Ухвала суду № 76454802, 14.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/2400/16-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М.Провадження № 22-ц/780/4062/18 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

14.09.2018 м.Київ

Апеляційний суд Київської області у складі судді Лівінського С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області, Козинцівської сільської ради Бородянського району Київської області про визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, скасування державної реєстрації права власності на землю та рішень сільської ради,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2018 року позов задоволено, повний текст рішення складено 27 липня 2018 року.

ОСОБА_2 з рішенням суду не погодилася і 23 серпня 2018 року подала апеляційну скаргу не сплачену судовим збором та заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху.

На виконання вказаної ухвали скаржник подала заяву про звільнення від сплати судового збору.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні положення містить і стаття 82 ЦПК України 2004 року.

Оскільки заява відповідача містить посилання на поважність причин для звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_2 слід звільнити від сплати судового збору у повному обсязі.

Апеляційна скарга подана учасником справи до належного суду.

Матеріали цивільної справи № 360/2400/16-ц надійшли до Апеляційного суду Київської області 31 серпня 2018 року.

Заяв чи клопотань апелянтом не подано.

Згідно зі ст. 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Керуючись ст. ст. 359, 360, 361 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 звільнити від сплати судового збору.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2018 року.

Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом 14 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалу про відкриття апеляційного провадження надіслати учасникам справи. Разом з ухвалою надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Лівінський