Ухвала суду № 76455355, 13.09.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/377/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Кабанової В.В.,

суддів - Широкоряда Р.В., Гончара В.М.

за участю секретаря судового засідання Пилипенко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018120020002154, захисника-адвоката ОСОБА_3М, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 вересня 2018 про продовження строку тримання під вартою

за участю учасників судового провадження:

прокурора – Невмитого О.Ю

захисника – адвоката - ОСОБА_3

підозрюваного – ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий Кропивницького СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда, за погодженням з прокурором, із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 вересня 2018 року задоволено вказане вище клопотання слідчого та стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 19 години 10 хвилин 06.09.2018 р, до 19 години 10 хвилин 04.11.2018 року.

Даною ухвалою слідчого судді також визначено розмір застави, яка складає 70 080 грн.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя зазначив, що встановлено наявність обґрунтованої підозри за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України, причетність ОСОБА_4 до неї, що підтверджується наданими матеріалами клопотання, а саме: заявами та протоколами допитів потерпілих протоколом обшуку, копіями висновків експертів. Слідчий суддя встановив наявність ризиків передбачених п.п. 1,3 та 5 ст. 177 КПК України, враховано можливість підозрюваному ухилятися від кримінальної відповідальності, можливість впливати на свідків та потерпілих, які в судовому засіданні ще не допитувалися та інших підозрюваних, можливість підозрюваному вчинити інше кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти власності, про що свідчить кількість епізодів, у яких підозрюється ОСОБА_4

Заявлені ризики не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не можливе у зв’язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) дій, а саме: повторно допитати потерпілих, за матеріалами кримінального провадження; вирішити питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних до вчинення кримінальних правопорушень осіб; оглянути речові докази та прийняти відповідне процесуальне рішення; провести ряд слідчих дій за участю підозрюваних (допит, слідчий експеримент); долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі характеризуючі данні; долучити до матеріалів висновки амбулаторних судово-психіатричних, наркологічних експертиз, судово-товарознавчих експертиз; провести тимчасовий доступ до речей та документів у операторів мобільного зв’язку, згідно отриманих ухвал суду; при необхідності провести одночасні допити декількох осіб за участю підозрюваних; скласти та оголосити остаточні підозри всім підозрюваним у кримінальному провадженні; повторно допитати усіх підозрюваних, з урахуванням кінцевої підозри, за вказаним кримінальним провадженням; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дій; ознайомити усіх підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

В апеляційній скарзі на вказане рішення слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання слідчого, змінивши відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на те, що підозрюваний не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, працевлаштований, має житло в якому зареєстрований та проживає, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, тривалий час перебував на військовій службі, являється учасником АТО та бойових дій, як військовослужбовець характеризується позитивно, має державні нагороди, а також мав тривалий розлад здоров’я, а саме після АТО.

Наміру перешкоджати встановленню фактичних обставин справи в підозрюваного немає, тиск на учасників провадження не здійснював.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_4 та в його інтересах захисника– адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вважає, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив строк тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, перевіривши матеріали подання слідчого про продовження строку тримання під вартою, які надійшли із районного суду та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу може бути задоволено, виходячи з такого.

Постанова судді про застосування запобіжного заходу або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178,183 КПК України.

Продовжуючи ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя повинен був в повній мірі дотриматися вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону.

Колегія суддів не заперечує, що по даному кримінальному провадженні маються докази, що вказують на причетність до вчинення злочину саме цієї особи.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 до вчинення даних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявами та протоколами допитів потерпілих, протоколом обшуку, копіями висновків експертів (а.к. 12-77, 79-84, 103-105).

А ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не було надано відомостей про зміну пред’явленого обвинувачення або його збільшення.

Чинним законодавством в якості доречних та достатніх ризиків які необхідні для утримання особи під вартою визначені ризики: можливої втечі; порушення громадського порядку; перешкоди встановлення істини в справі та можливості скоєння аналогічного злочину.

При винесенні рішення про обрання запобіжного заходу суд повинен керувався ч.3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоев проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» ).

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи положення ч.4 ст.194 КПК України, колегія суддів визнає, що матеріали клопотання хоча і містять дані, які вказують на наявність підозри, однак слідчим та прокурором не доведено наявність обґрунтованих підстав наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також недоцільності застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід саме у виді тримання під вартою.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4Г має постійне місце проживання, має житло в якому зареєстрований та проживає, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, працевлаштований, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, являється учасником АТО та бойових дій, негативних відомостей з приводу її репутації суду не представлено.

За вказаних обставин, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що до підозрюваного слід застосувати більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Із врахуванням вищевикладеного, особи підозрюваного, того, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази того, що на теперішній час існують підтверджені відповідними доказами ризики, передбачені ст. 177 КПК України чи заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що на час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_4 можливо не продовжувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного певних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, враховуючи, що стороною обвинувачення, як на час розгляду клопотання слідчим суддею, так і на час апеляційного перегляду в судовому засіданні, не доведено доцільність продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, та не доведено, що жоден із більш м’яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та, що обставини, зазначені у ч.3 ст. 178 КПК України, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, щоб переконати суд у необхідності продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст.181, 194, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3М, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити .

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.09.2018 року, стосовно ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою – скасувати.

Клопотання слідчого Кропивницького СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту поклавши наступні обов'язки:

- заборонити залишати місце постійного проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1,

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4, організацію її виконання покласти на процесуального прокурора Невмитого О.Ю.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з’являтися в житло за адресою: вулиця Павлова, 42-Б м.Кропивницький, вимагати від нього надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням покладених на нього зобов’язань.

Звільнити з під варти в залі суду – негайно.

Ухвалу передати до Кропивницького ВП ГУНП України у Кіровоградській області – для виконання.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження (ч.4 ст.181 КПК України).

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ( підписи )

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2