Рішення № 76444142, 05.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2018Справа № 910/3570/18За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківський жиркомбінат" про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Васів Ю.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - Гронь М.А. (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3570/18 за вищевказаним позовом про зобов'язання надати ТОВ "Лайк-Сіті" належним чином завірені копії кредитних договорів № 4О14312И від 19.09.2014 та № 4О14313И від 22.09.2014, укладених між ПАТ Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ойл", та інші документи, які засвідчують обов'язок боржника щодо повернення кредиту і документи, якими забезпечувались вказані договори.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Лайк-Сіті", як поручитель за договором поруки №4О14312И/П від 31.10.2016, виконав кредитні зобов'язання за боржника за кредитними договорами № 4О14312И від 19.09.2014 та № 4О14313И від 22.09.2014 в сумі 186338620,78 грн. та 2284704,73 грн. відповідно, а відповідач у порушення умов зазначеного договору поруки не виконує взяті на себе зобов'язання в частині передачі позивачу належним чином завірених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами, та документів, якими забезпечувались вказані договори.

Відповідач вимоги позову не визнав, пославшись у відзиві на недоведеність Позивачем наявності його порушеного права та виконання обов'язку боржника в повному обсязі, оскільки часткове виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання не породжує перехід до нього прав кредитора за відповідним договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙК СІТІ" та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" укладено договір поруки №4О14312И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ойл" своїх зобов'язань за: кредитними договорами № 4О14312И від 19.09.2014 та № 4О14313И від 22.09.2014, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до вказаних кредитних договорів.

Відповідно до п. 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Пунктом 4 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Положеннями п. 5 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 6 договору поруки).

Згідно з п. 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Пунктом 10 договору поруки визначено, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 11 договору поруки).

Договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 09.03.2016, укладеної сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Умовами договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на 31.10.2016 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ойл" перед Банком за кредитними договорами № 4О14312И від 19.09.2014 та № 4О14313И від 22.09.2014 становила 188623325,51 грн., а відтак посилання Позивача на сплату ним вказаної суми на виконання зобов'язання за Договором поруки та погашення заборгованості за боржника є необґрунтованим.

Водночас, ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас за змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Утім, Позивачем не доведено порушення або не визнання його прав Відповідачем, у зв'язку з чим судове рішення в разі задоволення позову не буде направлено на поновлення порушених прав суб'єкта звернення до суду, тобто на виконання визначених ст. 2 ГПК України завдання та мети господарського судочинства. Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за Позивачем.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.09.2018.

Суддя Р.Б. Сташків