Рішення № 76452137, 04.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8321/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 до Державної організації «Перша Ужгородська Державна нотаріальна контора» про зняття заборони з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 04 вересня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 вересня 2018 року.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача Державної організації «Перша Ужгородська Державна нотаріальна контора» про зняття заборони з нерухомого майна.

Позов мотивовано тим, що 04 грудня 2015 року відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ФМ №200226 помер батько позивачів - ОСОБА_4. Після його смерті - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як діти померлого, за законом успадкували 1/2 земельної ділянки під кадастровим номером 2110100000:29:001:0059 та 1/2 житлового будинку, що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грузинська, будинок №8, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 07.06.2016 року та зареєстровані в реєстрі за номерами 249, 250, 251, 252.

Однак з інформації наданої Державною організацією «Перша Ужгородська Державна нотаріальна контора» позивачам стало відомо, що на успадкований ними житловий будинок за адресою - м. Ужгород, вул. Грузинська, 8, Першою Ужгородською держконторою було зареєстровано обтяження: заборона (архівний запис) майна, що належав ОСОБА_4, комментарій 1637-274, по поводу видачі ссуди 6000 рублей, на підставі повідомлення б/н артелі інвалідів «Металіст» щодо видачі позики від 11.10.1957 року.

Позивачі стверджують, що в жодній державній установі, архівах Закарпатської області не знайшлось підтвердження правомірності накладення вказаної заборони, відсутність судових спорів щодо видачі будь-яких позик та судових рішень щодо отриманих позики померлим ОСОБА_4, а тому вважають що є всі підстави для зняття заборони з нерухомого майна по адресі: м. Ужгород, вул. Грузинська, 8. Крім того, вказують, що всі строки позовної давності минули, так як з дати отримання позики минуло 61 (шістдесят один) рік.

З огляду на викладене позивачі просять суд: зняти заборону (архівний запис) на відчуження житлового будинку, що знаходиться в місті Ужгород, вулиця Грузинська, будинок № 8, Закарпатської області, що належить громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, що зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна на підставі повідомлення б/н щодо видачі позики від 11.10.1957 року, комментарий: 1637-274, реєстраційний номер обтяження 3817572.

В судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивачів на адресу суду подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, крім того зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від завідувача Першої Ужгородської контори Державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, на адресу суду надійшло клопотання, про розгляд позовної заяви за відсутності відповідача, за наявними документами у справі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступне, 04 грудня 2015 року відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ФМ №200226 помер - ОСОБА_4, у віці 94 років .

Після смерті, 04.12.2015 року ОСОБА_4, його сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за законом успадкували 1/2 земельної ділянки під кадастровим номером 2110100000:29:001:0059 та 1/2 житлового будинку, що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грузинська, будинок №8, що підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за законом від 07.06.2016 року та зареєстровані в реєстрі за номерами 249, 250, 251, 252.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 07.06.2016 року, довідки № 60821135, а також копії довідки Першої Ужгородської Державної нотаріальної контори від 06.03.2018 року №188/01-16 щодо накладення заборони, на будинок розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Грузинська, №8, Першою Ужгородською Державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження: заборона (архівний запис) майна, що належав ОСОБА_4, коментарій 1637-274, по поводу видачі суди 6000 рублей, на підставі повідомлення б/н артелі інвалідів «Металіст» щодо видачі позики від 11.10.1957 року.

Згідно довідки Першої Ужгородської Державної нотаріальної контори від 06.03.2018 року №188/01-16 вказано, що документи Першої Ужгородської ДНК за 1960 рік були передані на зберігання в Закарпатській обласний державний нотаріальний архів.

Згідно відповіді Закарпатського обласного державного нотаріального архіву від 22.05.2018 року за № 222/01-21 на запит адвоката вказано, що реєстрів для реєстрації заборон, та документів щодо наявності заборон за період 1950-60 роки, у справах Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, що зберігаються у нотаріальному архіві, не виявлено.

Згідно відповіді Державного архіву Закарпатської області за № С- 37/01-28 від 10.04.2018 року на запит адвоката вказано, що документи артілі інвалідів «Металіст» на зберігання до архіву Закарпатської області не надходили та рекомендували звернутися за документами артілі інвалідів «Металіст» до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради.

Згідно інформаційного листа архівного відділу Ужгородської міської ради від 23.04.2018 року за № 67/24-22 встановлено, що на державне зберігання документи з особового складу «Артілі інвалідів «Металіст» не надходили та що місцезнаходження документів невідоме.

Згідно відповіді за №550/01-16 від 26.06.2018 року на запит адвоката щодо зняття заборони на житловий будинок №8 по вул.Грузинській в м.Ужгород, Перша Ужгородська державна нотаріальна контора повідомила, що на будинок розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Грузинська, №8, Першою Ужгородською Державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження: заборона (архівний запис) майна, що належав ОСОБА_4, коментарій 1637-274, по поводу видачі суди 6000 рублей, на підставі повідомлення б/н артелі інвалідів «Металіст» щодо видачі позики від 11.10.1957 року. Оскільки, відсутнє повідомлення, зокрема, кредитора про погашення даної позики, зняти заборону Перша Ужгородська нотаріальна контора не може та рекомендувала звернутись до судових органів.

Згідно статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав. Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

За змістом статті 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4 1 цього Закону.

Згідно частини другої статті 19 Закону №1952-IV державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Статтею 91 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи мають цивільні права та обов’язки - цивільну правоздатність, яка виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно статті 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15 травня 2003 року №755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до Стаття 73 Закону України "Про нотаріат" містить перелік випадків, коли державний нотаріус накладає заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна. Так, заборона накладається тоді, коли: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

До інших передбачених законом випадків належить накладення арешту на об'єкти нерухомого майна органами дізнання чи слідства або судовими установами у зв'язку зі справами, що знаходяться в їхньому провадженні.

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про нотаріат" одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 і 5 ст. 41 Конституції України: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами 1 та 2 ст.321 ЦК України передбачено, зокрема, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відомостей, що на даний час юридична особи артіль інвалідів «Металіст» або його правонаступник існує або ліквідовано (припинено) суду не надано, такі не підтверджується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є відкритим для вільного доступу.

Враховуючи, що обтяженим може бути лише майно боржника, що обтяження застосовується лише при наявності до того законних підстав, і таких підстав по відношенню позивачів суду не надано, відомостей про існування таких підстав у осіб, яким раніше належало дане майно на праві власності відсутні, що могло б розглядатись як прийняття боргу при прийнятті спадщини; ні стягувача, в інтересах якого і за повідомленням якого було застосовано заборону, ні первинного документу - підстави для заборони – на даний час не існує, з урахуванням відповідей наданих Державним архівом Закарпатської області та Закарпатським обласним державним нотаріальним архівом, не відоме місце знаходження і інші необхідні для пошуку дані про особу артіль інвалідів «Металіст» (по відношенню до якого застосовано дане обтяження), - то суд вважає, що при таких обставинах права позивачів порушені і підлягають судовому захисту.

Враховуючи наведені вище норми матеріального та процесуального права, зважаючи на те, що відомостей про юридичну особу артіль інвалідів «Металіст» або правонаступника вказаної юридичної особи відсутні, беручи до уваги, що відсутність у позивачів права вчиняти будь-які правочини відносно нерухомого майна у зв’язку з реєстрацією в Державному реєстрі прав обтяження перешкоджає йому у повній мірі реалізовувати свої права власника (право володіння, користування, розпорядження), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 258, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 до Державної організації «Перша Ужгородська Державна нотаріальна контора» про зняття заборони з нерухомого майна – задовольнити.

Зняти обтяження у виді заборони ( архівний запис) на нерухоме майно, а саме житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Грузинська, 8, на відчуження, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, що зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на підставі повідомлення б/н щодо видачі позики від 11.10.1957 року, комментарий 1637-274, реєстраційний номер обтяження 3817572.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6