Рішення № 76443649, 06.09.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.2018 м. Ужгород Справа № 907/439/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України” м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю “Автоміст”, м. Мукачево

про стягнення 466346,05 грн., включаючи: основний борг на суму 440233,00 грн., інфляційні втрати на суму 19238,18 грн., 3 % річних на суму 6874,87 грн.

представники сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю

відповідача – ОСОБА_2 , представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідачем не оплачено вартість виконаних робіт за договором субпідряду по капітальному ремонту мостового переходу, у зв’язку з чим виникла його заборгованість перед позивачем на суму 440233,00 грн., що становить предмет позову в частині основного боргу.

Відповідач письмовим відзивом та представник відповідача усними поясненнями у судовому засіданні визнав заборгованість в частині основного боргу на суму 125233,00 грн., посилаючись на те, що позивачем при поданні позову не було враховано авансові платежі здійснені відповідачем філії позивача на протязі листопада-грудня 2017р. на загальну суму 65000,00 грн. та на часткову сплату відповідачем заборгованості після відкриття провадження у даній справі на суму 250000,00 грн. У зв'язку з наведеним заперечує правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних.

Представник позивача у судовому засіданні погодився з доводами відповідача, надавши підписаний сторонами акт звіряння розрахунків за період з січня 2017р. по вересень 20118р., за даними якого заборгованість відповідача станом на час розгляду справи судом становить 125233,00 грн. Наполягає на стягненні з відповідача зазначеної суми основного боргу, а також належних сум інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Сторони у даній справі перебували у договірних відносинах відповідно до укладеного 13.11.2017р. договору субпідряду № 171113/02 на виконання робіт по капітальному ремонту мостового переходу, за умовами якого відповідач як генпідрядник зобов’язався прийняти і оплатити послуги по капітальному ремонту мостового переходу на автомобільній дорозі Синевир–Синевирська Поляна км 3+436 в Міжгірському районі Закарпатської області, які позивач як підрядник зобов’язався на свій власник ризик надати згідно кошторисної документації в межах договірної суми 1650233,00 грн.

У ході судового розгляду встановлено та визнано сторонами, що в результаті виконання позивачем робіт за договором, часткової їх оплати відповідачем станом на 28.12.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 375233,00 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив на погашення зазначеної заборгованості 250000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість його перед позивачем становить 125233,00 грн., яка визнана сторонами та не потребує доказування.

При цьому суд керується приписами ст. 191 ГПК України, за змістом яких позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; до ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відзив на позов, яким визнано позовні вимоги в частині основного боргу на суму 125233,00 грн., підписано генеральним директором відповідача, який не є обмеженим у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії, відповідачеві відомо про наслідки визнання позову, яке не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому, суд приймає визнання позову на суму 125233,00 грн. та ухвалює рішення про задоволення позову в цій частині.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню частково - на суми відповідно 16396,68 грн., 5859,80 грн., з урахуванням встановленої суми заборгованості 375233,00 грн. за час прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 147490,48 грн., в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до присуджених сум. Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 191, 236-240 Господарського процесуального кодексу України,

СУД В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоміст» ( 89060, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 5, код ЄДРПОУ 31019142) на користь дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України” (88000 м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, код ЄДРПОУ 31179046) заборгованість на суму 147490,48 грн. (сто сорок сім тисяч чотиристо дев'яносто грн. 48 коп.), включаючи основний борг на суму 125233,00 грн., інфляційні втрати на суму 16397,68 грн., 3 % річних на суму 5859,80 грн. та у відшкодування витрат судових витрат 2212,36 грн. ( дві тисячі двісті дванадцять грн. 36 коп.)

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, поклавши на позивача судові витрати в цій частині.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.09.18

Суддя Ушак І.Г.