Рішення № 76440581, 04.09.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 156/1003/16-к

Провадження № 2/165/338/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином,

встановив:

06 березня 2018 року на підставі розпорядження голови Іваничівського районного суду Волинської області від 27 лютого 2018 року до суду надійшла для розгляду цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання цивільним позивачем у кримінальній справі, відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

Позивач ОСОБА_1 свій позов обґрунтовував тим, що 13 серпня 2016 року о 19 год. 45 хв., ОСОБА_3 перебуваючи біля магазину розташованого в с.Гряди Іваничівського району Волинської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив бійку з ним, під час вказаної бійки ОСОБА_3 наніс йому близько 10 ударів коліном в область грудей, живота та паху, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забиття мяких тканин грудної клітки зліва у вигляді припухлості, перелому 5-го ребра зліва по умовній середній аксилярній лінії, забиття, підшкірної гематоми правої пахової ділянки кореня прутня, правої половини калитки, забиття правого яєчка. Зазначав, що за даним фактом у провадженні СВ Іваничівського ВП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12016030080000229 від 14.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Позивач вказує, що за даним фактом у провадженні СВ Іваничівського ВП ГУПН у Волинській області перебувають матеріали кримінального апровадження, внесеного до ЄРДР за №12016030080000229 від 14.08.2016 року за ознаками кримінального провадження передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Тому позивач просить стягнути 3700,00 грн. матеріальної шкоди, 30000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 позов не визнали у повному обсязі, просили відмовити у його задоволенні з підстав зазначених в письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 13 серпня 2016 року приблизно о 19 год. 45 хв., перебуваючи біля магазину «Анастасія», що розташований у с.Гряди по вул.Миру, 27, Іваничівського району Волинської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив бійку із ОСОБА_1 Під час вказаної бійки ОСОБА_3 наніс ОСОБА_1 близько 10 ударів коліном в область грудей, живота та паху, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого зламу 5-го ребра, по лівій середньоаксилярній лінії, припухлості мяких тканин у вказаній царині, забою та підшкірної гематоми правої ділянки, кореня прутня, калитки та яєчка справа, які виникли в результаті численних контактів тіла потерпілого з тупим твердим предметом (предметами) із обмеженою ударною поверхнею, які не відобразили на тілі потерпілого будь-яких специфічних властивостей для їх ідентифікації. За даним фактом 14 серпня 2018 року було порушено кримінальне провадження №12016030080000229 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України відносно ОСОБА_3, а ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню було визнано потерпілим.

Кримінальне провадження №12016030080000229 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України перебувало в провадженні Іваничівського районного суду Волинської області.

Згідно висновку експерта №282 від 25.08.2016 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження: забиття м'яких тканин грудної клітки зліва у вигляді припухлості, перелом 5 ребра зліва по умовній середній аксилярній лінії, підшкірна гематома правої пахової ділянки, забиття статевого органу. Враховуючи локалізацію, характер, розміри тілесних ушкоджень, вони утворилися від ударної травмувальної дії тупих предметів з обмеженою травмувальною поверхнею. За ступенем тяжкості забиття м'яких тканин грудної клітки зліва у вигляді припухлості, перелом 5 ребра зліва по умовній середній аксилярній лінії; відноситься до категорії середньої ступені тяжкості по признаку тривалості розладу здоров'я; інші - до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. к.п. 98-99).

Згідно висновку судово-комісійної експертизи №65 від 28.10.2016 року тілесні ушкодження спричиненні ОСОБА_1 виникли у результаті численних контактів тіла потерпілого з тупим твердим предметом (предметами) із обмеженою ударною поверхнею, які не відобразили на тілі потерпілого будь-яких специфічних властивостей для їх ідентифікації. Згідно вказаної експертизи відповідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року , п.2.2.1 «в» вищеперераховані ушкодження, які мали місце у останнього є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більш як на 21 день) (а.с. к.п. 100-103).

Вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_3 було визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначено йому покарання у виді виправних робіт за місцем роботи строком на 1 ( один) рік 6 ( шість) місяців із відрахуванням щомісячно із суми заробітку в доход держави 10 (десяти) відсотків, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 3700,00 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 3000,00 грн., та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Іваничівської районної державної адміністрації 2488,56 грн. та на користь Волинської обласної клінічної лікарні 2804,24 грн. (а.с.15-17, а.с. к.п. 124-126).

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 лютого 2018 року вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 22 червня 2017 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України в частині цивільного позову скасовано та направлено на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства, ОСОБА_3 звільнено від покарання у виді виправних робіт, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 07.07.2016 року. В решті вирок залишено без змін (а.с.18-20, а.с. к.п. 178-180).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та матеріалів кримінального провадження витрати на лікування ОСОБА_3 становлять - 3191,00 грн., що підтверджуються фіскальними чеками, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 156/1003/16-к (а.с.40-43), копіями фіскальних чеків, які містяться у матеріалах справи (а.с.9-12).

Разом з тим суд не відносить до витрат на лікування ОСОБА_3 кошти сплачені згідно фіскальних чеків від 31.08.2016 року на суму 12,00 грн., від 31.08.2016 року на суму 276,00 грн., від 29.08.2016 року на суму 109,00 грн., від 02.09.2016 року на суму 12,00 грн. та від 30.08.2016 року на суму 100,00 грн., всього на суму: 509,00 грн., оскільки ці кошти сплачені позивачем добровільно як благодійні пожертви (а.с. к.п. 40,41, а.с.9,10).

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди підлягають до часткового задоволення на суму 3191,00 грн., із розрахунку: 3700,00 грн. - 12 грн. - 276,00 грн. - 109,00 грн. - 12 грн. - 100,00 грн. = 3191,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі та гідності, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, інших цивільних прав. Відповідно до п.9 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. ( зі змінами від 25.05.01 р.), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, зазнав фізичного, морального та психологічного болю у зв'язку з ушкодженням його здоров'я. Аналізуючи всі докази по справі, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, яка спричинена ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій відповідача складає 15000,00 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_2, що підстав для задоволення позову немає, оскільки шкода повинна відшкодовуватись особою, яка її завдала, а ОСОБА_3 не причетний до нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, та його звільнено від призначеного судом покарання, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, оскільки ОСОБА_3 звільнено від покарання у виді виправних робіт, призначеного вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 22 червня 2017 року на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 07.07.2016 року, що є нереабілітуючими обставинами.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 лютого 2018 року ОСОБА_3 звільнено від покарання призначеного вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 22 червня 2017 року на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 07.07.2016 року, оскільки його звільнено лише від призначеного покарання у виді виправних робіт за місцем роботи строком на 1 рік 6 місяців із відрахуванням щомісячно із суми заробітку в дохід держави десяти відсотків, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, то на підставі ч.6 ст.82 ЦПК України мало місце заподіяння ОСОБА_1 ОСОБА_3 середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком на три тижні, більш як на 21 день та короткочасний розлад здоров'я, і, як наслідок, завдання позивачу діями відповідача матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст.141 ЦПК України до стягнення з відповідача ОСОБА_3 підлягає в користь позивача ОСОБА_1 1500,00 грн. витрат на правничу допомогу, що підтверджується документально (а.с. к.п. 39, а.с.8).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 3191 (три тисячі сто дев'яносто одну) грн. на відшкодування майнової шкоди завданої злочином, 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди завданої злочином та 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. понесених по справі судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков