Постанова № 76455347, 13.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 331/2990/18Головуючий у 1-й інстанції Антоненко М.В.Пр. № 22-ц/778/3016/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Крилової О.В.

за участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2018 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) про визнання недійсним правочину укладеного без згоди подружжя

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила:

- визнати недійсною генеральну кредитну угоду № 010/17-41/411 від 27.07.2007 року, укладену між Банком та ОСОБА_2 без згоди дружини;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судовій збір у сумі 704,80 грн. а також інші судові витрати, що будуть понесені під час судового розгляду.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2018 року (а.с. 27) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача відкрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, відповідач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 33-35) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині підсудності та направити дану справу на розгляд Печерському районному суду м. Києва за підсудністю.

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, саме останньою керувався суд першої інстанції при постановленні оскаржуємої ухвали, саме останньою також має керуватись апеляційний суд при перегляді законності та обґрунтованості останньої у цій справі.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (п. 8 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою відкрито 17 серпня 2018 року (а.с. 66), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 68).

Позивачем та Банком відзиви на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі апеляційному суду надані не були.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання 13 вересня 2018 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 73-76, 81-82) позивач ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_2 та представник останнього - ОСОБА_3 не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута апеляційним судом протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, враховуючи, що предметом апеляційного перегляду є лише вирішення судом першої інстанції процесуального питання у цій справі, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання всіх нез'явившихся учасників цієї справи і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника Банку за довіреністю - адвоката (а.с. 85-86) Кошман О.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Банку - Кошман О.П., яка наполягала на тому, що хоча вищезазначений позов сторін у цій справі Польских й є штучним, але він підсудний Жовтневому районному суду м. Запоріжжя, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відкриваючи провадження у цій справі за вищезазначеною позовною заявою позивача, керувався ст. ст. 128, 187, 189, 190, 191 ЦПК України, та виходив із того, що остання підсудна Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.

Так, суд першої інстанції при вирішенні питання правильно виходив із наступного.

В силу вимог ст. 18 ч. 15 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Судом першої інстанції було правильно встановлено у порядку, передбаченому ст. 187 ч. 1 абз. 2 ЦПК України, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місця проживання відповідача № 1 - ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 (а.с.26), а місцезнаходженням відповідача № 2, як юридичної особи, Банку є м. Києв (а.с.3).

За таких обставин, ОСОБА_4, як позивач, мала право за своїм вибором на звернення із вищезазначеним позовом саме до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в силу вимог ст. 28 ч. 15 ЦПК України, та відповідно, суд першої інстанції мав право відкрити провадження у цій справі за цим позовом останньої, оскільки він підсудний Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.

Оскільки, підстави для застосування будь-яких положень виключної підсудності на час подачі вищезазначеного позову позивача до суду першої інстанції у цій справі були відсутні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про підсудність цієї справи виключно Печерському районному суду м. Києва за місцезнаходженням другого відповідача - Банку не спростовують правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, є безпідставними, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та належних, допустимих доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а виключно - на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України; ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.

Крім того, у разі відмови відповідачу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСОБА_4 у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 352,40 грн. (а.с. 62), сплаченого ним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384, п. 8 Перехідних положень ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2018 року цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 14.09.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Крилова О.В.