Ухвала суду № 76454491, 13.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 320/723/17Головуючий у 1-й інстанції Бахаєв І.М.Пр. № 22-ц/778/3008/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Воробйової І.А.

з участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року і додаткове рішення на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 червня 2018 року

та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила (т.с. 2 а.с. 81-86) та в якому просила:

- визнати договір купівлі-продажу, укладений між нею та Державним підприємством «Кафе ст. Мелітополь» дійсним,

- визнати за нею право власності на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташоване за адресою Запорізька область АДРЕСА_2.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 02 лютого 1998 року вона уклала договір оренди державного майна, відповідно до якого Державне підприємство «Кафе ст. Мелітополь» передало їй в оренду кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

12 лютого 1998 року за пропозицією орендодавця було укладено доповнення до договору з умовою, що до 01 квітня 1999 року позивач зобов'язана придбати кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3». Після отримання дозволу на відчуження вказаного кафе, 29 січня 1999 року згідно протоколу №1 від 29 січня 1999 року конкурсних торгів щодо продажу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» (АДРЕСА_1), переможцем було визначено ЧО ОСОБА_4 Згідно довідки ОСОБА_4 внесла за купівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» (АДРЕСА_1) суму в розмірі 33240,00 грн. В подальшому відповідач ухиляється від завершення оформлення договору купівлі - продажу, тому вона була змушена звернутись до суду із вищезазначеним позовом.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року (т.с.2 а.с.173-176) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано договір купівлі - продажу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, б. 338, укладений 29 січня 1999 року між ОСОБА_2 та ДП «Кафе ст. Мелітополь» дійсним.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення (т.с.2 а.с.181-182), оскільки при ухваленні вищезазначеного рішення суду першої інстанції у цій справі не було вирішено питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у справі та не було вирішено питання щодо визнання права власності на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Додатковим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 червня 2018 року (т.2 а.с.185) заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цій справі задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3) понесені нею витрати по сплаті судового збору у сумі 480,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при їх ухваленні, сторони подали апеляційній скарги.

Позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.2 а.с.192-195) просила рішення та додаткове рішення суду першої скасувати в частині невизнання права власності на будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ухвалити нове рішення про визнання права на будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_1 у м. Мелітополі Запорізької області; скасувати додаткове рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 червня 2018 року в частині невизнання свідчень мого представника ОСОБА_5 про наявність будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» та призначити експертизу з нерухомого майна.

Відповідач ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» у своїй апеляційній скарзі (т.с.2 а.с.203-208) просило рішення суду першої скасувати в частині визнання договору купівлі продажу нерухомого майна дійсним та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним залишити без задоволення, судові витрати покласти на відповідача.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (п. 8 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

В автоматизованому порядку у цій справі визначено склад колегії суддів апеляційного суду (головуючий суддя Гончар М.С., судді Кочеткова І.В. та Маловічко С.В. т.с. 2 а.с. 219-220).

Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 229) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відкрито.

Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 237) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» відкрито.

Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 239) справу призначено до апеляційного розгляду.

Позивач ОСОБА_2 через свого представника подала відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (т.с. 2 а.с.246-249).

Відповідач ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» подала апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (т.с. 3 а.сж. 3-5).

13.09.2018 року через канцелярію апеляційному суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю (т.с. 2 а.с. 119) ОСОБА_5 про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи (т.с. 3 а.с. 24), на вирішення кої поставити питання: чи є у наявності будівля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» згідно літери А-1 у плані згідно викопіровки від 19.10.1995 р. (т.с. 1 а.с. 75) інвентаризаційної справи та справи про встановлення меж землекористування; проведення експертизи доручити атестованому експерту ОСОБА_6, свідоцтво експерта № 1604 дійсне до 28.10.2019 року, видане Міністерством юстиції України.

В автоматизованому порядку у цій справі суддею Воробйовою І.А. замінено суддю Кочеткову І.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 3 а.с. 21-22).

У судове засідання 13 вересня 2018 року належним чином повідомлена апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (т.с. 3 а.с. 243) позивач ОСОБА_2 не з'явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістила, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавала.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання позивача ОСОБА_2 і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останньої за присутністю її представника ОСОБА_5 та представника ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» за довіреністю (т.с. 3 а.с. 27) ОСОБА_3

У судовому засіданні 13 вересня 2018 року до початку розгляду цієї справи по суті представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підтримав подане ним через канцелярію вищезазначене клопотання про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи (т.с. 3 а.с. 24), просив останнє задовольнити.

Заслухавши клопотання представника позивача, думку з приводу цього клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що клопотання представника позивача про призначення у цій справі вищезазначеної експертизи заявлено передчасно.

Оскільки, апеляційним судом дана справа по суті ще не розглядалась: суддя-доповідач не доповідав справу, учасники цієї справи не надавали своїх пояснень тощо.

Разом із тим, представник позивача не позбавлений права заявити це клопотання перед апеляційним судом повторно у подальшому.

При вищевикладених обставинах, керуючись ст. ст. 367, 381 ч. 2, п. п. 8,9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цій справі відмовити.

Ухвала окремому оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали апеляційним судом складений 14.09.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Воробйова І.А.