Рішення № 76444057, 03.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2018Справа № 910/2579/18Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства "Вікторія" до Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Агролюкс" про стягнення 136 000,00 грн., за участю представників позивача - Биковця В.В., ордер №097653 від 22.05.2018 року, Чечеля А.Д., керівник, відповідача-1 - Ковриженка С.О., довіреність №б/н від 07.12.2015 року, відповідача-2 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про повернення 136 000,00 грн. на підставі ст.ст. 386, 387, 391 ЦК України.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 20.03.2017 року на виконання договору №143-03-20 від 20.03.2017 року перерахував в якості попередньої оплати на рахунок ТОВ «ВКФ Агролюкс» 136 000,00 грн., які поступили на його рахунок відкритий в Публічному акціонерному товаристві "СБЕРБАНК". ТОВ «ВКФ Агролюкс» свої зобов'язання за договором не виконало та гроші не повернуло. Вказані гроші заблоковані та перебувають на рахунку в Публічному акціонерному товаристві "СБЕРБАНК".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.04.2018 року.

30.03.2018 року відповідачем-1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що позивач обрав не належний спосіб захисту своїх порушених прав та не довів, що відповідач-1 є належним відповідачем в даній справі, а тим самим його вимоги про стягнення 136 000,00 грн. з відповідача-1 задоволенню не підлягають.

10.04.2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

10.04.2018 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Агролюкс".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2018 року залучено до участі в справі в якості відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Агролюкс".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2018 року.

03.09.2018 року представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився.

Відповідач-2 у справі у відповідності до вимог п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається повідомленим про розгляд даної справи судом, що підтверджується поштовими повідомленнями на конвертах, які містяться в матеріалах справи. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача-1 не підлягають задоволенню, а позовні вимоги до відповідача-2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Агролюкс" (продавець) та Фермерським господарством "Вікторія" (покупець) було укладено договір №143-03-20, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність Калій хлористий гранульований 60 %, виробник Білорусь 40 (сорок) тон (біг-беги) по ціні 8500 гривень 00 копійок, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти його. Загальна сума договору складає 340 000,00 грн. (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.3. договору визначено, що попередня оплата у розмірі 40 % вартості товару має бути перерахована продавцю протягом строку вказаного у рахунку-фактурі та специфікації до даного договору.

Відповідно до п. 3.4. договору покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, згідно специфікацій узгоджених сторонами, видаткових накладних або акту приймання-передачі товару у випадку його складання сторонами.

Пунктом 4.2. договору обумовлено, що доставка товару до місця призначення здійснюється автотранспортом за рахунок продавця протягом 4 календарних днів з моменту оплати товару. У тому числі доставки автотранспортом.

Згідно п. 4.4 договору право власності на товар у покупця за цим договором виникає з моменту здійснення поставки згідно підписаних видаткових накладних акту приймання-передачі товару у випадку його складання сторонами.

Факт перерахування позивачем відповідачеві-2 грошових коштів на виконання умов договору підтверджується платіжним дорученням №47 від 20.03.2017 на суму 136 000,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару згідно умов договору №143-03-20 від 20.03.2017 року, а відповідач-2, у свою чергу, не поставив позивачеві товар у строк визначений п. 4.2. договору.

Доказів поставки товару позивачу або повернення попередньої оплати відповідачем-2 суду не надано.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені відповідачем-2, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 попередньої оплати у розмірі 136 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 попередньої оплати у розмірі 136 000,00 грн. суд зазначе наступне.

Як вбачається з платіжного доручення №47 від 20.03.2017 на суму 136 000,00 грн., зазначені грошові кошти перераховані на рахунок відповідача-2.

Так, відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно припису ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Проте, позивач втратив володіння над грошовими коштами, перерахувавши їх на рахунок відповідача-2.

За таких обставин, оскільки відповідач-1 не є володільцем та набувачем спірних грошових коштів у розмірі 136 000,00 грн., суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушені відповідачем-1, а тому в позові в частині позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" відмовити повністю.

Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Агролюкс" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Агролюкс" (69124, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, 30-в, код 35105727) на користь Фермерського господарства "Вікторія" (16413, Чернігівська обл., Борзнянський район, с. Головеньки, вул. Богдана Хмельницького, 21, код 31180554) 136 000 (сто тридцять шість тисяч) грн. 95 коп. попередньої оплати та 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 13.09.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна