Ухвала суду № 76449826, 13.09.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-др/235/19/18

Справа №235/5000/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Харенко Т.Ю.

розглянувши заяву Житлово-будівельного кооперативу «Зоряний», представником якого є керівник ОСОБА_1, про компенсацію витрат на залучення адвоката в сумі 3650 гривень,

В С Т А Н О В И В:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся Житлово-будівельний кооператив «Зоряний», представником якого є керівник ОСОБА_1, з заявою про компенсацію витрат на залучення адвоката в сумі 3650 гривень.

До судового засідання не з’явились позивач, представник позивача та представник відповідача.

Представник заявника – відповідача по справі надала суду заяву про розгляд справи без її участі, свої вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення заяви заперечує з наступного: необґрунтованість дій позивача не встановлювалась судовим рішенням, акти виконаних робіт не датовані, копії платіжних доручень не містять підписів та штампів банку і не підтверджують факт сплати коштів адвокату відповідачем.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач лях В.М. звернулась до з позовом до Житлово-будівельний кооператив «Зоряний» про стягнення збитків (упущеної вигоди) в сумі 552,27 гривень, також просила стягнути витрати, пов’язані з розглядом справи в сумі 4660 гривень.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 06.12.2017 року позовні вимоги задоволені.

Ухвалою суду від 27.03.2018 року заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

27.08.2018 року позивачем ОСОБА_2 подано суду заяву про залишення без розгляду позову.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

До заяви про стягнення компенсації представником відповідача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом ОСОБА_4 під час розгляду справи у Красноармійському міськрайонному суді

Донецької області №235/5000/17.

1.Підготування заяви про перегляд заочного рішення суду, копіювання документів, складання квитанції, формування пакету документів та подання їх до суду — 600 грн;

2.Участь у судовому засіданні 22.03.2018 року — 700 грн;

3.Участь у судовому засіданні 27.03.2018 року — 350 грн;

4.Підготування відзиву на позовну заяву — 300 грн;

5.Участь у судовому засіданні 27.04.2018 року — 700 грн;

6.Підготування запиту та подання його в УСЗН — 300 грн;

7.Участь у судовому засіданні 18.06.2018 року — 700 грн.

Всього 3650 гривень.

Суду надано акти приймання виконаних робіт № 1 – 600 гривень; № 2 – 350 гривень; №3 – 700 гривень; № 4 – 1000 гривень; № 6 – 1000 гривень. В даних актах вказано вид робіт та сплачені суми, але відсутні дати та місце їх складання.

Платіжні доручення № 958 від 06.03.2018р. на суму 600 гривень; № 959 від 23.03.2018р. на суму 350 гривень; № 961 від 27.03.2018р. на суму 700 гривень; № 967 від 11.04.2018р. на суму 1000,00 гривень; № 997 від 23.04.2018р. на суму 1000,00 гривень. Жодні відмітку банківських установ на даних платіжних дорученнях відсутні.

Крім того, у судовому засіданні 27.04.2018 року представник відповідача – адвокат ОСОБА_4 участі не приймав. 25.04.2018 року адвокатом на електрону адресу суду було направлене клопотання про перенесення судового засідання, оскільки він в період з 26.04.2018 р. по 02.05.2018 року перебував у відпустці.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, як передбачено ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під зловживанням процесуальними правами законом визначено наступне. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне обєднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (п. 2 ч. 2ст. 44 ЦПК України).

В свою чергу процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони.

Відповідно до роз’яснень, які міститься у п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Суд зазначає, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб’єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9 ст. 141 ЦПК України, що виключає собою право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, оскільки крім тверджень відповідача, ні чим не підтверджено.

Крім того, ухвалення рішення суду про судові витрати також врегульовано статтею 246 ЦПК України.

Відповідно до ч.1ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч.3ст.246 ЦПК України).

Таким чином, для вирішення питань про судові витрати суд вправі брати до уваги докази про їх понесення, які не були подані до постановлення рішення, тільки у тому разі, якщо стороною до закінчення судових дебатів заявлено про поважні причини неможливості їх подання.

Згідно з п.1 ч.3ст.133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч.1ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У відповідності до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в обґрунтування витрат на правову допомогу, долучено акти та платіжні доручення які не мають необхідних даних та реквізитів. Таким чином, не підтверджено, що дійсно вказані кошти були сплачені відповідачем.

Як вбачається з роз’яснень п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов’язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред’явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Оскільки такі факти відповідачем не заявлені, а судом не встановлені, тому у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 137, 142, 257, 260, 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу «Зоряний», представником якого є керівник ОСОБА_1, про компенсацію витрат на залучення адвоката в сумі 3650 гривень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Краснармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: