Ухвала суду № 76454608, 11.09.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10228/18 1-кс/335/7045/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., прокурора Соловей Т.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Матсалаєвої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області Безбородько І.О., погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Соловей Т.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Лисогірка, Запорізького району, Запорізької області, громадянин України, неодруженого, дітей на утриманні не має, освіта загальна середня, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, офіційного місця мешкання не має, раніше засудженого:

- 09.10.2013 року Коммунарівським районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 6 місяців з випробувальним терміном строком 1 рік;

- 04.12.2017 року Коммунарівським районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки з випробувальним терміном строком 3 роки;

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018080060002165 від 29.08.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 серпня 2018 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, заздалегідь домовившись про скоєння крадіжки, знаходячись на «Центральному пляжі м. Запоріжжя», на відстані близько 100 метрів від входу до кафе «Веселий Роджер», побачили залишені без нагляду особисті речі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які знаходились на піску під металевою конструкцією «Грибок».

Діючи за попередньою домовленістю, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 направились до вказаних речей, де пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно намагались викрасти жіночу сумку ОСОБА_6, та рюкзак ОСОБА_7, проте в цей час були помічені потерпілим ОСОБА_7 та його малолітнім сином ОСОБА_8, які стали вимагати від останніх припинення злочинних дій.

Не дивлячись на це, усвідомлюючи, що їх дії помічені потерпілим ОСОБА_7 та його малолітнім сином ОСОБА_8, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючи за змовою між собою, відкрито викрали з сумки потерпілої ОСОБА_6 наступне майно: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який не представляє матеріальної цінності; шкіряний гаманець бежевого кольору, вартістю 500 гривень, в якому знаходились: грошові кошти в сумі 1200 гривень та дві банківські карти «Приватбанк», які не представляють матеріальної цінності; зв'язку ключів у кількості трьох металевих ключів та ключа від домофону, які не представляють матеріальної цінності; мобільний телефон в корпусі червоного кольору фірми «Lenovo» модель «A2010», вартістю 2500 гривень, в якому знаходились сім-карта мобільного оператора «лайфселл» з номером НОМЕР_1, та сім-карта оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2, які не представляють матеріальної цінності, а також рюкзак ОСОБА_8, в якому знаходився мобільний телефон в корпусі чорного кольору фірми «Lenovo» модель «A916», вартістю 3800 гривень, в якому знаходились сім-карта мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3, яка не представляє матеріальної цінності.

Після чого, отримавши можливість розпоряджатись майном потерпілих, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, залишили рюкзак потерпілого ОСОБА_7 на відстані приблизно 40 метрів від місця скоєного злочину, та зникли у невідомому напрямку з іншим викраденим майном.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спричинили потерпілій ОСОБА_6 збитки на загальну суму 4200 гривень 00 копійок та потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 3800 гривень 00 копійок.

Слідчий посилаючись на те, що ОСОБА_1 вчинив корисливий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, будучи особою, яка є небезпечною для суспільства, вчинив новий корисливий злочин, перебуваючи на випробувальному терміні, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, просить клопотання задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора та слідчого в обґрунтування заявленого клопотання, які просили клопотання задовольнити, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 29.08.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12018080060002165 за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України.

31 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у разі визнання його судом винним у вчинені злочину, з урахування поведінки останнього, вважаємо, що після отримання повідомлення про підозру, підозрюваний може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, вчинив злочин під час випробувального терміну, що свідчить про те, що перебуваючи на волі останній продовжить свою злочинну діяльність.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Вивченням даних про особу підозрюваного слідчим суддею встановлено, що він має постійне місце проживання, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває на випробувальному терміні, його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєного злочину, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,5 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового слідства, тобто до 31 жовтня 2018 року, строк тримання під вартою підозрюваному, рахувати з 11 вересня 2018 року, тобто з дня постановлення ухвали слідчого судді, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя у межах, визначених ст. 182 КПК України, вважає, за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 3,9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області Безбородько І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства, тобто до 31 жовтня 2018 року.

Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 11 вересня 2018 року, тобто з дня постановлення ухвали слідчого судді.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 35 240 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу - застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 31 жовтня 2018 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Ю.В.Геєць