Ухвала суду № 76449412, 12.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1168/18 Справа № 202/3622/18 Слідчий суддя - Бєльченко Л.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Піскун О.П., Крот С.І.

за участю:

секретаря судового засідання Баглик О.О.

прокурора Цховребова Л.Б.

представника третьої особи, щодо

майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт — ОСОБА_3 — адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018040660000317,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП ОСОБА_4, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12018040660000317 від 21.02.2018 року та накладено арешт на майно, що вилучене 23.06.2018 року під час проведення обшуку автомобіля марки «Volksvagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2011 року випуску, VIN-1VWBP7A31СС014527, право власності на котрий зареєстровано за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрим користується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме на: автомобіль марки «Volksvagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2011 року випуску, VIN-1VWBP7A31СС014527; державні номерні знаки від автомобіля НОМЕР_1 у кількості 2 шт.; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI: 3569000075648189; зарядний пристрій чорного кольору з маркуванням «STELS-120 В3», зарядний пристрій з маркуванням «Input:DC 5 V/1A»; сканер штрих-кодів, серійний номер 30753389; предмет, що схожий на спеціальний засіб «ПР-73», банківська картка «Альфа-Банк» № 53555571250048642 на ім’я ОСОБА_7; флеш-накопичувач з маркуванням «FCC ID V7TW311M2»; сім-картка мобільного оператора «МТС»; ноутбук марки «Asus», серійний номер C6NOAS440327258 24M, з зарядним пристроєм в корпусі сірого кольору; ноутбук марки «Asus», серійний номер D6NOCX440572269, білого кольору; ноутбук марки «НР», серійний номер 2СЕ04811SZ, з зарядним пристроєм в корпусі чорного кольору.

Мотивуючи дане рішення, слідчий суддя зазначив, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Отже, приймаючи до уваги, що постановою старшого слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 25.06.2018 року тимчасово вилучене майно 23.06.2018 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «VolksvagenPassat», реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2011 року випуску, VIN-1VWBP7A31CC014527, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018040660000317 від 21.02.2018 року, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки вказаний транспортний засіб використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення, був матеріальним об’єктом, котрий міг зберегти на собі сліди або містити інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження, а також вилучені речі могли бути предметом злочинних дій ОСОБА_3 або інших членів злочинної групи. ОСОБА_8 того, визнання вказаного вилученого майна речовим доказом відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На дану ухвалу слідчого судді представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт — ОСОБА_3 — адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно, що є власністю та у володінні ОСОБА_3, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою, оскільки ОСОБА_3 до теперішнього часу не тільки не оголошено підозри у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, а і взагалі його більше двох місяців з часу надання судом дозволу на обшук навіть не опитано за відомими йому обставинами справи.

Зазначає, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості чи сліди містять вищенаведені арештовані речі, а також яким чином могло вказане майно бути використано як знаряддя вчинення злочину, а отже й не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів, а в перелік викраденого майна не входять вилучені в ході обшуку велосипеди, кавові машини, бензопила та інше, тобто вилучене майно взагалі в переважній частині не відповідає навіть родовим ознакам викрадених за кримінальним провадженням №12018040660000317 речей, на відшукання яких судом надавався дозвіл на обшук.

Також апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження даної ухвали, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвала про накладення арешту була постановлена без виклику та повідомлення власника майна, копія ухвали у встановленому порядку не була надіслана власнику, а отримана ним лише 27.08.2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи питання про дотримання скаржником строку апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без повідомлення та виклику власників майна чи його представників, а отже за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для останніх обчислюється з дня отримання ними копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки наданими матеріалами не спростовуються доводи апелянта про те, що про існування даної ухвали їм стало відомо лише 27.08.2018 року, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про пропущення апелянтом строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду та вирішення питання про його поновлення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку – вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів випливає, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660000317 від 21.02.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що 21.02.2018 року до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_9 про те, що 21.02.2018 року, близько о 10:20 год., невстановлена особа (особи), знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 6, з автомобіля марки «VolkswagenTouareg», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснили крадіжку грошових коштів в сумі 70000 гривень, документів на ім’я ОСОБА_9 та ОСОБА_10, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «VolkswagenTouareg», реєстраційний номер НОМЕР_2, дозвільні документи на зберігання та носіння зброї, видані на ім`я ОСОБА_9, чим спричинили майнову шкоду.

Також встановлено, що 06.03.2018 року до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_11 про те, що 06.03.2018 року, близько о 12:00 год., невстановлена особа (особи), знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 6, з автомобіля марки «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснили крадіжку грошових коштів в сумі 63756 гривень та іншого майна заявника, чим спричинили майнову шкоду.

Окрім цього, 28.04.2018 року до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_12 про те, що 28.04.2018 року, близько об 11:30 год., невстановлена особа (особи) здійснили крадіжку особистих речей заявниці з належного останній автомобіля марки «LadaKalina», реєстраційний номер НОМЕР_4, а саме: мобільного телефону марки «HuaweiMate 10 lite» синього кольору; планшета «LenovoTAB4 8», барсетки шкіряної чорного кольору; документів та кредитної картки «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_13, чим спричинили майнову шкоду останній.

В подальшому процесуальним керівником прийнято рішення про об’єднання матеріалів вищевказаних кримінальних проваджень в порядку ст. 217 КПК України у зв’язку з тим, що вищевказані кримінальні правопорушення вчинено тотожнім способом, на одній місцевості та за стислий період часу, з урахуванням чого є підстави вважати, що вказані злочини вчинено однією особою (особами). Об’єднане кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за № 12018040660000317 від 21.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Допитом потерпілих встановлено, що останні залишали свої автомобілі в районі оптової бази, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 6, при цьому зачиняли двері на центральний замок та ставили авто на сигналізацію. Повертаючись до транспортних засобів через деякий час, останні виявляли двері відчиненими, а також відсутність цінних речей, документів та грошових коштів. При цьому потерпілі вказують на те, що будь-які пошкодження вікон, дверей або замків автомобіля були відсутні.

Також в ході досудового розслідування встановлено та допитано свідка ОСОБА_14, який пояснив, що на території м. Дніпра, в тому числі на території Індустріального району, діє група осіб, яка займається крадіжками з автомобілів шляхом розблокування центрального замку за допомогою спеціального технічного засобу «Кодграбер». Свідок вказує на те, що до складу вказаної групи осіб входять: чоловік кавказької зовнішності на ім’я ОСОБА_13, а також два чоловіка слов’янської зовнішності, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_15. Окрім цього, останній пояснив, що вказана група осіб часто здійснює свою злочинну діяльність на оптовій базі, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальській, 6.

Також в ході досудового слідства було встановлено та допитано свідка ОСОБА_16, який надав аналогічні свідчення та вказав, що вказані чоловіки їздять на автомобілі марки BMW з іноземними номерними знаками.

Опрацюванням показань потерпілих та свідків, співробітниками СКП Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що до вказаної групи осіб входять: ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Разом з тим, під час досудового розслідування оперативним шляхом отримано інформацію про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, користується декількома автомобілями, один з котрих є «VolksvagenPassat», реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2011 року випуску, VIN-1VWBP7A31CC014527.

Згідно даних з «ІПС АРМОР» вказаний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_5, паспорт громадянина України серії АН № 481543 від 07.06.2006 року, виданий Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

23.06.2018 року слідчим СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 проведено обшук автомобіля марки «VolksvagenPassat», реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2011 року випуску, VIN-1VWBP7A31CC014527, котрим користується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, під час проведення котрого вилучено: автомобіль марки «Volksvagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2011 року випуску, VIN-1VWBP7A31СС014527; державні номерні знаки від автомобіля НОМЕР_1 у кількості 2 шт.; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI: 3569000075648189; зарядний пристрій чорного кольору з маркуванням «STELS-120 В3», зарядний пристрій з маркуванням «Input:DC 5 V/1A»; сканер штрих-кодів, серійний номер 30753389; предмет, що схожий на спеціальний засіб «ПР-73», банківська картка «Альфа-Банк» № 53555571250048642 на ім’я ОСОБА_7; флеш-накопичувач з маркуванням «FCC ID V7TW311M2»; сім-картка мобільного оператора «МТС»; ноутбук марки «Asus», серійний номер C6NOAS440327258 24M, з зарядним пристроєм в корпусі сірого кольору; ноутбук марки «Asus», серійний номер D6NOCX440572269, білого кольору; ноутбук марки «НР», серійний номер 2СЕ04811SZ, з зарядним пристроєм в корпусі чорного кольору.

Постановою старшого слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 25.06.2018 року, тимчасово вилучене майно 23.06.2018 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «VolksvagenPassat», реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2011 року випуску, VIN-1VWBP7A31CC014527 було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий у своєму клопотанні про арешт майна посилається на те, що на вилученому вказаному майні можуть бути зафіксовані відомості, що мають значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, автомобіль використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення та може містити інформацію щодо кримінального правопорушення, а також зберіг на собі його сліди.

Таким чином, це вищезазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи ж апеляційної скарги про відсутність достатніх доказів вчинення особою чи особами кримінального правопорушення, як і не повідомлення цим особам про підозру у скоєнні даних злочинів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб’єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

З урахуванням наведеного, підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв’язку між арештованим майном та розслідуваними кримінальними правопорушеннями у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт — ОСОБА_3 — адвоката ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018040660000317 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

___ _____ ___

Г.П.ОСОБА_19 ОСОБА_8 Піскун