Рішення № 76445015, 10.09.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2018 року м. Чернігів справа № 927/437/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Чернігівської міської ради 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7До Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» 14037, м. Чернігів, проспект Миру, 194про стягнення 802 618 грн. 37 коп.

у присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1 – гол. спец-т юр. відділу управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради (дов. від 28.03.2018р. № 1-24/365)

від відповідача: ОСОБА_2 – адвокат (ордер від 03.07.2018р.), ОСОБА_3 (дов. від 06.09.2018р.), ОСОБА_4 (дов. від 06.09.2018р.)

В судовому засіданні 10.09.2018р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

13 червня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» про стягнення 802 618,37 грн. збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.09.2014р. по 31.07.2017р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,5859 га, розташовану в м. Чернігові про проспекту Миру, 194, внаслідок чого органом місцевого самоврядування неотримані грошові кошти.

Розрахунок розміру збитків був проведений у відповідності з рішенням Чернігівської міської ради від 31.03.2011р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2010р.», яким встановлено, що розрахунок розміру податку на землю та орендної плати проводиться відповідно до грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко – планувальних зон. При розрахунку суми збитків враховані вимоги рішень Чернігівської міської ради від 29.07.2011р. «Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розмірів орендної плати в місті Чернігові» та від 30.01.2015р. «Про місцеві податки» зі змінами та доповненнями. Тобто, розмір збитків був визначений за ставками орендної плати, які діяли на момент їх виникнення (3 відсотки), за вирахуванням сум, сплачених відповідачем самостійно в якості орендної плати.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 14.09.2017р. № 403 затверджено акт від 30.08.2017р. № 7 про визначення збитків власнику землі. Дане рішення оскаржувалось відповідачем в судовому порядку, втім суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТК «Ремзавод».

У встановлений судом процесуальний строк відповідачем поданий відзив на позовну заяву від 02.07.2018р., зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги ним не визнаються.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача про стягнення грошової суми у вигляді збитків не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і заявлені за межами позовної давності.

Також, відповідач звертає увагу, що ним вживались дії направлені на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, проте органом місцевого самоврядування не було прийнято відповідне рішення щодо передачі в оренду землі. На думку відповідача, відповідні дії позивача спрямовані на навмисне затягування процесу вирішення даного питання, внаслідок чого відбувається необґрунтоване нарахування збитків.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем невірно визначена площа земельної ділянки за користування якою були нараховані збитки, помилково визначено категорію земель як землі промисловості, а тому розмір збитків також є невірним.

13 липня 2018 року позивачем до Господарського суду Чернігівської області подана відповідь на відзив від 11.07.2018р. № 126/06-03, зі змісту якої вбачається, що орган місцевого самоврядування не погоджується з позицією відповідача щодо пропуску позовної давності, оскільки в даному випадку правопорушення є триваючим і на вимоги власника про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном позовна давність не поширюється. Також, позивач вважає, що нарахування збитків було здійснено згідно приписів чинного законодавства України та за наявності вини товариства.

17 липня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання відповідача про застосування строків позовної давності. Нормативно-правовим обґрунтуванням даного клопотання відповідач зазначає ст. ст. 256, 267 Цивільного кодексу України.

25 липня 2018 року відповідачем подані заперечення від 25.07.2018р., зі змісту яких вбачається, що товариство вважає безпідставним нарахування збитків на неіснуючу земельну ділянку, якою останнє не користувалось; розмір збитків є невірним та необґрунтованим; позивачем не подано жодного належного доказу використання відповідачем земельної ділянки площею 1,5859 га протягом 2014 – 2017 років.

В підготовчому судовому засіданні відповідачем було заявлено клопотання про призначення комплексної земельно –технічної експертизи. Дане клопотання було відхилено судом з підстав, викладених в ухвалі від 25.07.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» зареєстроване в якості суб’єкта господарювання 10.10.2013р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 102 0000 010403.

Основним видом діяльності товариства являється надання в оренду та експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

22 листопада 2013 року відповідачу були видані свідоцтва про право власності на наступне нерухоме майно, розташоване в місті Чернігові по проспекту Миру, 194:

- Будівля цеху шестерень з прибудовою, побутовий корпус з прибудовою літ. Б-1, Б1-1, Б2-1, Б3-1, Б4-1, Б5-1, загальною площею 4338,0 м2 (корпус 4);

- Адмінбудівля, літейний цех, агрегатна дільниця, шихтовий двір з прибудовами, літ. В-2, В1-1, В2-1, В3-1, В4-1, В5-1, В6-1, В7-1, В8-1, В9-1, загальною площею 2926,1 м2 (корпус 6).

07 лютого 2014 року відповідач звернувся до Чернігівського міського голови з листом від 07.02.2014р. № 2 в якому повідомив про набуття ним права власності на два об’єкта нерухомого майна за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 194 (т. 1, а.с. 122). У зв’язку з чим, відповідач просив надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під будівлями площею 0,7264 га та площу, необхідну для їх обслуговування.

До листа додавалися план – схема розміщення нерухомості та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Факт направлення даного листа підтверджується фіскальним чеком від 07.02.2014р. (т. 1, а.с. 128).

26 серпня 2014 року відповідач вдруге звернувся до Чернігівського міського голови з листом від 26.08.2014р. № 10 в якому повторно просив надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (т. 1, а.с. 129).

До листа додавалися план – схема розміщення нерухомості та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Факт направлення даного листа підтверджується фіскальним чеком від 26.08.2014р. (т. 1, а.с. 133).

Вказані вище звернення залишилися без відповіді та реагування.

07 лютого 2017 року відповідач втретє звернувся до Чернігівського міського голови з листом від 07.02.2017р. № 1 в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 1,5891 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (т. 1, а.с. 27, 168).

До листа додавалися копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, схема розміщення земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки.

Листом від 27.02.2017р. № 1799 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило відповідача, що питання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 1,5891 га буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань.

Листом від 29.03.2017р. № 2382 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило відповідача, що вказане вище питання було включено до проекту рішення міської ради № 18/VІІ, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду.

В додаток до листа від 29.03.2017р. № 2382 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом від 03.04.2017р. № 2520 запропонувало відповідачеві направити повноважного представника товариства для участі на 19 сесії міської ради 7 скликання, яка відбудеться наприкінці квітня 2017 року.

05 квітня 2017 року відповідач звернувся до Чернігівського міського голови з листом від 04.04.2017р. № 1 в якому просив повідомити причину зняття з розгляду сесії міської ради питання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою.

У відповідь на дане звернення Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом від 11.04.2017р. № 2672 повідомило відповідача, що питання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою було знято з розгляду, оскільки повноважному представнику товариства запропоновано бути присутнім на наступній 19 сесії міської ради 7 скликання, яка відбудеться наприкінці квітня 2017 року.

03 травня 2017 року відповідач звернувся до Чернігівського міського голови з інформаційним запитом від 28.04.2017р. № 3 в якому просив повідомити про результати розгляду клопотання товариства про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою від 07.02.2017р. № 1.

Листом від 12.05.2017р. № 1-24/1-57/155 заступник Чернігівського міського голови повідомив відповідача про те, що на 19 сесії міської ради 7 скликання, яка відбулась 21.04.2017р., присутній представник товариства був поінформований про питання та зауваження, які виникли при розгляді матеріалів щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також, відповідача було повідомлено, що у разі надходження до міської ради відповідного клопотання, зазначене вище питання буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань.

02 червня 2017 року відповідач вчетверте звернувся до Чернігівського міського голови з заявою від 02.06.2017р. № 5 в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 1,5891 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови (т. 1, а.с. 46).

До листа додавалися схема розміщення нерухомості на земельній ділянці, експлікація, схема розміщення земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Листом від 29.06.2017р. № 4233 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило відповідача, що питання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5891 га буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань, яка відбудеться наприкінці серпня.

03 липня 2017 року відповідач вп’яте звернувся до Чернігівського міського голови з заявою від 03.07.2017р. № 6 в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5859 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови (т. 1, а.с. 57, 170).

До листа додавалися план – схема: межі для землевідводу; інформація про цільове призначення будівель; копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

В доповнення до заяви від 03.07.2017р. № 6 відповідач листом від 07.07.2017р. № 8 направив Чернігівському міському голові та Управлінню земельних ресурсів Чернігівської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Листом від 11.07.2017р. № 4419 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повторно повідомило відповідача, що питання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань, яка відбудеться наприкінці серпня.

Рішенням Чернігівської міської ради від 17.08.2017р. № 22/VІІ-27 (п. 1.19) відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Листом від 10.08.2017р. № 4983 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило відповідача, що 30.08.2017р. відбудеться засідання комісії на якому буде розглядатися питання щодо розрахунку суми збитків нанесених Чернігівській міській раді при використанні відповідачем земельної ділянки площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194.

Даний лист був отриманий відповідачем 15.08.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 14.09.2017р. № 403 (п. 1.2) затверджено акт № 7 від 30.08.2017р. комісії про визначення розміру збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради, заподіяних при використанні відповідачем земельної ділянки площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194, з порушенням земельного законодавства за період з 01.09.2014р. по 31.07.2017р. включно в сумі 802 618,37 грн.

19 вересня 2017 року Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило на адресу відповідача повідомлення від 18.09.2017р. № 5735 в якому пропонувало у 10-денний термін з дня його надходження розглянути і повідомити про результати розгляду міську раду.

Разом з повідомленням відповідачу були надіслані копії акту про визначення розміру збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради № 7 від 30.08.2017р. та рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 14.09.2017р. № 403.

Повідомлення було отримано відповідачем 20.09.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.01.2018р. по справі № 750/10195/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018р., відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (третя особа: Чернігівська міська рада) про визнання рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 14.09.2017р. «Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» в частині затвердження акту № 7 «Про визначення збитків власнику землі, в особі Чернігівської міської ради на території Чернігівської міської ради» від 30.08.2017р. незаконним та його скасування.

Приписами ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. ст. 80, 83, 90 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За змістом ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

У відповідності з ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Положеннями ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Приписом ст. 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності з ст. ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Як було вказано вище, в листопаді 2013 року відповідач набув право власності на нерухоме майно за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 194. Згідно пояснень представника відповідача, право власності на нерухоме майно було набуте відповідачем шляхом внесення до його статутного капіталу засновником – Публічним акціонерним товариством «Чернігівський ремонтно – механічний завод «Жовтневий молот».

Тобто, право власності відповідача на нерухоме майно не було набуто на підставі договору в якому був би вказаний кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, як істотна умова договору.

При цьому, із матеріалів справи вбачається (постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. по справі № 6/152а та від 25.12.2012р. по справі № 5028/5/6/2012), що у Публічного акціонерного товариства «Чернігівський ремонтно – механічний завод «Жовтневий молот» право користування земельною ділянкою не було оформлено у встановленому законодавством порядку.

Аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що в даному випадку саме на землекористувача – ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» покладається обов’язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу – територіального органу Держземагентства (Держгеокадастру) із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого їй присвоюється кадастровий номер (який є істотною умовою договору оренди землі).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в 2014 та 2017 роках вживав заходи щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом звернення до позивача із відповідними клопотаннями. До своїх клопотань відповідач додавав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Заперечення позивача щодо неотримання в 2014 році клопотань відповідача не може бути прийнято судом до уваги, оскільки воно належним чином не спростовано. Проти даної обставини позивач заперечив лише усно в судовому засіданні, а не у відповіді на відзив.

Натомість факт направлення позивачем клопотань підтверджується фіскальними чеками.

Направлені відповідачем в 2014 році вищевказані клопотання залишилися з боку позивача без відповіді та реагування.

Направлені відповідачем в 2017 році клопотання (зокрема лист від 07.02.2017р. № 1), в порушення ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, не були розглянуті у місячний строк Чернігівською міською радою. Відповідачу не було надано ані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані мотивованої відмови у його наданні.

Відповідне питання неодноразово знімалося з розгляду на сесії міської ради і було вирішено лише рішенням Чернігівської міської ради від 17.08.2017р. № 22/VІІ-27 (п. 1.19), яким відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р. і за період з 01.02.2017р. по 31.07.2017р. в розмірі 228 308,94 грн. відсутні у зв’язку з відсутністю вини відповідача.

Натомість, в 2015, 2016 та в січні 2017 року відповідачем не вживалося жодних заходів з метою оформлення права користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення збитків за цей період являються обґрунтованими.

В той же час, суд за заявою відповідача застосовує позовну давність до вимог за період 01.01.2015р. по 31.05.2015р. на загальну суму 91 587,17 грн.

Отже, з відповідача підлягають стягненню збитки:

за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. в розмірі 128 222,03 грн.;

за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. в розмірі 327 085,38 грн.;

за період з 01.01.2017р. по 31.01.2017р. в розмірі 27 414,86 грн.,

усього на загальну суму 482 722,27 грн.

Заперечення позивача про те, що на його вимоги не поширюється позовна давність не ґрунтується на положеннях законодавства.

Згідно ст. ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як було вказано вище, відповідач починаючи з лютого 2014 року повідомляв позивача про набуття ним права власності на нерухоме майно. Отже, позивач з 2014 року був обізнаний з тією обставиною, що право користування земельною у відповідача належним чином не оформлено, однак звернувся з відповідною позовною заявою до суду лише 13 червня 2018 року.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування збитків судом відхиляється, виходячи з наступного:

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Оскільки на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить відповідачеві, позивач не міг продати на конкурентних засадах право на оренду цієї земельної ділянки і, як наслідок, отримати доходи за її використання іншими особами.

Розмір збитків був правомірно розрахований позивачем, виходячи з розміру орендної плати, яку мав би сплачувати відповідач у випадку укладення договору оренди землі. При цьому позивачем були враховані вимоги законодавства та рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2010р.», яким встановлено, що розрахунок розміру податку на землю та орендної плати проводиться відповідно до грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко – планувальних зон. При розрахунку суми збитків також враховані вимоги рішень Чернігівської міської ради від 29.07.2011р. «Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розмірів орендної плати в місті Чернігові» та від 30.01.2015р. «Про місцеві податки» зі змінами та доповненнями. Тобто, розмір збитків був визначений за ставками орендної плати, які діяли на момент їх виникнення (3 відсотки), за вирахуванням сум, сплачених відповідачем самостійно в якості орендної плати.

Посилання відповідача на неправильність визначення площі земельної ділянки за користування якою були нараховані збитки та помилковість визначення категорії земель як землі промисловості, не можуть бути взяті судом до уваги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. по справі № 6/152а, рішенням Чернігівської міської ради 40 сесії 5 скликання від 22 липня 2009р. „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою” міська рада вирішила, зокрема:

п. 25. „Відкритому акціонерному товариству „Чернігівський ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот ” продовжити строк короткострокової оренди земельної ділянки, строком на 5 років, площею 6,9307 га по проспекту Миру, 194 для експлуатації будівель споруд промислового призначення. (Землі промисловості, коефіцієнт функціонального використання = 1,2 –промислове використання).

Доказів прийняття Чернігівською міською радою у період за який стягуються збитки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, на якій розташовані об’єкти відповідача, сторонами надано не було.

Щодо площі земельної ділянки, то збитки розраховані позивачем виходячи з площі земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно відповідача та площі, яка необхідна для його обслуговування.

Відповідач у своїх зверненнях просив надати саме таку площу земельної ділянки (1,5859 га) для користування. В подальшому державна реєстрація земельної ділянки була проведена також саме з такою площею.

Посилання відповідача на недоведеність факту використання земельної ділянки судом відхиляється, адже відповідач являється власником нерухомого майна. Доказів неможливості користування цим майном відповідачем до суду подано не було.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 14 Конституції України, ст. 3, 80, 122, 124, 206 Земельного кодексу України, ст. 11, 22 Цивільного кодексу України, ст. 129, 165, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» про стягнення 802 618,37 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» (14037, м. Чернігів, проспект Миру, 194, код 38931623) на користь Чернігівської міської ради (р/р 31410611700002, Отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/24062200, код 38054398, банк отримувача – ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, код 34339125) 482 722 грн. 27 коп. збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» (14037, м. Чернігів, проспект Миру, 194, код 38931623) на користь Чернігівської міської ради (р/р 35414039023318, Одержувач: Виконком міської ради, МФО 853592, 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, код 04062015) 7 240 грн. 42 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 13.09.2018р.

Суддя А.С.Сидоренко