 кв.м., 5-2 - кухня площею 13,8 кв.м., 5-3 - ванна площею 2,5 кв.м., 5-4 - житлова кімната площею 19,2 кв.м., 5-5 - житлова кімната площею 19,7 кв.м., а також право власності на приміщення 2-1 площею 19,3 кв.м., 2-2 площею 21,3 кв.м.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 12, 81, 258,259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. 1261, частиною 3 статті 1267, ст. 1268 Цивільного кодексу України та ст. 328 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Пята Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом приміщень під № № 2-1 площею 19,3 кв.м. та 2-2 - площею 21,3 кв.м. у будинку № 11 по вул. Копистинського у м. Львові, зобовязання демонтувати самочинно влаштовану кухню та сходовий марш з виселенням ОСОБА_2 із спірних приміщень - відмовити за безпідставністю таких.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на ряд приміщень у будинку № 11 по вулиці Копистинського у м. Львові, задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_2 існуюче право власності в порядку спадкування за заповітом на 30/100 частки будинку № 11 по вул. Копистинського у м. Львові, що складається із приміщень 5-1 коридор площею 3,3 кв.м., 5-2 - кухня площею 13,8 кв.м., 5-3 - ванна площею 2,5 кв.м., 5-4 - житлова кімната площею 19,2 кв.м., 5-5 - житлова кімната площею 19,7 кв.м., у тому числі й приміщень 2-1 площею 19,3 кв.м.та 2-2 площею 21,3 кв.м.,

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення , шляхом подачі через суд першої

Сторони:

Позивач за первинни позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1, 79015, м. Львів, вул. Копистинського, 11.

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первинним позовом: ОСОБА_2, 79015, м. Львів, вул. Копистинського, 11.

Суддя В. Кузь