Ухвала суду № 76449213, 03.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1133/18 Справа № 185/9663/16-к Слідчий суддя - Гаврилов В.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Мудрецького Р.В.,

суддів: Іванченка О.Ю., Калініч Н.І.,

за участю:

секретаря Пиріч Н.А.,

прокурора Ніколайчук В.А.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого трьох дітей, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року клопотання слідчого СВ Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040400000564 від 26.10.2016 року, задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 53 дні до 14.10.2018 року. Встановлено підозрюваному ОСОБА_2 заставу у сумі 300 000 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та покладено на останнього у разі її внесення обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,а також на докази, якими вказані обставини підтверджуються.

Поряд із цим, з урахуванням тяжкості скоєних підозрюваним кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку, що існують ризики переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, вчинення ОСОБА_2 в подальшому аналогічних злочинів, використовуючи свою посаду, а також незаконного впливу на свідків, запобігти яким неможливо в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою залишити без задоволення клопотання слідчого.

Свої вимоги адвокат обґрунтовує тим, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України. На переконання адвоката, ризик вчинення його підзахисним аналогічних кримінальних правопорушень є припущенням, оскільки укладення цивільно-правових угод, що входить до повноважень ОСОБА_2, не є правопорушенням. Що стосується наявності ризику переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, то останній також є необґрунтованим, оскільки підозрюваний з'являється за кожним викликом та жодних дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню не вчиняє. При цьому, адвокат зазначає, що слідчий суддя не надав належної оцінки тим обставинам, що жодних доказів на підтвердження наміру на вчинення дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків стороною обвинувачення також не надано. Захисник вважає, що тяжкість скоєного кримінального правопорушення не може сама по собі вказувати на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому з урахуванням особи підозрюваного, за відсутності належного підтвердження наявності ризиків, виключає можливість його обрання. Поряд із цим, захисник вказує, що розмір застави не відповідає вимогам ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК Укаїни, як такий, що є занадто великим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджується, що СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040400000564 від 26 жовтня 2016 року, за ознаками злочину кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.14 серпня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Обґрунтованість підозри, про яку зазначив слідчий суддя, підтверджується наданими до клопотання слідчого доказами, підстави для сумніву у достатності на даній стадії провадження яких у колегії суддів відсутні.

Також, обґрунтованими є висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду, вчинення в подальшому аналогічних злочинів, використовуючи свою посаду, а також незаконного впливу на свідків, запобігти яким неможливо в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Слідчий суддя, оцінив всі обставини справи, у зв’язку з чим, дійшов до вірного висновку, що підстав для застосування стосовно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу не має, оскільки вони не зможуть забезпечити запобіганню встановлених слідчим суддею ризиків. Застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 183 КПК України.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що ризики не підтверджені жодними доказами, то останні, на переконання колегії суддів, є безпідставними, оскільки суперечать матеріалам провадження та встановленим судом даним. Ті обставини, що слідчий суддя керувався виключно тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, на які вказує захисник, повністю спростовуються оскаржуваним рішенням.

Що стосується визначеного судом першої інстанції розміру застави у сумі 300 000 гривень, то останній, на переконання колегії суддів, зможе гарантувати покладені на ОСОБА_2 обов'язки та вимогам ст. 182 КПК України не суперечить.

Керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: