Рішення № 76440789, 16.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4760/17-ц

Категорія 52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретарі Винник С.М., Саницька Б.В.,

справа № 757/4760/17-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Конфедерація Вільних профспілок України (КВПУ)

третя особа на стороні позивача : Регіональна (міська) організація Незалежної профспілки гірників міста Макіївки (РМО НПГ міста Макіївки)

треті особи на стороні відповідача: Незалежна профспілка гірників України (НПГУ)

Конфедерація незалежних профспілок Донецької області (КНПДО)

Місцева організація НПГУ (м.Мирноград), Покровський район

вимоги позивача: визнання незаконним та скасування рішення VIII (позачергового) з'їзду Конфедерації Вільних профспілок України про відсторонення від виконання обов'язків голови,-

позивач: ОСОБА_1,

представники відповідача: Колесов Г.В., Вербицький В.В., Левицька Н.А.

представники третьої особи на стороні позивача: Стегура С.С., Кісельов С.Б.,

представники третіх осіб на стороні відповідача: Давиденко В.П., Зелений Д.Л.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21.09.2016 року відбувся VIII (позачерговий) з'їзд Конфедерації Вільних профспілок України, на якому прийнято ряд рішень, зокрема, внесено зміни до статуту КВПУ та, відповідно до них, відсторонено від виконання обов'язків голів територіальних об'єднань, які входять до складу КВПУ. Вважає, що рішення в частині внесення змін до статуту КВПУ та рішення про відсторонення голів територіальних об'єднань є не легітимним, не має правових наслідків, оскільки під час підготовки до з'їзду та під час проведення з'їзду було порушено статути КВПУ та НПГУ, а саме: п. 4.2.3. статуту КВПУ, яким визначено, що рішенням про скликання з'їзду приймається і повідомляється членським організаціям не пізніше ніж за 3 місяці до дати проведення з'їзду, однак, рішення про проведення з'їзду КВПУ було прийнято на засіданні Ради КВПУ 27.07.2016 року та визначено дату проведення з'їзду 28.09.2016 року, тобто за 2 місяці до з'їзду. Зазначає, що були порушення статуту НПГУ, здійснені при делегуванні представників НПГУ на з'їзд КВПУ, а саме: обрання делегатів і представників Незалежної профспілки гірників України, що регулюється п.10, п. 8.2 Розділу VIII статуту НПГУ. 06.09.2016 року по регіонах розсилались запрошення на Раду голів НПГУ, відповідно до Регламенту Ради голів НПГУ, члени Ради голів повинні зареєструватися перед початком її роботи, а головуючий на засіданні зобов'язаний назвати загальну кількість членів Ради голів та оголосити кількість присутніх для визначення правомочності проведення засідання. Однак, 06.09.2016 року відбулось пікетування Верховної Ради України. Під стінами ВР України кількість членів Ради НПГУ складала близько 75 чоловік, отже кворум для прийняття рішень Радою складав 38 чоловік, а тому рішення Ради голів прийняти не могла, оскільки присутніх у Києві 20 голів первинних, місцевих та обласних організацій НПГУ не складали необхідного кворуму для прийняття рішення. Також, позивач зазначає, що згідно з оголошеною перед початком роботи VIII з'їзду КВПУ доповіддю мандатної комісії, всього на з'їзд було обрано 52 делегати, з них присутніх 42 чоловіка. Крім того, порушено, на думку позивача вимоги положень п. 4.2.4 Статуту КВПУ, щодо вимог реєстрації не менше 2/3 обраних делегатів. Позивач зазначає, що під час проведення з'їзду, делегат від Конфедерації вільних профспілок Дніпропетровської області Житник М.П. з голосу, в порушення рішень Ради КВПУ від 27.07.2016 року запропонував нові, додаткові зміни до статуту КВПУ, які не обговорювалися робочою комісією і не подавались делегатам в розданих матеріалах. Вищезазначений факт грубо порушив правила проведення з'їзду та процедури внесення змін до статуту, порушення прав членських організацій КВПУ. В подальшому, після голосування змін до статуту, головою КВПУ Волинцем М.Я. та делегатом від НПГУ Зеленим Д.Л., було внесено пропозицію згідно з якою, на підставі щойно прийнятих змін до статуту запропоновано прийняти рішення про відсторонення позивача - голови Конфедерації незалежних профспілок Донецької області від займаної посади, без обґрунтування і без надання документальних доказів порушення позивачем положень статуту КВПУ. Не погоджуючись з даними положеннями, позивач звернувся до суду для захисту порушених прав та просив визнати рішення VIII (позачергового) з'їзду Конфедерації Вільних профспілок України про відсторонення від виконання обов'язків голови незаконним та скасувати його, стягнути з Конфедерації Вільних профспілок України судові витрати.

Представники відповідача Конфедерації Вільних профспілок України Колесов Г. В., Вербицький В. В., Левицька Н. А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в поясненнях посилалися на письмові заперечення та вказували, що організація, проведення та оформлення з'їзду КВПУ регулюються саме Статутом Конфедерації Вільних профспілок України, твердження позивача щодо незаконності застосування на з'їзді КВПУ нової редакції статуту КВПУ спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, з посиланням на рішення КСУ від 18.10.2000 р. у справі №1-36/2000. Відповідно до протоколу мандатної комісії на позачерговому з'їзді було зареєстровано 42 делегати та таким чином підтверджено правомочність з'їзду КВПУ. Результати голосування оформлені відповідним протоколом VIII позачергового з'їзду КВПУ. Також, представники відповідача зазначали, що позивачем оскаржується рішення позачергового з'їзду, які стосуються особисто його, тобто в частині відсторонення від посади, але при цьому позивач сам активно приймав участь у голосуванні за інші рішення з'їзду, незважаючи на те, що на його власне переконання позачерговий з'їзд був проведений з порушенням Статуту КВПУ та законодавства України. Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 16 Статуту профспілки, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм законом. Станом на момент розгляду справи, жодною членською організацією КВПУ, в тому числі КНПДО, їх членськими організаціями, їх керівними органами чи членами профспілок, які становлять ці об'єднання заперечень щодо відсторонення позивача від виконання обов'язків голови надано не було, таких самих заперечень не надходило і щодо питання проведення конференції КНПДО, на якій було обрано головою Зеленого Д.Л. Оскарження до суду щодо внесення змін до статуту, а також змін про відомості про КНПДО не було. У зв'язку з вищевикладеним, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третьої особи - Регіональної організації незалежної профспілки гірників м. Макіївки Кісельов С. Б., Стегура С. С., позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представники третьої особи - Конфедерації незалежних профспілок гірників України та профспілок Донецької обл. Зелений Д. Л. та Давиденко Д. В. просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши сторін та представників, дослідивши докази у справі окремо і в сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Європейський суд з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства зауважив, що було б неприпустимо, щоб ст. 6 (п. 1) Конвенції містила детальний опис гарантій, що надаються сторонам у цивільних справах, і не захищала б передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступу до суду. Такі характеристики процесу, як справедливість, публічність, динамізм позбавляються сенсу, якщо немає самого судового розгляду. В іншому рішенні у справі Ейрі проти Ірландії Європейський суд зазначив, що фактичні перешкоди можуть порушувати Конвенцію так само, як і юридичні, і вказав, що Конвенція спрямована на те, щоб гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними і здійснюються на практиці.

У більш пізніх рішеннях (Ієло проти Італії, Кордова проти Іспанії, Уайт та Кеннеді проти Німеччини, Феімблат проти Румуни, С. Г. І. Л. і Кофератті проти Італії) ЄСПЛ знову ставить питання про те, чи не були певні процедури національних систем такими, що обмежують ступінь доступу до суду, щоб забезпечити право заявників на суд, з урахуванням принципу верховенства права у демократичному суспільстві.

Виходячи з наведених рішень можна також стверджувати, що Європейський суд з прав людини у поняття доступності, крім справедливості судового розгляду, включає також його ефективність і можливість безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду.

Доступність правосуддя - це певний стандарт, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизуються в необмеженій судовій юрисдикції, належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, суди розглядають усі спори про захист прав і свобод громадян.

У правових позиціях судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України зазначено, що конституційне положення щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини означає насамперед, що провадження в порядку цивільного судочинства здійснюється за всіма вимогами, які не є предметом інших видів судочинства, а також що недодержання існуючого порядку попереднього судового розгляду деяких спорів саме по собі не може бути підставою для позбавлення особи права на судовий захист.

Висновок Конституційного Суду України стосовно необмеженості судової юрисдикції міститься в рішенні у справі за конституційним зверненням жителів м. Жовті Води щодо офіційного тлумачення статей 55,64,124 Конституції України, де ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку і суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав і свобод.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 р. № 15-рп/2002 зазначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 роз'яснено, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 92 Конституції України - законами України визначаються, зокрема, засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян. Частиною 2 статті 8 Закону України «Про об'єднання громадян» визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Тобто внутрішня організація, взаємовідносини членів об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об'єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об'єднань громадян не допускається.

При цьому Конституційний Суд України визначає, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами праві свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньо-організаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів, дій таких об'єднань.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 року №1045-XIV професійна спілка (профспілка) добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинна організація профспілки добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1045-XIV, законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України «Про об'єднання громадян», цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що обрання та припинення повноважень голови профспілки є виключною компетенцією самої профспілки.

Проте, порушення процедури припинення таких повноважень (відсутність кворуму, порушення строків для попередження про збори членів профспілки і т.і.) може бути предметом розгляду у суді загальної юрисдикції в порядку цивільно-процесуального судочинства, оскільки тут не йдеться мова про втручання в статутну діяльність профспілки.

З матеріалів справи вбачається та в судовому засіданні встановлено, що позивач, звертаючись із вказаним позовом посилається на те, що рішення про його відсторонення від посади голови Конфедерації незалежних профспілок Донецької області було прийнято з порушенням процедури його прийняття.

Згідно з ч.1, 2 ст.14 Закону №1045-XIV профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що організація та проведення з'їзду КВПУ регулюються статутом Конфедерації вільних профспілок України.

В судовому засіданні встановлено, що 21.09.2016 року за результатами доповіді представника місцевої організації МПГУ м. Добропілля, яка входить до складу КНПДО Зеленого Д.Л. на VIII (позачерговому) з'їзді Конфедерації Вільних профспілок України, голову КНПДО ОСОБА_1 у зв'язку з неналежною його роботою як посадової особи та не виконання Статуту КВПУ відсторонено від посади голови.

Відсторонення від посади голови територіальної організації в процесі проведення з'їзду передбачено п. 4.2.2. Статуту КВПУ.

Вказане рішення було прийнято шляхом голосування більшістю делегатів З'їзду.

Відповідно до протоколу мандатної комісії вбачається, що для участі у VIII позачерговому з'їзді КВПУ було зареєстровано 42 делегати та підтверджено правомочність з'їзду.

Відповідно до п. 7.14 Статуту профспілки, рішення Конфедерації вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше ніж половина делегатів за наявності кворуму.

Як вбачається з матеріалів справи результати голосування оформлено відповідним протоколом, всі рішення були прийняті одностайно всіма присутніми делегатами, які зареєструвалися на VIII позачерговому з'їзді КВПУ.

Протоколи делегатів від НПГУ оскаржені не були.

Разом з рішення про відсторонення позивача було вирішено призначити Зеленого Д.Л. виконуючим обов'язки голови КНПДО та доручити йому провести конференцію протягом 45-ти днів.

04.11.2016 року було проведено виборчу конфедерацію КНПДО у м. Мирноград, на якій було обрано головою Зеленого Д.Л. та у подальшому подано всі необхідні документи для державної реєстрації зазначених змін у відомостях про КНПДО в територіальне управління Міністерства юстиції, що підтверджується, зокрема, виписками з державного реєстру.

Позивач не був позбавлений права на висунення своєї кандидатури на пост керівника 04.11.2016 року під час проведення конференції, на якій розглядалось питання щодо обрання нового голови.

Відповідно до ч. 10 ст. 16 Статуту профспілки, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм законом

Станом на момент розгляду справи, жодною членською організацією КВПУ, в тому числі КНПДО, їх членськими організаціями, їх керівними органами чи членами профспілок, які становлять ці об'єднання заперечень щодо відсторонення позивача від виконання обов'язків голови надано не було, таких самих заперечень не надходило і щодо питання проведення конференції КНПДО, на якій було обрано головою Зеленого Д.Л.

Оскарження до суду щодо внесення змін до статуту, а також змін про відомості про КНПДО не було.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою та другою ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином в судовому засіданні не знайшло підтвердження та позивачем не доведено, що відсторонення від виконання обов'язків голови Конфедерації Вільних профспілок Донецької області ОСОБА_1 на VIII (позачерговім) з'їзді Конфедерації Вільних профспілок України, який відбувся 21.09.2016 року, було прийнято з порушенням процедури його прийняття, тому суд, врахувавши пояснення учасників судового розгляду, наявні у справі письмові докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 №1045-XIV, Закону України «Про об'єднання громадян», постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Конфедерації Вільних профспілок України (КВПУ), третя особа на стороні позивача : Регіональна (міська) організація Незалежної профспілки гірників міста Макіївки (РМО НПГ міста Макіївки), треті особи на стороні відповідача: Незалежна профспілка гірників України (НПГУ), Конфедерація незалежних профспілок Донецької області (КНПДО), Місцева організація НПГУ (м.Мирноград), Покровський район про визнання незаконним та скасування рішення VIII (позачергового) з'їзду Конфедерації Вільних профспілок України про відсторонення від виконання обов'язків голови Конфедерації Вільних профспілок Донецької області - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1: АДРЕСА_1

Відповідач: Конфедерація Вільних профспілок України (КВПУ): 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 65,

Третя особа на стороні позивача : Регіональна (міська) організація Незалежної профспілки гірників міста Макіївки (РМО НПГ міста Макіївки): 85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Європейська, б. 20, кв. 13,

Треті особи на стороні відповідача: Незалежна профспілка гірників України (НПГУ): 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 65,

Конфедерація незалежних профспілок Донецької області (КНПДО): 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 65,

Місцева організація НПГУ (м.Мирноград), Покровський район: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, б. 53, офіс 207

Суддя Матійчук Г.О.