Рішення № 76443346, 03.09.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2058/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро", смт. Царичанка, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 57 808, 16 грн.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 13.10.2016 р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 57 808, 16 грн., що складають суму заборгованості за Договором маркетингових послуг № 3008/М від 30.08.2017 р.

Ухвалою від 15.05.2018 р. господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2058/18 та призначено справу для розгляду спору по суті на 12.06.2018 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник у судове засідання 12.06.2018 р. не з'явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 12.06.2018 р. розгляд справи відкладено до 02.07.2018 р.

25.06.2018 р. від позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, а також клопотання про розгляд наступних судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 02.07.2018 р. у задоволенні поданих клопотань відмовлено, проте, зважаючи на необхідність витребування у відповідача додаткових документів, господарський суд відклав розгляд справи до 05.07.2018 р.

05.07.2018 р. постановлено ухвалу про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.08.2018 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими та не доведеними належними, допустимими та достатніми доказами.

При цьому останній вказує на наступне. Згідно з визначеним сторонами предметом договору, початком правовідносин між сторонами виступає надане в письмовому вигляді завдання замовника на конкретні послуги.

Такі послуги наведені в п.1.2 договору.

Відпоівідач наголошує на відсутності в матеріалах справи жодного письмового завдання від нього, щодо надання конкретної послуги, пояснюючи це тим, що він у спірний період таких послуг не замовляв.

Надані позивачем у якості доказів акти виконаних робіт підписані в односторонньому порядку та не містять переліку наданих послуг.

Відповідач звертає увагу суду також на те, що позивач неправильно трактує умови договору та додаткових угод до нього, оскільки маркетинговими послугами в контексті договору виступає не просто отримання від відповідача товару за договором поставки № 3008/1 від 30.08.2017 р. на певну суму, а здійснення певних вольових актів, направлених на отримання певного результату, досягнення якого є метою Замовника.

Крім того, відповідач вказує на те, що додаткові угоди № 1, 2, 3, 4 не містять дат їх укладення, а отже, є такими, що не набрали чинності, а тому не можуть бути належними доказами у справі.

Таким чином, відповідач вважає, що заявлені вимоги є не обґрунтованими та недоведеними належними доказами.

Відповідач звертає увагу і на недотримання вимог до реквізитів документа, вказуючи на те, що залучені позивачем до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт не містять підпису та печетки відповідача, посади, призвіща та посилання на документ, який підтверджує повноваження особи, яка підписала вказані акти від позивача.

Позивач, із запереченнями відповідача не погоджується, та у відповіді на відзив вказує, що фактично замовляючи товар Замовника (відповідача) за договором поставки № 3008/1 від 30.08.2017 р., позивач виконує п.1.2.3 договору маркетингових послуг № 3008/М від 30.08.2017 р.

Крім того, позивач зазначає, що виконання договору маркетингу здійснювалося ним шляхом отримання телефонних, усних вказівок від представників відповідача, бо останній ігнорував своє зобов’язання передбачене п.1.2. договору, щодо надання письмової форми завдання.

Щодо відсутності зазначення конкретного переліку наданих послуг та недостатньої деталізації змісту наданих послуг в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), наданих в якості доказів, позивач звертає увагу на те, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Щодо критичної оцінки відповідачем ОСОБА_2 угод № 1, 2, 3, 4, які подані в якості доказів та не містять дат їх складання вказує на те, що при їх підписанні, сам відповідач наполягав на залишенні відкритої дати та на самостійному заповненні реквізитів.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що заявлені ним позовні вимоги підтверджені допустимими, достовірними та достатніми доказами.

ТОВ “Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро” вважає аргументи позивача викладені у відповіді на відзив беззмістовними та такими, що не спростовують його доводів, викладених у відзиві на позов.

Міркування позивача про те, що фактично замовляючи товар відповідача за договором поставки № 3008/1 від 30.08.2017 р., позивач виконує п.1.2.3 договору маркетингових послуг № 3008/М від 30.08.2017 р. вважає хибним, оскільки виконання обов’язку за договором купівлі-продажу не може вважатися виконанням обов’язку і за іншим договором.

Відповідач вважає, що посилаючись на усну домовленість між сторонами стосовно замовлень за спірним договором та ігнорування щодо надання письмової форми завдання, позивач фактично погоджується з тим, що за договором маркетингових послуг Замовник має здійснювати замовлення саме в письмовій формі, та вказує на те, що доказів, які б підтверджували аргументи позивача щодо свідомого ігнорування відповідачем письмової форми завдання суду не надано.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач так і не надав жодного доказу ані здійснення замовлення послуги, ані її виконання.

13.08.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду спору по суті на 03.09.2018 р., про що постановлено відповідну ухвалу.

Представник позивача у судове засідання 03.09.2018 р. не з’явився, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

03.09.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро", Замовник (відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", Виконавець (позивач у даній справі) укладено договір маркетингових послуг № 3008/М.

Відповідно до п.1.1. вказаного вище договору, Виконавець, за завданням Замовника приймає на себе зобов’язання з надання маркетингових послуг, а Замовник зобов’язаний прийняти та оплатити надані послуги на визначених договором умовах.

Завданням Виконавця згідно п.1.2. договору є виконання наступних дій:

- проведення аналізу цін, встановлення рівня мінімальних та максимальних цін на ринку щодо товару, що розповсюджує Замовник;

- проведення роботи по збору статистичних даних стосовно визначення попиту на товар Замовника;

- просування товару Замовника на закріплених регіонах продажів Виконавця, визначений договором поставки № 3008/1 від 30 серпня 2017 року.

В п.1.2. договору сторонами встановлено, що завдання від Замовника Виконавцю надаються у письмовому вигляді будь-яким способом.

Відповідно до п.1.3. договору, Виконавець виконує послуги, перелічені у вказаному вище пункті договору, виключно щодо товару Замовника, який є предметом договору поставки № 3008/1 від 30.08.2017 р.

Пунктом 3.1. договору, сторони визначили, що Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавця в термін, визначений у відповідному повідомленні останнього всіма необхідними документами, відомостями чи іншими матеріалами для виконання завдання (в тому чилі дозволами, дорученнями, копії ліцензій, тощо).

У п.3.4 договору, сторони погодили, що Замовник приймає надані Виконавцем послуги шляхом підписання актів виконаних робіт та своєчасно оплачує надані послуги.

За умовами п.4.1. договору, послуги вважаються наданими після виконання Виконавцем своїх обов’язків за цим договором.

Згідно п.4.2. договору, перелік наданих послуг зазначається в актах виконаних робіт, які готуються Виконавцем та направляються Замовнику.

Замовник протягом 5 календарних діб з моменту отримання повинен підписати акти та направити їх Виконавцеві або надати обґрунтовані заперечення.

Оплата за послуги, визначені у п.1.2. договору і надані Виконавцем впродовж кожного календарного місяця, здійснюється Замовником на підставі виставленого Виконавцем акту виконаних робіт за умови додержання Виконавцем вимог п.1.3. договору (п.5.1. договору).

У п.5.2. договору, сторони узгодили, що акт виконаних робіт містить відомості щодо виконання Виконавцем умов п.1.2 і 1.3. договору та щодо вартості наданих послуг.

Акт виконаних робіт за звітній період надається Виконавцем Замовнику до 10-го числа місяця, наступного за звітним і підписується сторонами до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним. (п.5.3. договору).

Відповідно до п.5.4. договору, оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунку, виставленого Виконавцем.

Відповідно до п.10.3 договору, останній набирає законної сили з 30.08.2017 р. і діє до 31.12.2017 р. включно у частині надання маркетингових послуг, а в частині оплати – до повного виконання зобов’язань по даному договору.

У разі, якщо за 10 календарних днів до закінчення терміну дії, жодна із сторін не виявить бажання про розірвання договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кількість пролонгацій сторонами не обмежується.

В рамках дії договору про надання маркетингових послуг № 3008/М, сторонами укладені ОСОБА_2 угоди № 1, № 2, № 3, № 4, які не містять дати їх складання підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

У вказаних додаткових угодах сторони дійшли згоди доповнити договір маркетингових послуг № 3008/М від 30.08.2017 р. пунктом 5.5., в якому конкретизовано вид товару, який може бути предметом маркетингового дослідження.

Крім того, в додаткових угодах визначено періоди макетингового дослідження; умови повернення продукції після дослідження; строки оплати маркетингових послуг.

Аналогічний зміст мала і додаткова угода № 5, датована 09.09.2017 р.

Звертаючись із даним позовом до суду позивач вказує на те, що на підставі зазначеного вище договору, ним були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" маркетингові послуги на загальну суму 57 808,16 грн., вартість яких в строки, передбачені спірним договором оплачена не була, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вимоги заявлені позивачем задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають із підстав встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних права та обов’язків є договір.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторонни (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В підтвердження наданих послуг, за вказаним договором та додатковими угодами до нього, позивачем до матеріалів справи залучені наступні акти здачі- приймання наданих послуг датовані 30.04.2018 р.: № ЦЦН-001823 на суму 7175,83 грн.; № ЦЦН-001824 на суму 1232,00 грн.; № ЦЦН-001825 на суму 79,00 грн.; № ЦЦН-001826 на суму 673,00 грн.; № ЦЦН-001827 на суму 1079,17 грн; № ЦЦН-001828 на суму 11 474,16 грн.

Вказані акти містять посилання на номер додаткової угоди, вартість робіт за надані послуги; засвідчені печаткою підприємства відповідача, та мають підпис лише представника Виконавця (призвіще та посада якого не вказані).

Зі сторони Замовника спірні акти взагалі не підписані.

Зазначені акти не можуть бути прийняті господарським судом в якості доказів, що підтверджують надання маркетингових послуг за спірним договором, з огляду на наступне.

За приписами частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, як вже було вказано вище, при укладенні договору сторони дійшли згоди про те, що послуги вважаються наданими після виконання Виконавцем своїх обов’язків за цим договором. Перелік наданих послуг зазначається в актах виконаних робіт, які готуються Виконавцем та направляються Замовнику (п.п.4.1 4.2). Акти, надані позивачем не містять переліку наданих послуг. В них є лише посилання на певну додаткову угоду. Проте, додаткові угоди взагалі не містять переліку послуг за спірним договором, в них лише узгоджено періоди дослідження.

Так, в п.3 кожної додаткової угоди вказані періоди дослідження з 01.09.17 по 31.10.17 р. та визначено, що періоди можуть бути кратні лише календарному місяцю. Без підписання періоду дослідження , дослідження не проводиться та не компенсується Замовнику.

Всі акти наданих послуг містять дату їх складання – 30.04.2018 р., що не співпадає з періодом, який вказано в додаткових угодах.

До того ж слід зазначити проте, що в п.5.1 договору, встановлено, що акт виконаних робіт повинен містити відомості щодо виконання Виконавцем умов, зокрема, п.1.2 договору, в якому йдеться про те, що завдання від Замовника Виконавцю надаються у письмовому вигляді будь-яким способом.

Отже, при складанні актів, Виконавець повинен був зазначити в них відомості відносно того письмового замовлення, відповідно до якого надавилась певна послуга. Проте, спірні акти, таких відомостей не містять.

Позивачем взагалі не надано доказів отримання від відповідача письмових замовлень.

Посилання позивача на отримання ним замовлень в телефонному режимі, не заслуговують на увагу, оскільки вини документально не підтверджені, та не передбачені умовами договору.

Будь-яких інших належних доказів, які б підтверджували факт надання послуг за спірним договором позивачем надано не було.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження заявлених вимог.

Доводи позивача про те, що надання послуг за договором маркетингу підтверджує факт поставки товару за договором поставки № 3008/1 від 30.08.2017 р., бо фактично замовивши товар, позивач виконує п.1.2.3 договору маркетингових послуг, судом до уваги не приймаються, зважаючи на те, що факт поставки товару, не підтверджує виконання позивачем зобов'язань, визначених умовами договору маркетингових послуг № 3008/М від 30.08.2017 р., у тому числі і послуг передбачених п. 1.2.3., що полягає у просуванні товару відповідача.

Крім того, суд критично відноситься до зауважень позивача відносно того, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, з огляду на приписи статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в якій вказано, що в первинному документі зазначаються, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі).

Дотого ж, слід зауважити, що сторонами в договорі встановлені певні вимоги до актів виконаних робіт, які не були дотримані Виконавцем при їх складанні .

З огляду на вище викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

Керуючись статтями 11, 509, 526, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтями 73, 74, 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" – відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 13.09.2018

Суддя ОСОБА_3