
Єдиний унікальний номер 341/1096/18
Номер провадження 2/341/523/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2018 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Максимчина Ю.Д.
секретаря Томин Л.В.
в м. Галичі в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Галицького району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, суд –
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Галицького району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті матері – ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22 вересня 2000 року померла його мати – ОСОБА_3 За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема на земельні ділянки загальною площею - 0.9407 га., цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, і які у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ за №042333, на Плані зовнішніх меж земельної ділянки позначені як:
-ділянка №1, S=0.3100 га., цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, згідно Інформації за № 0-9-0.23-479/163-18 від 02 квітня 2018 року про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, становить - 8 769.93 (вісім тисяч сімсот шістдесят дев’ять гривень дев’яносто три копійок) гривень;
-ділянка №2, S=0.6307 га., цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, згідно Інформації за № 0-9-0.23-479/163-18 від 02 квітня 2018 року про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, становить - 17 842.56 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок дві гривень п'ятдесят шість копійок) гривень.
Після смерті матері прийняв спадщину, в силу ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Однак, нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки.
З огляду на наведене, позивач просить суд винести рішення, яким визнати за собою право власності на вищезазначені земельні ділянки.
В судове засідання позивач не з’явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав повністю.
Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Галицького району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився. Сільським головою подано заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю, просить розгляд справи проводити без участі представника сільської ради.
Дослідивши здобуті докази, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 вересня 2000 року померла ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НМ № 068890 (а.с. 8).
Внаслідок смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина. За життя померла залишила заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. Заповіт не змінювався та не скасовувався (а.с. 14).
Позивач прийняв спадщину, оскільки протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Державним нотаріусом Галицької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області ОСОБА_5 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дані земельні ділянки (а.с. 11).
Згідно аб.3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позивач є спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину, суд приходить до висновку, що право власності на спадкове майно перейшло у порядку спадкування до позивача, а тому є всі підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Галицького району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, паспорт серії СС 666698, виданий Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області від 10 грудня 1998 року, ідентифікаційний номер платника податку - НОМЕР_1, право власності на спадкове нерухоме майно, а саме:
право власності на земельні ділянки загальною площею - 0.9407 га., цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, і які у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ за №042333, на Плані зовнішніх меж земельної ділянки позначені як:
-ділянка №1, S=0.3100 га., цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, згідно Інформації за № 0-9-0.23-479/163-18 від 02 квітня 2018 року про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, становить - 8 769.93 (вісім тисяч сімсот шістдесят дев’ять гривень дев’яносто три копійок) гривень;
-ділянка №2, S=0.6307 га., цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, згідно Інформації за № 0-9-0.23-479/163-18 від 02 квітня 2018 року про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, становить - 17 842.56 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок дві гривень п'ятдесят шість копійок) гривень, що належали ОСОБА_3, яка померла 22 вересня 2000 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя:ОСОБА_6
Судове рішення № 76450430, Галицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 11.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 341/1096/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: