
Провадження №2/235/1472/18
Справа №235/3370/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2018 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Харенко Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 м. Покровська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Красноармійського міськрайонного суду звернулось Акціонерне товариство КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 28.08.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_2 керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, щодо підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених дими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 5.7 "Правил користування платіжною карткою", ОСОБА_2 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.
Згідно п. 5.2 "Умов та правил надання банківських послуг" у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_2 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.
У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30.04.2018 року має заборгованість – 42768,75грн., яка складається з наступного:
- 6570,03грн. – заборгованість за кредитом;
- 33685,92грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;
а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00грн. – штраф (фіксована частина);
- 2012,80грн. – штраф (процентна складова).
Розрахунок суми заборгованості додається.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору він автоматично лонгується на той самий строк.
Не виконуючи належним чином зобов’язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
В позові позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість в розмірі 42768,75 грн., яка складається з наступного:
- 6570,03грн. – заборгованість за кредитом;
- 33685,92грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;
а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00грн. – штраф (фіксована частина);
- 2012,80грн. – штраф (процентна складова). Судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.
Ухвалою суду від 13 червня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи, представник позивача в судове засідання не прибув, але в позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення судом.
Відповідач ОСОБА_1 подала заяву про застосування строку позовної давності і відмову в задоволенні позовних вимог, справу просила розглянути без її участі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та зміст спірних правовідносини,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного договору № б/н від 28.08.2006 року ОСОБА_1 втримала кредит у розмірі 4500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.9).
Розрахунок заборгованості за договором проведено за період з 28.08.2006 року по 30.04.2018 року (а.с.5-8).
Позивач звернувся до суду 12 червня 2018 року.
З розрахунку заборгованості, який доданий до позову, вбачається, що відповідач останній платіж здійснив 05.05.2011 року у розмірі 419,59 гривень. Це також вбачається з виписки з рахунку (а.с.42-46). Операція від 02.10.2015 року на суму 395,84 гривні у виписці з рахунку значиться як «автоматичне погашення простроченої заборгованості з карти 26**29». Відомостей про те, що дана карта видана відповідачу суду не надано.
Згідно довідки АТ «КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 було надано кредитна картка 28.08.2006р., термін дії якої 04/11 (а.с.46). Тобто картка діяла до останнього дня квітня 2011 року.
Згідно п. 5.4 Умов та правил надання банківських послуг строк погашення за кредитом по платіжним карткам без встановленого мінімального обов’язкового платежу, проводиться в наступному порядку:
- строк погашення по кредиту – щомісяця за попередній місяць;
- строк погашення кредиту – в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці.
За змістом статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються. В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором, як це встановлено статтею 1049 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вирішуючи питання щодо застосування строку позовної давності суд виходить із такого.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Аналізуючи умови кредитного договору сторін у цій справі та зміст зазначених правових норм, необхідно дійти висновку, що за кредитним договором, яким встановлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).
Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов’язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.
Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Заявою позичальника передбачено, що повернення кредиту повинно здійснюватись щомісяця. Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж), то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.
Верховний суд України у постанові від 19 березня 2014 року по справі № 6-20цс14, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, дійшов висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
У разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 3 червня 2015 р. у справі № 6-31цс15).
Тобто цією нормою встановлені суб'єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачені випадки, до яких позовна давність застосовується судом у зв'язку з наявністю відповідної заяви сторони у спорі зробленою до ухвалення судом рішення.
Таким чином право у позивача, враховуючи загальний строк позовної давності у три роки, на звернення до суду з вимогою стягнення заборгованості закінчилось у 2014 році, оскільки як і останній платіж було здійснено у 2011 року, так термін дії картки закінчився саме у 2011 році.
Відповідач ОСОБА_1 звернулася з заявою про застосування строку позовної давності до ухвалення судом рішення (а.с.32).
Згідно із частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, що ані позивач ані відповідач не вчинювали дій, які б свідчили про переривання перебігу строку позовної давності, як передбачено ст. 264 ЦК України.
З урахування викладеного, суд прийшов до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду поза межами трирічного строку позовної давності, про застосування строку позовної давності заявляє відповідач, що є підставою для відмови у позові в повному обсязі у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, керуючись ст.ст.13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Артема)АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Повний текст рішення виготовлено 13.09.2018 року.
Суддя С.М.Хмельова
Судове рішення № 76449791, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 13.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/3370/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: