Рішення № 76454604, 31.08.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3159/15-ц

2/405/504/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Драного В.В.

при секретарі: Дерев’янко А.В.

за участю: прокурора Мельникової Г.В., Стамат А.А.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути нежитлове приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 року прокурор міста Кіровограда в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути нежитлове приміщення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна від 28 березня 2013 року № 6/17. Предметом договору є нежитлове приміщення площею 87,42 кв.м. по вул. Лінія, 10, с. Гірниче, буд. 54 у м. Кіровограді, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Кіровограда, вказане приміщення передане орендарю під побутові потреби. Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір діє з 28 березня 2013 року до 28 лютого 2016 року. Згідно п. 7.1 договору орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно, що є комунальною власністю згідно акту прийняття-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Орендодавець зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується укладеним актом приймання – передавання нежитлового приміщення в оренду до договору від 28 березня 2013 року за № 6/17. Зазначений акт підписаний і скріплений печаткою зі сторони орендодавця та підписаний зі сторони орендаря.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5.2 договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату. Орендна плата, відповідно до п. 3.2. договору за базовий місяць оренди становить 1206,91грн., без урахування ПДВ і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (з урахуванням помісячного індексу інфляції). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством. Однак, орендар свої зобов'язання за договором виконує неналежним чином, в результаті чого за ним рахується заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість за період з березня 2013 по лютий 2015 років в сумі 12 359,40 грн. З наведеного випливає, що орендарем порушено зобов’язання щодо сплати орендної плати за договором.

Оскільки орендоване відповідачем майно належить до комунальної власності, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання своїх зобов’язань. При цьому, вказаною нормою не визначено вичерпний перелік договірних зобов’язань, порушення яких тягне за собою розірвання договору.

Крім того, несплата відповідачем орендної плати в розмірі та в строки передбачені договором є істотним порушенням умов спірного договору оренди, оскільки внаслідок даного порушення орган місцевого самоврядування значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладанні договору, оскільки у зв’язку з даним порушенням місцевим бюджетом м. Кіровограда не в повній мірі отримані кошти, що були заплановані, в результаті чого ускладнюється фінансування та реалізація цільових програм (дана позиція висвітлена в Постанові Пленуму судової палата у господарських справах Верховного Суду України від 8 травня 2012 року).

Тому при розгляді судом справи про розірвання договорів оренди комунального майна у зв’язку з порушенням орендарем зобов’язання по сплаті орендної плати в повному обсязі та в строки встановлені в договорі необхідно застосовувати і ст. 651 Цивільного кодексу України.

Таким чином, порушення орендарем зобов’язання щодо несплати орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Пунктом 11.11. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом 15 календарних днів повертається орендарем орендодавцю.

Законом України «Про основи національної безпеки України» закріплено правові основи національної безпеки та принципи її забезпечення, систематизовано загрози національним інтересам і національній безпеці, зокрема у економічній сфері.

Вказаним вище Законом до інтересів держави віднесено життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Недоотримання орендної плати фактично ослаблює економічні основи місцевого самоврядування в місті, позбавляє частково можливості спрямовувати кошти бюджету розвитку на реалізацію програм соціально-економічного розвитку та на інші місцеві програми, а також розподіляти видатки міського бюджету на охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо. Згідно з ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Законом України «Про судовий збір», а саме: ст. 5 Закону, Управління не звільнено від сплати судового збору, у зв’язку з чим прокурор м. Кіровограда звертається до суду в інтересах Управління.

Просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 на користь Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради заборгованість за договором оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54, селище Гірниче у м. Кіровограді від 28 березня 2013 року № 6/17 по орендній платі в сумі 12 359,40 грн. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54 селище Гірниче, м. Кіровоград від 28.03.2013 № 6/17, укладеного між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та фізичною особою ОСОБА_2. Зобов'язати фізичну особу ОСОБА_2 повернути за актом прийому – передачі упродовж 15 календарних днів після розірвання договору нежитлове приміщення, загальною площею 87,42 кв.м., балансовою вартістю 96 553, 00 грн., за адресою: м. Кіровоград, с. Гірниче, вул. Лінія, 10, буд. 54 Управлінню власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, судові витрати у справі покласти на відповідача.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.05.2015 року було відкрито провадження у справі, призначений судовий розгляд.

15.07.2015 року до суду подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди в сумі 16 539,66 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.09.2015 року позов задоволений, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради заборгованість за договором оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54, селище Гірниче, м Кіровоград від 28 березня 2013 року № 6/17 по орендній платі в розмірі 16 539,66 грн., розірвано договір оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54, селище Гірниче, м Кіровоград від 28 березня 2013 року № 6/17, укладений між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ОСОБА_2, предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 87,42 кв. м. за адресою м. Кіровоград, с. Гірниче, вул. Лінія, 10, буд. 54 під побутові потреби, зобов’язано ОСОБА_2 повернути за актом прийому передачі упродовж 15-ти календарних днів після розірвання договору індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54, селище Гірниче, м Кіровоград від 28 березня 2013 року № 6/17, нежитлове приміщення під побутові потреби, загальною площею 87,42 кв. м. балансовою вартістю 96 553 грн. за адресою м. Кіровоград, с. Гірниче, вул. Лінія, 10, буд. 54 Управлінню власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради.

19 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що при розгляді справи присутня не була із-за неналежного повідомлення про розгляд справи, оскільки з 22.10.2014 року перебувала на військовій службі за контрактом та знаходилась у зоні АТО, 07.12.2017 року була звільнена з військової служби за станом здоров’я, через що була позбавлена права на участь у розгляді справи та не мала можливості надати пояснення та докази, належним чином захистити свої права. Тому просила задовольнити заяву про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.09.2015 року, скасувати вказане рішення і призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.04.2018 року вказану заяву ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.09.2015 року скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

25.05.2018 року до суду подано відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_2 зазначила, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В5509 з 22.10.2014 року вона знаходилась на військовій службі за контрактом та перебувала в зоні АТО. 07.12.2017 року була звільнена з військової служби за станом здоров’я.Заборгованість по договору оренди №6/17 нежитлового, приміщення укладеного нею 28.03.2013 року з Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради виникла за обставин, які не були нею передбачені, так як вона влаштовувалась на військову службу за контрактом та її повідомили, що вона буде проходити службу при міському військовому комісаріаті, але після підписання контракту вона була направлена в зону АТО. Посилається на ч.1 ст.617 ЦК України відповідно якої особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також зазначила, що під час проходження військової служби вона отримала низку хвороб, які призвели до 3-ї групи інвалідності, на даний час вона не працює та не має можливості влаштуватись на роботу, яка б не призвела до погіршення її здоров’я.

01.06.2018 року до суду подано відповідь на відзив, де позивач заперечує проти доводів ОСОБА_2 викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ОСОБА_2 укладено договір оренди індивідуально визначеного майна від 28 березня 2013 року № 6/17. Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір діє з 28 березня 2013 року до 28 лютого 2016 року. Орендна плата, відповідно до п. 3.2. Договору за базовий місяць оренди становить 1 206,91грн., без урахування ПДВ і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (з урахуванням помісячного індексу інфляції). У відповідності до п. 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Однак, орендар свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, в результаті чого за ним рахувалася заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість за період з березня 2013 по лютий 2015 років в сумі 12 359,40 грн. Пунктом 11.6 договору орендодавець має право відмовитись від цього договору та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Крім того, несплата відповідачем орендної плати в розмірі та в строки передбачені договором є істотним порушенням умов спірного договору оренди, оскільки внаслідок даного порушення орган місцевого самоврядування значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладанні договору, оскільки у зв'язку з даним порушенням місцевим бюджетом м. Кіровограда не в повній мірі отримані кошти, що були заплановані, в результаті чого ускладнюється фінансування та реалізація цільових програм (дана позиція висвітлена в Постанові Пленуму судової палата у господарських справах Верховного Суду України від 8 травня 2012 року).

Вказує, що відповідно до наданих ОСОБА_2 копій документів встановлено, що останню з 24.10.2014 зараховано на посаду бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини польова пошта «солдат». Як наслідок, остання в період з 24.10.2014 по 22.12.2014, з 03.06.2015 по 26.07.2015, з 28.07.2015 по 06.02.2016 та з 21.02.2016 по 07.04.2016 брала участь у антитерористичній операції. З 07.12.2017 ОСОБА_2 звільнено у запас та виключено зі списків особового складу частини.При цьому відповідачка з березня 2013 року по липень 2015 року, в порушення вимог п. 5.2 договору оренди та ст. 526 ЦК України, орендну плату не сплачувала, як наслідок, заборгованість склала в сумі 16 539,66 грн.

Таким чином, порушення орендарем зобов'язання щодо несплати орендної плати стало достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Щодо застосування п.15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відповідно до якого військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються” зазначає, що відповідно до розрахунку суми заборгованості по спірному договору оренди встановлено, що з відповідача стягується лише заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції. При цьому, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності не застосовувалися.

Разом з тим, відповідач наголошує на тому що, заборгованість за оренду майна виникла внаслідок непереборної сили (такого соціального явища, як війна). Однак, слід зазначити, що Президентом України не приймався указ про введення воєнного стану в Україні - на сході України проводиться антитерористична операція.

Таким чином, вважає, що твердження відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження.

12.06.2018 року до суду було подано заперечення на відповідь на відзив у яких ОСОБА_2 вказала, що з даною відповіддю не погоджується, оскільки Указом президента хоч і не оголошено воєнний стан в Україні, але оголошено особливий період та в посвідченні серія Є №036167 від 12 лютого 2018 року, яке їй видано, вказано, що вона є інвалідом війни третьої групи. Також, яким чином вона могла передбачити, що буде знаходитись на військовій службі в зоні АТО, а також те, що стане інвалідом війни та не зможу працювати, не зашкоджуючи своєму здоров’ю.З 22.10.2014 року вона не могла користуватись орендованим приміщенням з незалежних від неї обставин.

Вважає себе особою, яка звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язання, у зв’язку з тим, що порушення зобов’язання сталося внаслідок випадку та непереборної сили.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову, просила відмовити у його задоволанні посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву та заперечені на відповідь на відзив.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень інтересів держави. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно розділу 11 Конституції України, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами міських рад є виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди комунального майна здійснюють органи місцевого самоврядування щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Згідно ч. 3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ОСОБА_2 укладено договір оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54 селище Гірниче, м. Кіровоград від 28 березня 2013 року № 6/17. (а.с.9-13)

Згідно п.1.1. договору предметом договору є нежитлове приміщення площею 87,42 кв.м. за адресою м. Кіровоград, с. Гірниче, вул. Лінія, 10, буд. 54, під побутові потреби, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Кіровограда, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна і становить 96 553 грн., без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за базовий місяць оренди становить 1206,91грн., без урахування ПДВ і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (з урахуванням помісячного індексу інфляції). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати індексується щомісячно на офіційно встановлений індекс інфляції.

У відповідності до п. 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п. 7.1 договору орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно, що є комунальною власністю згідно акту прийняття-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір діє з 28 березня 2013 року до 28 лютого 2016 року

Пункотом 11.8 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважється продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У матеріалах справи відсутня заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення терміну дії договору – 28.02.2016 року. Тобто, враховуючи умови вказаного пункту договору, останній вважається продовженим на той самий термін, а саме до 28.01.2019 року. Таким чином на даний час договір є чинним.

Пунктом 11.11. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом 15 календарних днів повертається орендарем орендодавцю.

Встановлено, що орендодавець зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується укладеним актом приймання – передавання нежитлового приміщення в оренду до договору від 28 березня 2013 року за № 6/17 нежитлового приміщення в оренду. Зазначений акт підписаний і скріплений печаткою зі сторони орендодавця та підписаний зі сторони орендаря.

Однак, орендар ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором виконувала неналежним чином, в результаті чого за нею станом на 09.07.2018 року рахується заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість за період з березня 2013 по 01 липня 2015 років в сумі 16539,66 грн., що підтверджується розрахунком (том І а.с. 176, 177).

З ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 червня 2014 року вбачається, що Прокурор міста Кіровограда в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради раніше звертався до суду з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути нежитлове приміщення, однак потім за заявою позивачів позовну заяву було залишено без розгляду (а.с.45-46).

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 січня 2015 року за позовом Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради з ОСОБА_2 стягнено на користь Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради заборгованість за період з 28.03.2013 року по грудень 2014 року за договором оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54 селище Гірниче у м. Кіровограді від 28 березня 2013 року № 6/17 в сумі 1858,61 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що орендоване відповідачем майно належить до комунальної власності, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання своїх зобов’язань, орендарем ОСОБА_2 неодноразово порушувались зобов’язання щодо сплати орендної плати за договором, несплата відповідачем орендної плати в розмірі та в строки передбачені договором є істотним порушенням умов спірного договору оренди, внаслідок даного порушення орган місцевого самоврядування значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладанні договору, з даним порушенням місцевим бюджетом м. Кіровограда не в повній мірі отримані кошти, що були заплановані, в результаті чого ускладнюється фінансування та реалізація цільових програм, порушення у цій сфері спричиняють шкоду державі у вигляді недофінансування для виконання завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Стосовно тверджень ОСОБА_2 що заборгованість по договору оренди виникла за обставин, які не були нею передбачені, так як вона була направлена в зону АТО суд зауважує, що заборгованість по договору виникла за період з березня 2013 року до 01 липня 2015 року, при тому як у зоні АТО відповідач перебувала з 22.10.2014 року по 07.12.2017 року, крім того з відповідача стягується лише заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, при цьому, нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань не застосовувалося.

Норми ч.1 ст.617 ЦК України відповідно якої особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, у даному випадку не застосовується, оскільки відповідач ОСОБА_2 не довела, що порушення сплати орендної плати по договору оренди сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Знаходження ОСОБА_2 на військовій службі в зоні АТО не може вважатися випадком або непереборною силою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути нежитлове приміщення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (25000АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради ( 25000, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 37623993, р/р 37116004004424, Банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016) заборгованість за договором оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54, селище Гірниче, м Кіровоград від 28 березня 2013 року № 6/17 по орендній платі в сумі 16 539,66 грн.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54, селище Гірниче, м Кіровоград від 28 березня 2013 року № 6/17, укладений між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та фізичною особою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (25000АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути за актом прийому передачі упродовж 15-ти календарних днів після розірвання договору індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Лінія, 10, буд. 54, селище Гірниче, м Кіровоград від 28 березня 2013 року № 6/17, нежитлове приміщення загальною площею 87,42 кв. м. балансовою вартістю 96 553 грн. за адресою: м. Кіровоград, с. Гірниче, вул. Лінія, 10, буд. 54 Управлінню власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (25000, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 37623993, р/р 37116004004424, Банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016)

Стягнути в ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір на користь держави в розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.09.2018 року.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда В.В. Драний