Рішення № 76455526, 27.12.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8788/16-ц

Провадження №2/405/1870/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/8788/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Подільський відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи ПАТ КБ «ПриватБанк», Подільський ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області, в якому просив зняти арешт з належного йому домоволодіння, яке знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Каляєва, 8.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.1986 року № 4-1649 йому (позивачу) на праві власності належить 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Каляєва, 8, та на підставі договору дарування від 09.10.1987 року № 1-4076 йому (позивачу) належить інша 1/2 частина вказаного вище домоволодіння. Крім того, зазначив, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-10656 від 30.04.2010 року, накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Каляєва, 8, а також грошові кошти, що належать його (позивача) доньці ОСОБА_2, однак, вказане в ухвалі нерухоме майне належить на праві власності йому (позивачу), що підтверджується також довідкою ОКП «Кіровоградське ООБТІ» від 11.05.2016 року № 23978, тим самим порушуються його (позивача) права як власника нерухомого майна щодо користування та розпорядження майном. Також позивач зазначив, що його донькою ОСОБА_2 07.09.2016 року була подана заява до Подільського ВДВС м. Кропивницький, в якій вона (ОСОБА_2Ю.) просила зняти арешт з нерухомого майна – домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Каляєва, 8, та на вказану заяву його (позивача) донька отримала лист-відповідь від Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області, в якому зазначено, що відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з повним та фактичним виконанням, оскільки згідно постанови від 23.06.2010 року ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська виконано та накладено арешт в межах суми заявлених вимог. Зняття арешту можливе лише за умови скасування заходів забезпечення позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву за вх. № 31878 від 27 грудня 2017 року, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги про зняття арешту з майна підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання надала заяву за вх. № 31839 від 27 грудня 2017 року, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги про зняття арешту з майна визнала в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, заперечення (відзив на позов), - відсутні.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не відомі, окрім того, представником ПАТ КБ «ПриватБанк» подана заява за вх. № 4522 від 28 лютого 2017 року, в якій останній зазначив, що ПАТ КБ «ПриватБанк» позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову, на підставі того, що позивачем невірно обраний порядок захисту порушеного права. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу, при цьому, на позовні вимоги про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна поширюється передбачений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про арешт належного їй майна, при цьому, про арешт майна позивачу ОСОБА_1 стало відомо відповідно до ухвали від 30.04.2010 року, тобто строк позовної давності сплив 30.04.2013 року.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУ юстиції у Кіровоградській області в судове засідання надав заяву за вх. № 31836 від 27 грудня 2017 року, в якій просив дану справу розглянути без участі представника Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУ юстиції у Кіровоградській області, питання задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про зняття арешту з майна залишив на розгляд суду.

Зваживши доводи, викладені в позовній заяві, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до дублікату договору купівлі-продажу від 27 червня 1986 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 4-1649, який (дублікат договору) було видано державним нотаріусом Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_8 та ОСОБА_1 купили будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в місті Кіровограді по вул. Каляєва, під номером 8.

Крім того, відповідно до договору дарування від 09 жовтня 1987 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № І-4076, ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_1 1/2 частину будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в місті Кіровограді, по вул. Каляєва, під № 8. Вказана 1/2 частина будинку належить дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Кіровоградською нотаріальною конторою 27 червня 1987 року за р. № 4-1649 та зареєстрованого Кіровоградським БТІ 1 липня 1986 року під № 11574/50.

Відповідно до архівної довідки ОКП «Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» № 23978 від 11.05.2016 року, за архівними даними реєстрових книг ОКП «Кіровоградське ООБТІ» право власності на житловий будинок за адресою: м. Кіровоград, вул. Каляєва, 8, зареєстровано за ОСОБА_1 - на 1/2 частину житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.1986 року за № 4-1649, посвідченого Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою; та на іншу 1/2 частину житлового будинку на підставі договору дарування від 09.10.1987 року № 1-4076, посвідченого Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою.

Судом також встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 59626908 від 23.05.2016 року, в Державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна є наявною інформація про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10004909, зареєстровано: 06.07.2010, 15:01:10 за № 10004909 реєстратором: Кіровоградська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова б/н, 23.06.2010, Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ, об’єкт обтяження: будинок, адреса: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Каляєва, будинок 8, власник: ОСОБА_2, обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, заявник: Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Відповідно до інформації Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області № 22036/04-71/4 від 22.09.2016 року на звернення відповідача ОСОБА_2 на виконанні у Відділі перебувала ухвала № 2-10656 від 30.04.2010 року, видана Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про накладення арешту на майно та кошти, що належать ОСОБА_2 та знаходяться у неї або інших осіб, а саме на нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Каляєва, 8; на рухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Каляєва, 8 та грошові кошти, що обліковуються на рахунках ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк». 23.06.2010 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв’язку з повним та фактичним виконанням, оскільки згідно постанови від 23.06.2010 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська виконано та накладено арешт в межах заявлених позовних вимог. Зняття арешту можливе лише за умови скасування заходів забезпечення позову.

З матеріалів цивільної справи № 2-10656/10 судом також встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходилася цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 про стягнення заборгованості та грошових сум, за якою ухвалою суду від 30.04.2010 року вжито заходи забезпечення позову, та, серед іншого, накладено арешт на все майно та кошти, що належать ОСОБА_2 та знаходяться у неї або інших осіб: 1) нерухоме майно, що знаходиться за адресою – 25000, м. Кіровоград, вул. Каляєва, будинок, 8; 2) інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача – 25000, м. Кіровоград, вул. Каляєва, будинок 8; 3) грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача ОСОБА_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк». (а.с. 80)

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 задоволено. Ухвалу судді Жовтневого районного суду у м. Дніпропетровську від 30 квітня 2010 року в частині забезпечення позову ПАТ «КБ «ПриватБанк» шляхом накладення арешту на майно відповідачів у справі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 та грошові кошти, що обліковуються на їх рахунках, - скасовано. Публічному акціонерному товариству «КБ «ПриватБанк» в задоволенні його заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів у справі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 та грошові кошти, що обліковуються на їх рахунках, - відмовлено. В решті ухвалу судді Жовтневого районного суду у м. Дніпропетровська від 30 квітня 2010 року про забезпечення позову у цивільній справі залишено без змін. (а.с. 171)

Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2011 року цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2 і ОСОБА_12 про стягнення заборгованості та грошових сум для розгляду по суті передано до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 жовтня 2011 року, яке набрало законної сили 13.10.2011 року, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № MCC1-10/2007 від 18.12.2007 року в сумі 163724,32 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі в сумі 1757,24 грн.

Відповідно до ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. ч. 1,2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону №606- XIV від 21.04.1999 року, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, в тому числі і до повернення виконавчого документа стягувачу – згідно із статтею 47 цього Закону.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999 року) у разі закінчення виконавчого провадження, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі) арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв’язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-19 від 02.06.2016 року) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що на час судового розгляду справи в Подільському ВДВС м. Кропивницький ГТУ юстиції у Кіровоградській області відсутні виконавчі провадження за виконавчими документами, за якими боржником є позивач ОСОБА_1, крім того, як встановлено під час судового розгляду справи арешт на належне позивачу на праві приватної власності нерухоме майно було накладено в якості забезпечення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідачів, зокрема, відповідача ОСОБА_2, якій будинок № 8 по вул. Каляєва у м. Кропивницькому не належить на праві власності, при цьому, позивач не був стороною по зазначеній справі, чим порушуються права позивача ОСОБА_1, як власника будинку № 8 по вул. Каляєва у м. Кропивницькому щодо вільного розпорядження останнім зазначеним нерухомим майном, та у зв’язку з наявністю на час розгляду справи арешту на нерухоме майно, на підставі чого, суд вважає позовні вимоги позивача про зняття арешту з нерухомого майна доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп., понесені позивачем ОСОБА_13 по справі, залишити по фактично понесеним останнім.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Подільський відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області про зняття арешту з майна, - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна – жилого будинку №8 по вул.Каляєва у м.Кропивницькому (м.Кіровограда), який належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 червня 1986 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за №4-1649 та на підставі договору дарування від 09 жовтня 1987 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за №1-4076, ОСОБА_1, накладений Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ на підставі постанови, б/н, від 23.06.2010 року, тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10004909, зареєстровано 06.07.2010 15:01:10 за № 10004909 реєстратором: Кіровоградська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова, б/н, 23.06.2010, Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ (ОСОБА_14), об’єкт обтяження: будинок, адреса: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Каляєва, будинок 8, власник: ОСОБА_2, обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, заявник: Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яким є апеляційний суд Кіровоградської області.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_15