Ухвала суду № 76453238, 14.09.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

14.09.2018

Провадження №1-кп/331/35/2018

ЄУН 331/6174/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Пивоварової Ю.О.,

при секретарі Федорович Ю.Г.

за участю

прокурора Папуша Ю.І

захисника ОСОБА_1В

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/331/35/2018 за фактом скоєння ОСОБА_2, ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні від прокурора Папуша Ю. надійшло клопотання про призначення комп»ютерно-технічної експертизи карти пам»яті, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД від 18.09.2015 року, з метою відновлення аудіозапису, який був на ній зафіксований, але не зберігся з невідомих причин. Оскільки призначення експертизи відноситься до компетенції суду, а інформація, що міститься на карті пам»яті, є доказом по справі, просив клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти призначення такого виду експертизи, оскільки відновлення запису проведення негласної слідчої дії, який був втрачений з вини сторони обвинувачення, призведе до створення нового доказу на підставі ухвали судді, що є порушенням принципу змагальності. Крім того, зазначив, що під час ознайомлення із доказами сторони обвинувачення у порядку ст. 290 КПК України, вони зауважували про відсутність запису на картці, однак, ані слідчий, ані прокурор на даний факт не звернули уваги, визнали наявні докази достатніми для доведення провини обвинувачених у суді та направили справу до суду. Відновлення аудіозаписів створить сумнів у належності та допустимості використання такого доказу у даній справі, тому зазначені дії є безпідставною та такою, що спрямована на збирання доказів у непередбачений законом спосіб, тому просили у задоволенні клопотання відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 16.03.2018 року судом здійснювалось дослідження протоколів негласних слідчих дій, у тому числі і протоколу аудіо-відеоконтролю ОСОБА_3В за 11.09.2015 року. Вказаний протокол було оголошено у судовому засіданні головуючим. В той же час, під час відкриття карти-пам»яті, на якій міститься аудіозапис вказаної слідчої дії, було встановлено, що будь-які файли відсутні, відтворити їх зміст у судовому засіданні є неможливим.

Відповідно до ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною ОСОБА_1 України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок.

Згідно ст. 266 КПК України дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, карта пам»яті № 568нт/15 є документом у розумінні ст. 99 КПК України, а саме: носієм інформації, на якому зафіксовано проведення негласної слідчої дії. В той же час, судом встановлено, що наданий суду для дослідження носій інформації не містить у собі жодних файлів, які можливо було б відтворити за допомогою комп»ютерної техніки.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права. Слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України. 6) визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Дійсно, діюче законодавство дозволяє призначення та проведення за ухвалою суду експертних досліджень, у тому числі і носіїв інформації, однак, оскільки карта пам»яті, яка є предметом розгляду, не містить у собі жодної інформації тобто є порожньою, то проведення будь-яких технічних досліджень є недоцільним у зв»язку із відстутністю будь-якої інформації для дослідження.

Суд погоджується із думкою сторони захисту про те, що надання повноважень експерту на відновлення інформації, яка раніше містилась на вказаній карті пам»яті, є само по собі дією, спрямованою на збирання та створення нових доказів, що не належить до компетенції суду та є порушенням принципу рівності та змагальності сторін.

За таких обставин, враховуючи, що докази збираються, зберігаються та надаються суду сторонами кримінального провадження, під час досудового розслідування ані слідчим, ані прокурором не було вжито заходи щодо збереження інформації на первинному носії –карті пам»яті, що призвело до її знищення, відновлення будь-яких записів за допомогою діяльності експерта не відповідає принципам кримінального процесуального судочинства, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 87, 89, 369, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про призначення судово-комп"ютерної експертизи додатку до протоколу за результатами проведеної негласної слідчої дії від 18.09.2015 року - карти пам"яті - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.О. Пивоварова