Ухвала суду № 76451295, 14.09.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2796/18

У Х В А Л А

14.09.2018 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області – Леньо В.В., при секретарі – Казимірська Н.В., за участю прокурора – Дорошевича Р.Р., слідчого – Фантич В.В., підозрюваного – ОСОБА_1, захисника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12018070080000926 від 07.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 3-ї групи, пенсіонера по інвалідності, проживаючого в цивільному шлюбі, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 подано до Виноградівського районного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Вказане клопотання мотивоване тим, що близько 08 години 00 хвилин 07.09.2018 року, на поле для випасання свійської худоби, що розташована по заді вул. Борканюка в с. Черна, Виноградівського району, прийшов ОСОБА_1 і побачив ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканеця с.Черна вул. Дружби №23, який випасав свійську худобу мешканців села Черна. Обурившись вказаним фактом, ОСОБА_1 почав висловлюватись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 та погрожувати фізичною розправою. Після цього, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1 схопив з землі в праву руку дерев'яну палку довжиною приблизно 1,5 метра та діаметром приблизно 5-6 см., і реалізуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, почав наздоганяти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який намагався втекти від ОСОБА_1. Наздогнавши ОСОБА_4, Короп І П. наніс останньому один удар дерев'яною палкою в область голови з заді, внаслідок чого ОСОБА_3 втратив свідомість та впав на землю. Каретою швидкої ведичної допомоги ОСОБА_3 було доставлено до реанімаційного відділення Виноградівської лікарні.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 167 від 11 вересня 2018 року, внаслідок чого 08.09.2018 в реанімаційному відділенні Виноградівської районної лікарні настала смерть потерпілого ОСОБА_3

Смерть потерпілого ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку з спричиненими тілесними ушкодження 07.09.2018 ОСОБА_1

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тобто скоїв тяжкий злочин.

12 вересня 2018 року ОСОБА_1, повідомлено про підозру, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не має постійної роботи, усвідомлюючи про неминучість покарання, за вчинення кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків та потерпілу сторону від кримінального правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжувати здійснювати злочинну діяльність, пов'язану із злочинами проти життя та здоров'я особи, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Зокрема, аналіз особистості ОСОБА_1, із зібраних наявних характеризуючих даних, вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості у суспільстві. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту, стосовно підозрюваного ОСОБА_1, так як такі ним дотримані не будуть.

Вина ОСОБА_1, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом проведення огляду місця подій, попитами свідків та іншими матеріалами.

Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі може впливати на свідків від кримінального правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин номінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, без дозволу слідчого, прокурора та суду, з метою уникнення від покарання, може виїхати з місця проживання за кордон та за межі Закарпатської області, переховуючись при цьому від органів слідства, прокурора та суду та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дають підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, зазначивши, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч.2 ст.121 КК України, що є ризиком того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність та переховуватися від слідства та суду, перебуваючи на волі буде впливати на родичів потерпілого та свідків.

Крім того прокурором зазначено, що підозрюваний намагався впливати на свідка, погрожував йому фізичною розправою.

Підозрюваний у судовому засіданні щодо клопотання заперечив та пояснив, що дуже жалкує за скоєним. Однак вказані дії вчинив виключно у стані сильного хвилювання, оскільки потерпілий та його помічник вживали алкоголь і не доглядали за коровами. Він зробив ім. зауваження. Після цього в його адресу потерпілий почав нецензурно висловлюватися і почав непристойно згадувати його матір. На цьому він не витримав і між ними сталася штовханина. Жаліє про скоєне намірів ухилятися від суду чи впливати на свідків не має. Він пенсіонер по інвалідності, тому і можливості на когось впливати не має.

Захисник заперечив щодо доводів клопотання та подав письмове заперечення, яке підтримав, та пояснив, що підстав для обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не має. Підозрюваний має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, є інвалідом третьої групи, пенсіонер по інвалідності.

Крім того зазначив, що зазначені у клопотанні ризики є надуманими. На даний час підозрюваний справно та вчасно з’являвся на виклики до слідчого та прокурора. Сьогодні за першим викликом з’явився до суду.

Вважає, що підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має. Просив у задоволенні такого відмовити та обрати відносно підозрюваного нічний домашній арешт, щоб підозрюваний зміг поратися по господарству.

Також просив взяти до уваги поведінку підозрюваного після скоєного, оскільки побачивши, що у потерпілого з голови тече кров він негайно пішов до сільської амбулаторії за лікарем і на власному автомобілі доставив її на місце події. Також особисто викликав швидку та пішов на дорогу її зустрічати. Давав та дає чіткі та послідовні пояснення з приводу скоєного.

Крім того просив взяти до уваги, що обвинувачений відшкодовує шкоду, брату померлого надав 8000 гривень і буде допомагати надалі.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого, які клопотання підтримали, підозрюваного та захисника, які просили у задоволенні клопотання відмовити, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року N 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року N 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Прокурором доведено, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Однак, згідно статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Доказів того, що обвинувачений якимось чином впливатиме на родичів потерпілого чи свідків, переховуватиметься від слідства чи суду або вчинятиме інші злочини – не має.

Матеріалами справи стверджено, що підозрюваний особисто викликав медичних працівників, дав пояснення з приводу обставин події.

Невизнання вини у пред’явленому обвинувачені не може слугувати для суду підставою для обрання підозрюваному найсуворішого виду запобіжного заходу.

Крім того, підозрюваний проживає за місцем реєстрації в с.Черна, вул.Борканюка, 66, по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.9), пенсіонер по інвалідності.

Доводи прокурора про вплив на свідка з боку підозрюваного жодним чином не доведено, а відтак є голослівними і до уваги такі суд не приймає

Також судом враховується, що з часу вчинення злочину підозрюваний жодних дій, які б давали підстав вважати про наявність ризиків не вчинено, зокрема підозрюваний співпрацює з слідством, на виклики до слідчого та , прокурора з’являвся та з’явився за викликом до суду.

Приймаючи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, є інвалідом третьої групи, пенсіонер по інвалідності, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а також те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити та постановити ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби та покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 – відмовити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 (шістдесят) днів, до 12.11.2018 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за першою вимогою;

2) не відлучатися із місця фактичного проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6 без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний час доби, а саме з 22.00 год. вечора до 06.00 год. ранку наступної доби.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу передати для виконання до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для негайного поставлення на облік ОСОБА_1, до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Працівники Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з метою контролю за поведінкою мають право з'являтися в житло, в якому проживає ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_5

Копію ухвали суду вручити підозрюваному, прокурору та захиснику.

На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6