Ухвала суду № 76450516, 13.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7918/18

Провадження № 4-с/344/92/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Кредитної спілки

«Аккорд», зацікавлена особа- Бачинський ОСОБА_1 на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник Кредитна спілка "Аккорд" в особі представника ОСОБА_3, зацікавлена особа-Бачинський ОСОБА_1, звернувся до суду із скаргою в якій просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 щодо винесення Повідомлення від 12.05.2018р. «Про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання» виконавчого листа №0907/1391/2012р. виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 12.01.2016р.

В судове засідання представник КС "Аккорд" не з'явився, подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, вимоги скарги підтримав.

Зацікавлена особа ОСОБА_4 та представник Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області державний виконавець Левицький І.М. в судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно із ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всієї території України. Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів законом покладено на державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені у Законі України «Про виконавче провадження».

Цим же Законом встановлено правові засади захисту прав стягувача, боржника у виконавчому провадженні, що полягають у можливості оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду. Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, здійснюється в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів закон покладає на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Правові засади діяльності державної виконавчої служби визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Зважаючи, що представник скаржника звернувся до суду з скаргою в межах визначеного ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» строку на оскарження постанови, починаючи з дати отримання постанови, хоча з часу прийняття оскаржуваної постанови і до часу надходження скарги до суду минуло більше ніж 10 днів, суд вважає, що підлягають поновленню зазначені процесуальні строки. А тому заява про поновлення цих строків підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції перебував виконавчий лист №0907/1391/2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС «Аккорд» заборгованості у розмірі 394,60 грн. та відповідно до постанови ВП №47049802 від 06.04.2015р. головного державного виконавця Собяніною О.В. було повернуто стягувачу , у зв’язку з відсутністю у м. Бучі боржник та належного йому майна ( а.с. 8).

12.01.2016р. Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області стягувачу було видано по його заяві дублікат виконавчого листа №0907/1391/2012р.( а.с.3)

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копія поштового відправлення виконавчого документу ( а.с. 5), 06.04.2018 р. КС «Аккорд» звернувся до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим документом. Однак, 25.05.2018 р. на поштову адресу КС «Аккорд» рекомендованим листом №7601844856104, копія якого міститься в матеріалах справи ( а.с.7), з Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області надійшло повідомлення державного виконавця Левицького І.М. від 12.05.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Підставу винесення даного повідомлення, державний виконавець зазначив п. 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та повідомив в оскаржуваному повідомленні, що заявником пропущений строк предявлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»-виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016року №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Враховуючи Прикінцеві та перехідні положення Закону України « Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, дублікат виконавчого листа, з урахуванням попереднього перебування на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції, міг бути пред’явлено стягувачем до виконання протягом трьох років з дня видачі його дублікату.

У відповідності до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, державний виконавець прийшов помилково до висновку про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.447,452 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Кредитної спілки «Аккорд», зацікавлена особа-Бачинський ОСОБА_1 на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2,- задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2, щодо винесення Повідомлення від 12.05.2018р. «Про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання» виконавчого листа №0907/1391/2012р. виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 12.01.2016р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Татарінова