Постанова № 76445396, 11.09.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. Справа № 914/1236/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Якімець Г.Г.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Кобзар О.

з участю представників:

від позивача – не з»явився

від відповідача – не з»явився

від прокуратури – не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмонтаж», м.Дубляни, вх.№ 01-05/6042/17 від 21.12.2017р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017р. (час проголошення об 12 год. 14 хв. в м.Львові, суддя – Бортник О.Ю., повний текст рішення складено 14.11.2017р.)

у справі № 914/1236/17

за позовом Міністерства оборони України, м.Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмонтаж», м.Дубляни

за участю військової прокуратури Західного регіону України, м.Львів

про зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2017р. у справі № 914/1236/17 (суддя Бортник О.Ю.) задоволено частково позов Міністерства оборони України, м.Київ до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмонтаж», м.Дубляни, зобов'язано відповідача передати позивачу за актами приймання-передавання 6 одиниць автомобільної техніки:

автобус ЛАЗ-699 (кузов 30068);

автобус ЛАЗ-695 (кузов 66938), за винятком відходів деревноволокнистої плити внутрішньої обшивки автобуса, відходів резини настилу підлоги автобуса, відходів резини віконного ущільнення, відходів зовнішньої обшивки автобуса (листовий метал), відходів настилу підлоги автобуса (листовий метал), відходів профільних труб, які зазначено у Акті № 015-13/1-2 та Акті № 015-13/1-1 від 13 липня 2015 р.;

автобус ЛАЗ-699 (кузов 25048), за винятком відходів деревноволокнистої плити внутрішньої обшивки автобуса, відходів резини настилу підлоги автобуса, відходів резини віконного ущільнення, відходів зовнішньої обшивки автобуса (листовий метал), відходів настилу підлоги автобуса (листовий метал), відходів профільних труб, які зазначено у Акті № 015-15/2-2 та Акті № 015-15/2-1 від 15 липня 2015 р.;

автобус ЛАЗ-695 (кузов V0175872), за винятком відходів деревноволокнистої плити внутрішньої обшивки автобуса, відходів резини настилу підлоги автобуса, відходів резини віконного ущільнення, відходів зовнішньої обшивки автобуса (листовий метал), відходів настилу підлоги автобуса (листовий метал), відходів профільних труб, які зазначено у Акті № 015-20/6-2 та Акті № 015-20/6-1 від 20 липня 2015 р.;

автобус ЛАЗ-699 (кузов Y0035155), за винятком відходів деревноволокнистої плити внутрішньої обшивки автобуса, відходів резини настилу підлоги автобуса, відходів резини віконного ущільнення, відходів зовнішньої обшивки автобуса (листовий метал), відходів настилу підлоги автобуса (листовий метал), відходів профільних труб, які зазначено у Акті № 015-22/7-2 та Акті № 015-22/7-1 від 28 вересня 2015 р.;

автобус ЛАЗ-695 (кузов 81633).

Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Укрзахідавтоспецмаш" на користь Міністерства оборони України 800 грн. судового збору; у задоволенні позовних вимог щодо повернення автобуса ЛАЗ-695 (кузов 66938), автобуса ЛАЗ-699 (кузов 25048), автобуса ЛАЗ-695 (кузов V0175872), автобуса ЛАЗ-699 (кузов Y0035155) з урахуванням відходів деревноволокнистої плити внутрішньої обшивки автобуса, відходів резини настилу підлоги автобуса, відходів резини віконного ущільнення, відходів зовнішньої обшивки автобуса (листовий метал), відходів настилу підлоги автобуса (листовий метал), відходів профільних труб, які повернуто за Актом № 015-13/1-2, Актом № 015-13/1-1 від 13 липня 2015 р., Актом № 015-15/2-2, Актом № 015-15/2-1 від 15 липня 2015р., Актом № 015-20/6-2, Актом № 015-20/6-1 від 20 липня 2015р., Актом № 015-22/7-2, Актом № 015-22/7-1 від 28 вересня 2015р. - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.2016 р. у справі № 914/131/16, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача 1599999,9 грн. попередньої оплати, сплаченої позивачем, на виконання умов Договору № 294/15/88 за здійснення капітального ремонту переданих відповідачу 6 одиниць техніки, а саме автобус ЛАЗ-699 (кузов 30068), ЛАЗ-695 (кузов 66938), ЛАЗ-699 (кузов 25048), ЛАЗ-695 (кузов V0175872), ЛАЗ-699 (кузов Y0035155) та ЛАЗ-695 (шасі 81633). Судом встановлено, що на день вирішення справи 6 одиниць техніки, передані для проведення капітального ремонту залишаються у відповідача. Враховуючи те, що з 31.12.2015 р. вищезгадані автобуси, передані відповідачу позивачем на виконання умов Договору № 294/15/88, зберігаються ним без достатньої правової підстави, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони підлягають поверненню позивачу.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач – ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмонтаж» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Підставами для скасування оскаржуваного рішення скаржник вважає те, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/15/88 від 27.05.2015р., а саме п.5.9 договору, згідно якого виконавець за участі представників замовника насамперед проводить дефектування отриманих автобусів з метою оцінки їх технічного стану. При цьому відбувається дефектування окремих складових частин, агрегатів, блоків за потреби у розібраному стані. Таким чином, наданий замовником автобус попередньо розбирається, а враховуючи технічний стан техніки повторне збирання агрегатів часто технічно неможливе. Відтак, автобуси до моменту безпосереднього проведення ремонтних робіт перебували частково у розібраному стані. Окрім того, судом не взято до уваги, що автобуси в кількості 6 одиниць станом на день винесення рішення перебували в тій чи іншій мірі готовності після проведення ремонтних робіт. Також, скаржник зазначає, що неодноразово звертався до позивача з проханням прийняти відремонтовані автобуси, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТзОВ «Укрзахідавтоспецмонтаж» № 016-08/26-01 від 26.08.2016р.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2017р. справу № 914/1236/17 призначено судді-доповідачу ОСОБА_3 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Орищин Г.В. та Марко Р.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмонтаж» залишено без руху.

05.01.2018р. скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмонтаж».

24.01.2018р. до Львівського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Військової прокуратури Західного регіону України, в якому прокуратура просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018р. розгляд справи призначено на 13.02.2018р., проте ухвалою суду від 08.02.2018 року було виправлено описку в даті призначення справи до розгляду, тому вірною датою слід вважати 27.02.2018 року.

В судовому засіданні 27.02.2018р. оголошувалась перерва по справі до 06.03.2018р. Однак у зв»язку із технічними неполадками комп»ютерної мережі Львівського апеляційного господарського суду 06.03.2018р. проведення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу було неможливо, що підтверджується наявною в матеріалах справи службовою запискою.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р. розгляд справи відкладено на 26.03.2018р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.03.2018р. розгляд справи відкладався до 02.04.2018р.

В судове засідання 02.04.2018р. з»явився прокурор, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Представник від позивача в судове засідання з»явився, надав усні пояснення по суті справи.

Від відповідача повноважний представник в судове засідання не з»явився, однак подав клопотання про призначення судової експертизи по справі № 914/1236/17 (вх.№ 01-05/711/18 від 27.02.2018р.).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.04.2018р.

В судове засідання 11.04.2018р. з»явились представники сторін та надали свої пояснення щодо призначення у справі судової експертизи, а також подали перелік питань, які слід поставити перед експертом для здійснення експертного дослідження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2018р. призначено судову експертизу у справі № 914/1236/17, зупинено провадження у справі та скеровано матеріали справи до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2018р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.05.2018р. у зв»язку із поступленням на адресу Львівського апеляційного господарського суду клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертного дослідження.

В судове засідання 29.05.2018р. з»явився прокурор, щодо заявленого клопотання експертів надав усні пояснення, а також ознайомився з даним клопотанням в судовому засіданні.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 29.05.2018р. не з»явились, причин неявки суду не повідомили.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.06.2018р. та витребувано від учасників справи матеріали, необхідні для проведення експертного дослідження.

В судове засідання 12.06.2018р. повноважні представники сторін та прокуратури не з»явились, причин неявки не повідомили.

Від прокуратури на адресу суду надійшов лист, у якому зазначається, що у військовій прокуратурі Західного регіону України відсутні документи та інформація, які ухвалою суду від 29.05.2018р. було зобов»язано представити за клопотанням експерта.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018р. розгляд справи було відкладено на 03.07.2018р.

Проте, при виготовленні вказаної ухвали було допущено технічну описку при зазначенні дати судового засідання 03.07.2018р. замість 05.07.2018р.

Протоколом проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів від 05.07.2018р. здійснено заміну членів колегії суддів та визначено склад суду: головуючий суддя Костів Т.С., судді Якімець Г.Г., Зварич О.В.

03.07.2018р. до Львівського апеляційного господарського суду поступило клопотання від Міністерства оборони України № 500 від 27.06.2018р. про долучення до метарівлів справи додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертного дослідження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2018р. зупинено провадження у справі та скеровано матеріали справи до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.07.2018 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов лист від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз вих. № 03718 від 09.07.2018 року (вх № 01-04/4127/18 від 11.07.2018 року) за підписом директора-Курильова О.Ф., згідно якого вбачається, що із звязку з неоплатою відповідачем - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укрзахідавтоспецмаш” даної експертизи матеріали справи повернуті на адресу суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2018р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2018р.

В судове засідання 11.09.2018р. сторони та прокуратура явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 11.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Між сторонами у справі 27.05.2015 р. укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 294/15/88.

Відповідно до п.п. 1.1., 5.1., 10.1. Договору відповідач зобов”язався у 2015 р. надати позивачу послуги з капітального ремонту автомобільної техніки та спеціальної автомобільної техніки Збройних Сил України марок ЛАЗ-695, 699. Термін проведення капітального ремонту встановлювався Календарним планом надання послуг (додаток 1 до Договору). Останній етап ремонту мав бути завершений до 30.11.2015 р. Договір діяв до 31 грудня 2015 р.

Відповідно до вимог п. 5.3. Договору № 294/15/88 військовими частинами 2502, А4150, А1262, А0665 (В5229), А3358-V, А3358 по Актах приймання-передавання № 15/06-1, № 15/06-2 від 5 червня 2015 р., № 15/10-4 від 10.06.2015 р., № 15/07-6 від 1 липня 2015 р., № 15/08/21-13 від 21 серпня 2015 р., № 15/07-7 від 31 липня 2015 р. передано відповідачу для капітального ремонту 6 одиниць техніки, а саме автобус ЛАЗ-699 (кузов 30068), ЛАЗ-695 (кузов 66938), ЛАЗ-699 (кузов 25048), ЛАЗ-695 (кузов V0175872), ЛАЗ-699 (кузов Y0035155) та ЛАЗ-695 (кузов 81633).

Відповідач по актах приймання-передавання металобрухту та відходів (сміття) за № 015-13/1-1, № 015-13/1-2 від 13 липня 2015 р., № 015-15/2-2, № 015-15/2-1 від 15 липня 2015 р., № 015-20/6-2, № 015-20/6-1 від 20 липня 2015 р., № 015-22/7-2, № 015-22/7-1 від 28 вересня 2015 р. передав військовим частинам А2502, А4150, А0665 (В5229) та А3358 відходи металобрухту, ДВП та резино-технічних матеріалів, що утворились внаслідок розбирання при проведенні капітального ремонту автобусів ЛАЗ номери кузовів 66938, 25048, 0175872, Y0035155.

Згідно з нормами ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають наслідки передбачені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст. 4, 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Міністерство оборони України належить до суб'єктів управління об'єктами державної власності. До повноважень Міністерства оборони України, як суб'єкта управління, належить ведення обліку об'єктів державної власності, що перебувають в його управлінні, здійснення контролю за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; виявлення державного майна, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання. Згідно з ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно закріплене за військовими частинами і установами Збройних Сил України є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном, у тому числі, закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України, воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюється в спеціальному порядку.

Відповідно ч. 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 статті 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до пункту 10.1. Договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/15/88 від 27.05.2015 р., на підставі якого позивач передав відповідачу спірні автобуси, він діяв до 31 грудня 2015 р.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.2016р. у справі № 914/131/16, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача 1599999,9 грн. попередньої оплати, сплаченої позивачем, на виконання умов Договору № 294/15/88 за здійснення капітального ремонту переданих відповідачу 6 одиниць техніки, а саме автобус ЛАЗ-699 (кузов 30068), ЛАЗ-695 (кузов 66938), ЛАЗ-699 (кузов 25048), ЛАЗ-695 (кузов V0175872), ЛАЗ-699 (кузов Y0035155) та ЛАЗ-695 (шасі 81633). Згаданим рішенням суду, встановлено, що станом на день вирішення справи судом, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укрзахідавтоспецмаш” всупереч п.4.5 договору, після отримання попередньої оплати, не надано позивачу у встановлений строк документи, що підтверджують фактичне надання послуг, а також не повернуто кошти попередньої оплати, а також не доведено, що у встановленому договором порядку (п.3.8), отримані кошти витрачено відповідачем саме на придбання матеріалів, необхідних для виконання передбачених договором робіт. Крім цього, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які би свідчили про своєчасне, в межах термінів встановлених календарним планом, виконання робіт із капітального ремонту автомобільної техніки, та їх подальше передання замовнику.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, 6 одиниць техніки, передані для проведення капітального ремонту, а саме автобуси ЛАЗ-699 (кузов 30068), ЛАЗ-695 (кузов 66938), ЛАЗ-699 (кузов 25048), ЛАЗ-695 (кузов V0175872), ЛАЗ-699 (кузов Y0035155) та ЛАЗ-695 (кузов 81633) і надалі залишаються у відповідача.

При цьому, відповідач листами № 015-09/22-01 від 22.09.2015 та № 016-03/16-01 від 16.03.2016 інформував позивача, що причиною неможливості надати послуги за договором є застарілість (70-80 роки минулого століття) технічних умов на капітальний ремонт основних вузлів автобусів ЛАЗ-695, 699, які є морально застарілими і зняті з виробництва. У зв'язку з цим в Україні не залишилось стендів для перевірки і обкатки вище перелічених окремих агрегатів автобусів ЛАЗ-695, 699, таких щоб відповідали технічним умовам.

Листом від 14.11.2016 № 342/4/5/383 Центральне автомобільне управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України просило відповідача повернути 6 одиниць не відремонтованої техніки представникам позивача у зібраному стані та у комплектності, яка була зазначена у актах приймання-передачі техніки на ремонт. Це звернення залишене відповідачем без виконання.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що апелянт дійсно звертався до Міністерства оборони України, що не заперечується позивачем, з листами про приймання відремонтованої техніки, проте жодними документами не зміг підтвердити якісні показники на більшість покупних комплектуючих виробів. Складові частини, що пред»являлись ГПЗ № 4762, не відповідали вимогам нормативно-технічної документиації та Технічним умовам на капітальний ремонт, а такому були повернуті виконавцю для усунення недоліків. Повторно для приймання виконавець їх не пред»являв.

Також, ТзОВ «Укрзахідавтоспецмонтаж» не надано сертифікати якості та супроводжуючі документи на комплектуючі вироби, стенди для холодної та гарячої обкатки двигунів у неналежному стані, не повірені та не атестовані, у зв»язку з чим якість проведених робіт з ремонту складових частин, які вже встановлені на автобуси, підтвердити не видається можливим.

За таких обставин, враховуючи наведені обставини, з 31.12.2015 р. вищезгадані автобуси, передані відповідачу позивачем на виконання умов Договору № 294/15/88, зберігаються ним без достатньої правової підстави і підлягають поверненню позивачу.

Однак, суд першої інстанції підставно зазначив, що вище згадані автобуси не можуть бути повернені на вимогу позивача у стані та у комплектності, яка була зазначена у актах приймання-передачі, про що позивач просив у листі від 14.11.2016 № 342/4/5/383. Відходи металобрухту, ДВП та резино-технічних матеріалів, що утворились внаслідок розбирання при проведенні капітального ремонту автобусів ЛАЗ (номери кузовів 66938, 25048, 0175872, Y0035155), повернуті відповідачем позивачу ще під час дії Договору № 294/15/88 по актах приймання-передавання металобрухту та відходів (сміття) за № 015-13/1-1, № 015-13/1-2 від 13 липня 2015 р., № 015-15/2-2, № 015-15/2-1 від 15 липня 2015 р., № 015-20/6-2, № 015-20/6-1 від 20 липня 2015 р., № 015-22/7-2, № 015-22/7-1 від 28 вересня 2015 р.

В контексті викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмонтаж», м.Дубляни, вх.№ 01-05/6042/17 від 21.12.2017р. - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017р. у справі № 914/1236/17 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 14 вересня 2018р.

Головуючий суддя Костів Т.С.

суддя Якімець Г.Г.

суддя Зварич О.В.