Рішення № 76449611, 06.09.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/2640/18

провадження у справі № 2/0285/1131/18

06 вересня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої – судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у липні 2018 року звернулася до суду та просила постановити рішення суду яким стягнути з ПрАТ «Український страховий дім» на її користь кошти в сумі 100 000 грн. для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що 07.09.2017 року близько 11 год. на нерегульованому перехресті вулиць Сагайдачного та Карбишева в м. Новоград-Волинському за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля Wolkswagen Polo, н.з. АМ8732ВХ, під керуванням ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_4, що підтверджується постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду від 13.02.2018 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 14.05.2018 року. Власником автомобіля Mitsubishi Outlander є позивач – ОСОБА_2 і внаслідок зазначеної пригоди у зв’язку з пошкодженням автомобіля їй завдано збитків згідно висновку експертного дослідження у розмірі 282 095,78 грн. Винуватець ДТП застрахувала свою відповідальність у ПрАТ «Київський страховий дім» і згідно полісу страхова сума за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн. Оскільки ОСОБА_4 уклала договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а розмір фактичних збитків позивача значно перевищує суму страхового відшкодування по полісу, тому позивач просила стягнути вказані кошти з страхової компанії на свою користь.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю (а.с. 58-61).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв, клопотань до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Встановлено, що 07.09.2017 року близько 11 год. на нерегульованому перехресті вулиць Сагайдачного та Карбишева в м. Новоград-Волинському за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_4, що підтверджується постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.02.2018 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 14.05.2018 року (а.с. 5-7).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Винуватець ДТП ОСОБА_4 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність щодо заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди у ПрАТ «Київський страховий дім» і згідно полісу № АК/1232548 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн. Розмір франшизи 0 грн. (а.с. 44).

Позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 8).

Також згідно висновку експертного дослідження № 431 від 08.11.2017 року вартість відновлювального ремонту з урахування зносу складових автомобіля НОМЕР_1, на 04.11.2017 рік складає 282 805,16 грн. (а.с. 10-37).

Позивач ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування, проте відшкодування збитків в межах ліміту страхової відповідальності не отримала (а.с. 37-38).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов’язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

Види обов’язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стаття 22 вказаного закону встановлює, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

У ст.ст. 29,30 також зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов’язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Такі правові висновки сформульовані у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду по справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на ст.ст. 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України, що відповідальність за шкоду має нести боржник – особа, яка завдала шкоди. Оскільки винуватиця ДТП уклала договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності шкоди третім особам, тому вимоги позивача повністю ґрунтуються на положеннях ст. 22 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та чітко розтлумачені у зазначеній вище постанові ОСОБА_5 Верховного Суду.

Також суд вважає хибною позицію відповідача, що позивач скористалась своїм правом на отримання відшкодування безпосередньо від заподіювача шкоди, оскільки на момент вирішення справи Новоград-Волинським міськрайонним судом не прийнято рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа ПрАТ «Київський страховий дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (Справа № 2854032/17).

Посилання відповідача на прийняття рішення Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Київський страховий дім» про припинення ПрАТ «Київський страховий дім» шляхом ліквідації у добровільному порядку суд не трактує як підставу для відмови у задоволенні позову. На момент постановлення рішення по справі юридична особа ПрАТ «Київський страховий дім» не є припиненою.

Суд погоджується з позицією відповідача, що в результаті ДТП автомобіль НОМЕР_1, є фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим. Аналогічний висновок міститься і в експертному дослідженні від 08.11.2017 року (а.с. 37).

Однак відповідачем не доведено, що розмір збитків позивача є меншим, ніж страховий ліміт по договору у розмірі 100 000 грн.

На підтвердження розміру своїх збитків позивачем долучено експертне дослідження, тому суд вважає обґрунтованими її вимоги про стягнення на відшкодування матеріальних збитків всієї суми страхового ліміту по полісу.

Позиція відповідача, що ОСОБА_4 не виконала вимоги ст. 33 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому має особисто відшкодовувати збитки, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до положень п. ґ ст. 38 вищезазначеного закону, якщо страхувальник не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, то тоді страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Тобто, право регресу у страхової компанії виникає лише після сплати страхового відшкодування потерпілій особі і наразі такі посилання відповідача є передчасними.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с. 1-2).

Керуючись статтями 4, 10, 76-81, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 (місце проживання: 10031, вул. Чеська Крошня, 27, м. Житомир; РНОКПП НОМЕР_3) до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»(місце знаходження: 04053, вул. Артема, 37-41, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПУО 25201716) задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) грн. для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_21000 (тисячу) грн. судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та(або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційний розгляд справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової апеляційні скарги подаються учасниками справи до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

Дата складення повного тексту рішення 11.09.2018 року

Головуюча Т.Г. Заполовська