Постанова № 76440494, 12.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 761/27052/17 Апеляційне провадження № 22-ц/796/7477/2018Головуючий у суді першої інстанції - Макаренко І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

суддя-доповідач ОніщукМ.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Горбачова І.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи

Департаменту освіти і науки

виконавчого органу

Київської міської ради Мордалевича І.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила:

O зобов'язати Київську міську державну адміністрацію забезпечити її благоустроєним житлом, шляхом надання їй на склад сімї з двох осіб, окремої квартири в м. Києві, яка відповідатиме санітарним і технічним нормам, відповідно до вимог статей 45, 46, 47-49 Житлового кодексу України та видати ордер.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що відповідно до Указу Президента України, з 22.07.1993 її було включено до контрольних списків педагогічних працівників закладів освіти Подільського району м. Києва на першочергове отримання житла, за пільговою категорією, «педагогічний працівник», «одинока мати». На разі вона разом зі своїм сином ОСОБА_6, проживає за адресою: АДРЕСА_1, та займає житлову площу 12,5 кв.м. Вона є пенсіонером, працівником освіти за вислугою років, пропрацювавши вчителем в школі № 63 Подільського району м. Києва більш ніж 26 років, та в 2016 році звільнилась з роботи. На не одноразові її звернення, відповідач повідомляв про неможливість виконати вимоги законодавства, оскільки це буде порушуватиме права інших осіб, які також потребуються житла та знаходять попереду позивача у списку на позачергове отримання житла (а.с.2-5).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2017 відкрито провадження у справі (а.с.11).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2018 у задоволенні позову відмовлено (а.с.97-100).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вказує, що вона перебуває на квартирному обліку з 22.07.1993 і її було включено до контрольних списків педагогічних працівників закладів освіти Подільського району м. Києва на першочергове отримання житла за пільговою категорією «педагогічний працівник», «одинока мати», проте відповідачі протягом багатьох років не виконують свого обов'язку по наданню житла. Суд надав невірну оцінку обставинам справи і не дослідив чи не перша вона перебуває у черзі, внаслідок чого не захистив її порушене право (а.с.104-107).

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з викладеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.08.2018 відкрито провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с.115,116).

У встановлений судом строк відзивів учасниками справи не подано.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.08.2018 справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.121).

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю і необґрунтованістю та просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши учасників справи, які з'явились у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка перебуває в черзі за категорією «одинокі матері» і її черга наразі не надійшла, а відтак відсутні підстави для отримання нею житла поза чергою серед такої ж категорії осіб, які користуються такою ж пільгою на першочергове отримання житла та зараховані на квартирний облік раніше.

Суд апеляційної інстанції вважає рішення суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з картки облікової справи № 18985 ОСОБА_3 та її син ОСОБА_6 з 22.07.1993 перебувають на обліку в Шевченківському районі м. Києва на першочергове отримання житла, за пільговою категорією «одинока мати». Номер черги за списками: загальна черга (район/місто): 2592/22543; першочерговий (район/місто): 362/3314; за категорією обліку «Одинокі матері» (район/місто): 98/880.

З відповіді Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), вбачається, що позивач перебуває на квартирному обліку з 22.07.1993 в списку для першочергового надання житла по категорії «одинокі матері» за місцем роботи у контрольних списках педагогічних працівників Подільського району.

Відповідно до ст. 47 Конституції України Кожен має право на житло.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Порядок забезпечення житловим приміщенням громадян, які потребуються поліпшення житлових умов регулюється Житловим кодексом Української PCP, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР у Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.

Відповідно до ст. 15 ЖК Української PCP та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» повноваження обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання житла, видача ордеру на жиле приміщення, здійснення соціального квартирного обліку відповідно до чинного законодавства відносяться до компетенції районних в місті Києві державних адміністрацій.

Згідно із ст. 43 ЖК УРСР та пунктом 38 Правил № 470, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством Української PCP окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Статтями 45 ЖК УРСР та пунктом 44 Правил обліку №470 передбачено перелік категорій, які мають право на першочергове та позачергове отримання житла.

З числа осіб, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що черга позивача на отримання житлового приміщення по даті прийняття на облік не надійшла, а отже відсутні підстави для отримання житла поза чергою серед такої ж категорії осіб, які користуються такою ж пільгою на першочергове отримання житла та зараховані на квартирний облік раніше.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для ухвалення рішення про зобов'язання відповідачів надання позивачу житла поза чергою в цій же пільговій категорії.

Твердження позивача про те, що судом не досліджено чи не перша вона перебуває у черзі, спростовується на явними у справі доказами, зокрема карткою облікової справи позивача (а.с.62).

Водночас слід наголосити, що ухвалення судового рішення про зобов'язання надання позивачу житла поза чергою серед такої ж категорії осіб, які користуються такою ж пільгою на першочергове отримання житла та зараховані на квартирний облік раніше, безумовно порушуватиме права таких осіб, що не може залишатися поза увагою суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (стаття 2 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У зв'язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими. При цьому, слід зазначити, що викладені в апеляційній скарзі доводи позивача були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість рішення суду не впливають.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 13 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва