Ухвала суду № 76452026, 14.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8856/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регрессу, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі представника ОСОБА_1, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, судом було здійснено запит із метою встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно відповіді яка надійшла на адресу суду із відділу реєстрації Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04.09.2018 року за № 983/19-06, відповідач по справі – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вказаною в позовній заяві адресою, а саме: АДРЕСА_1 зареєстрованим не значиться.

Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області, гр. ОСОБА_2, знятий з реєстрації 03.06.2016 року з м. Ужгород, вул. Загорська, 22/3 в Ізраїль.

Згідно ч. 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Де на сьогоднішній день дійсно перебуває та мешкає відповідач, невідомо.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 9 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Таким чином, суддя звертає увагу, що, в даному випадку, зазначення доказів на підтвердження останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача є передумовою для правильного визначення підсудності, а також належного повідомлення відповідача про розгляд даного позову з метою недопущення порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення «Стрижак та інші проти України» від 08.11.2005).

Крім того, стаття 498 ЦПК України передбачає, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Пунктом 2.3 "Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264, процесуальні документи складаються мовою, передбаченою міжнародним договором. Якщо документи складено українською мовою слід додати завірений переклад на мову запитуваної сторони.

До позовної заяви не додано завіреного перекладу позову з додатками на мову країни, місцезнаходження відповідача відповідно до наданої відповіді відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області, а саме Ізраїлю.

Дані недоліки є суттєвими, такими, що унеможливлюють забезпечення судом прав відповідача і належне виконання міжнародних договорів відповідно до ст.76 та 127 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз’яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3