Ухвала суду № 76447314, 11.05.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2303/18

Провадження № 1-кс/202/1304/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

11 травня 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_3

розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровській області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018042630000183, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 27.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

11 травня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровській області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 11 травня 2018 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою підробили свідоцтво про право власності, видане 12.01.2001 року Виконкомом міської ради народних депутатів м. Дніпропетровська. На підставі підробленого свідоцтва гр. ОСОБА_5 незаконно набув право власності на нежиле приміщення площею 128,3 м?, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали фіктивний договір купівлі-продажу зазначеного приміщення з метою його легалізації та винесення в державний реєстр речових прав на нерухоме майно з метою подальшого перепродажу добросовісному набувачу.

Вивченням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що діями вказаних осіб після проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт нерухомості на підставі документів з ознаками фіктивності, в подальшому нерухоме майно відчужується на користь ОСОБА_4 , який має виступати продавцем майна отриманого злочинним шляхом.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 19.05.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1074, виданий цим же нотаріусом 19.05.2017 зареєстровано право власності на приміщення 110 за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 .

Згідно з вищевказаним договором, приміщення 110 за адресою: АДРЕСА_2 належало ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12.01.2001 виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, згідно з наказом від 14.05.1993р. №68 та зареєстрованого КП «ДМБТІ» ДОР в реєстровій книзі за реєстровим № 86. Разом з цим, встановлено, що свідоцтво про право власності від 12.01.2001 виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська на ім`я ОСОБА_5 не видавалось.

Прокурором в обґрунтування клопотання зазначено, що з метою перевірки та підтвердження факт шахрайства, проведення експертиз, виникла необхідність в проведенні обшуку для вилучення документів, що містять охоронювану законом таємницю, та відеозапис з камер спостереження, які знаходяться у ПН ДМНО ОСОБА_6 , у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , де можуть знаходитись речові докази по вказаному кримінальному провадженню.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

Також, ЄСПЛ у своєму рішенні від 7 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім матеріалів, що стосуються справи, деяких особистих речей. Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність посилання на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції.

Напідставі вищевикладеного,слідчий суддявважає,що напрокурора покладаєтьсяобов`язок доведення наявностідостатніх підставдля проведенняобшуку,однак іздоданих прокуроромдо клопотанняматеріалів невбачається наявностідостатніх,належних,допустимих тапереконливих доказівв обґрунтуванняклопотання,а такожпідтвердження того,що потребикримінального провадженняпропорційні рівнюпроцесуального примусу, а обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 233-235, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурораДніпропетровської місцевоїпрокуратури №1Дніпропетровській області ОСОБА_3 про наданнядозволу напроведення обшуку відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1