Ухвала суду № 76453077, 13.09.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/460/18

Провадження №№1-кп/311/250/2018

13.09.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

13 вересня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.

за участю прокурора Петренка В.О.,

захисника — адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, не одруженого, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 16 березня 2016 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.15 - ч.3 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.185 КК України,

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 продовжено ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року, строком до 30.09.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

24 липня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області на підставі ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 13 червня 2018 року з Апеляційного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, мотивуючи тим, що ризики, передбачені КПК України, якими обґрунтовувалося обрання раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, на теперішній час не зникли та не зменшились. Заявлене клопотання підтримує та просить задовольнити. Підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід, не пов»язаний з триманням під вартою, не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_2В та його захисник ОСОБА_1 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просять вирішити на розсуд суду.

Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_1, пояснення прокурора на обґрунтування заявленого клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_2, яким обґрунтовується необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, до 17 березня 2018 року (а.с.36-37). Строк тримання під вартою ОСОБА_2 неодноразово було судом продовжено. Останній раз строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області від 13 червня 2018 року, на строк до 11 серпня 2018 року, включно. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 продовжено строком до 30.09.2018 року

Відповідно до положень ст.ст.131,132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст.178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують застосування на теперішній час запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого обвинуваченого ОСОБА_2, а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованих йому злочинів, суд вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.315 КПК України, вважати необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

На час розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу, встановлені раніше ризики переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєні правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення, та обставини, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення корисливого кримінального правопорушення, а також тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 та покарання, яке йому загрожує, на теперішній час не змінилися, не зменшилися і продовжують існувати.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, а також злочину проти життя та здоров’я особи, які відносяться до категорії невеликої тяжкості та злочинів середньої тяжкості, крім того, ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності, судимість за який на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень під час випробувального строку, встановленого вироком Василівського районного суду від 16.03.2016 року. Також, обвинувачений ОСОБА_2 ніде офіційно не працевлаштований, не навчається, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, стійкі соціальні зв’язки у ОСОБА_2 відсутні: він не одружений, на його утриманні неповнолітні діти та/або непрацездатні особи не знаходяться.

За таких обставин, жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для відмови в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та наразі суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м’якого запобіжного заходу, виходячи з наступного: суду не надано доказів з чітко визначеного постійного місця проживання обвинуваченого, його сталих соціальних зв’язків (офіційно ніде не працевлаштований, постійного джерела прибутку та регулярного доходу не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває), а також характеризуючих матеріалів, медичних документів щодо неможливості утримання його під вартою за станом здоров’я.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.

На час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановлені раніше ризики переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєне правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення, та обставини, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення корисливого характеру, судимість за вчинення якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, а також тяжкість та конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 та покарання, яке йому загрожує, на теперішній час не змінилися, не зменшилися і продовжують існувати.

На думку суду, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки не відпали підстави для цього. На даний час не встановлені обставини, які виключають можливість тримання обвинуваченого під вартою, для запобігання вищезазначених ризиків застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.

Будь-яких медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров’я обвинуваченого ОСОБА_2, який би не дозволяв останньому на теперішній час перебувати під вартою, суду не надано.

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляд тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 листопада 2018 року включно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.176-178,183,217, 314-316, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 11 листопада 2018 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_3