Ухвала суду № 76451583, 14.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9124/18

Провадження № 11-сс/779/304/2018

Категорія ст. 309 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Повзла В.В.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю секретаря Лавринович У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2018 року про відмову у задоволені його скарги на постанову слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНПУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 22.07.2017 року про закриття кримінального провадження №12017090010001759 від 05.05.2017 року, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, -

за участю: прокурора Федорина Ф.І.

захисника ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, прийняти нову, якою скаргу ОСОБА_4 задовольнити, постанову слідчого скасувати і направити кримінальне провадження прокурору для проведення досудового розслідування. Посилається на те, що слідчим на виконання вказівки прокурора було ініційовано проведення одночасного допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, проте свідок ОСОБА_8 на підставі ст. 63 Конституції України відмовилась надавати пояснення на будь-які запитання слідчого. Апелянт вважає, що згідно приписів ст. 96 КПК України, свідок зобов’язаний відповідати на запитання, спрямовані на з’ясування достовірності його показань, які не узгоджуються із його попередніми показаннями. Апелянт зауважив, що законодавець чітко визначив коло питань на які свідок зобов’язаний надати відповіді, тому на думку апелянта, свідок не мав права відмовлятися від дачі показань.

Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволені скарги захисника ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНПУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 22.07.2017 року про закриття кримінального провадження №12017090010001759 від 05.05.2017 року. Свої висновки слідчий суддя мотивував тим, що свідок ОСОБА_8 скористалась своїм законним правом, гарантованим Конституцією України. Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що досудове розслідування проведене повно.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати;

- прокурор не підтримав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованої, просив залишити її без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження належить поновити, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

За приписами ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано з незначним періодом пропуску строку на оскарження, а саме на один день, тобто 11.06.2018 року, то на думку колегії суддів, пропущений строк підлягає поновленню.

По суті вимог щодо незаконності ухвали слідчого судді, доходжу наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт висловив свою незгоду в частині тлумачення можливості застосування ст. 63 Конституції України як підстави для відмови від дачі пояснень під час допиту особи в якості свідка.

На думку колегії суддів вказані доводи апелянта є безпідставними, оскільки слідчий суддя належним чином перевірив всі доводи та аргументи, викладені у скарзі захисника ОСОБА_3, зокрема й в частині відмови свідка від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, та дійшов обґрунтованого висновку, про наявність підстав закриття кримінального провадження.

Згідно ст. 2 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення.

Зі змісту ст. 284 КПК України вбачається, що кримінальне провадження закривається в силу наявності обставин, які його виключають, та чіткий перелік яких міститься в даній статті.

Так, відповідно до вимог ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу адміністративного правопорушення.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Слідчий суддя перевірив дотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону і дійшов обґрунтованого висновку, що у кримінальному провадженні вжиті всі відповідні заходи для встановлення істини по справі, після всебічного, повного та неупередженого дослідження органом досудового розслідування обставин даного провадження.

Згідно із ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

При винесенні рішення про закриття кримінального провадження, зазначені вимоги закону були дотримані.

На думку колегії суддів, постанова слідчого про закриття кримінального провадження була перевірена слідчим суддею на предмет дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та обґрунтовано визнана такою, що відповідає вимогам діючого кримінального процесуального закону.

Щодо доводів апелянта в апеляційній скарзі про те, що законодавець чітко визначив коло питань на які свідок зобов’язаний надати відповіді, зокрема спрямовані на з’ясування достовірності його показань, які не узгоджуються із його попередніми показаннями, та відмова у дачі яких, на думку апелянта свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

У зв’язку із тим, що ОСОБА_8 допитувалась в межах кримінального провадження в якості свідка, але інформація, яку намагався отримати слідчий стосувалась безпосередньо цієї особи, тому вона мала право користуватися приписами ст. 63 Конституції України та не надавати пояснення щодо себе.

Обставин, які б викликали сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження кримінального провадження, колегією суддів не встановлено, а тому прийняте слідчим рішення є таким, що відповідає загальним засадам кримінального провадження, обґрунтованим та законним.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що слідчий дослідив обставини кримінального провадження, досудове розслідування проведено повно, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, а тому правових підстав, зазначених у ст. 409 КПК України, для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги не вбачається.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу захисника без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2018 року про відмову у задоволені його скарги на постанову слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНПУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 22.07.2017 року про закриття кримінального провадження №12017090010001759 від 05.05.2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді В.В. Повзло

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло