Ухвала суду № 76444913, 13.09.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о з а к р и т т я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

13 вересня 2018 року Справа № 926/1364/18

За позовом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

до Чернівецької міської ради

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Орбіс»

про скасування рішення

Cуддя Б.Є. Желік

Представники:

від позивача – ОСОБА_1

від відповідача – не з’явився

від Ш особи – ОСОБА_2

Суть спору: Головне управління(ГУ) Держгеокадастру в Чернівецькій області звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Чернівецької міської ради м.Чернівці, із залученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Орбіс» м.Чернівці до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про задоволення позовної вимоги.

15.08.2018р. до суду від заявника надійшла позовна заява з уточненими позовними вимогами(вх.суду 2386), у якій Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області просить суд «скасувати рішення 13 сесії 7 скликання Чернівецької міської ради від 13.10.2016р. №420, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Орбіс» надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2000 га, в оренду терміном на п’ять років за рахунок земель запасу міста для будівництва в обслуговування багатоквартирного житлового будинку з приміщенням громадського призначення за адресою вул.Шухевича, позаду будинку №11».

Ухвалою від 16.08.2018р. господарський суд Чернівецької області прийняв позовну заяву ГУ Держгеокадастру до розгляду, відкрив у справі №926/1364/18 загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 04.09.2018р.

Цією ж ухвалою суд, за заявою позивача, залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Орбіс» м.Чернівці до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 04.09.2018р., яке проводилось за участю сторін, судом оголошено перерву до 13.09.2018р., про що є запис у Протоколі судового засідання від 04.09.2018р.(а.с.87).

Станом на 13.09.2018р. судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі ГУ Держгеокадастру посилається на те, що Чернівецькою міською радою, при прийнятті оскаржуваного у даній справі рішення не дотримано вимог ст.134 Земельного кодексу України в частині, яка передбачає, що земельні ділянки державної або комунальної власності підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах(земельних торгах).

03.09.2018р. до суду від відповідача, Чернівецької міської ради та від третьої особи у справі, ТОВ «ВКК Орбіс» надійшли заяви про закриття провадження у справі на підставі п.1 частини першої статті 231 ГПК України, т.я. даний спір як публічно-правовий не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства(а.с.64-68, 84-85).

У обґрунтування своєї позиції відповідач і третя особа посилаються у т.ч. на приписи ст.20(п.6 ч.1) ГПК України щодо визначення юрисдикції господарських спорів про право власності чи іншого речового права на майно, реєстрацію або облік прав на майно, що є предметом спору, спорів про визнання недійсними актів, що порушують такі права; на п.1 ч.1 ст.19 КАС України щодо публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів; на рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень част.1 ст.143 Конституції України, п.1 част.1 ст.17 КАС україни пунктів «а», «б», «в» ст..12 Земельного кодексу України в частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності потрібно розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень; на ст..151 Конституції України, відповідно до якої рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Позивач у заяві на клопотання відповідача і третьої особи про закриття провадження у справі, яка надійшла до суду 13.09.2018р., просить відмовити заявникам у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі і призначити її до розгляду по суті(а.с.88-90).

У заяві про відмову у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області не погоджується з позицією відповідача і третьої особи щодо віднесення ними спору у даній справі до публічно- правових, обґрунтовуючи свою позицію у т.ч. судовою практикою з розгляду справ, пов’язаних з наданням уповноваженими органами дозволу на розробку проектів землеустрою(постанови Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі №369/6516/16-ц, від 11.12.2014р. у справі №21-493а/14, від 09.12.2014р. у справі №21-308а і т.і.)

Заслухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши матеріали в обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, суд визнає, що спір у даній справі відноситься до публічно-правових і не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з урахуванням наступного.

ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області звернулось до суду з позовною заявою про скасування рішення місцевого органу влади щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку з приміщеннями громадського призначення(а.с.77).

Отже, у рішенні, що оскаржується, не йдеться про захист речового права на земельну ділянку(власність, оренда, постійне користування, інше), отриману учасником відносин в установленому законом порядку.

Матеріалами справи речове право теж не підтверджується.

Конституційний Суд України у рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що:

- положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 151І Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Якщо ж особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.

У рішенні, яке оскаржується, йдеться про надання ТОВ «ВКК Орбіс» дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, речове право на яке в установленому законом порядку матеріалами справи не підтверджено.

Таким чином, приймаючи спірне у справі рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки Чернівецька міська рада здійснювала свої владні повноваження, оскільки у цьому виду правовідносин орган місцевого самоврядування реалізував свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

З урахуванням наведеного, позиції Конституційного Суду України, викладеній у рішенні №10-рп/2010 від 01.04.2010р. за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст.143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в» статті 12 Земельного кодексу України, п.1 частини першої ст..17 КАС України, керуючись п.1 част.1 ст.231, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №926/1364/18 за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про скасування рішення Чернівецької міської ради №420 від 13.10.2016р.

Ухвалу підписано 14.09.2018р.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Желік Б.Є.