Ухвала суду № 76440253, 06.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/1802/18 Головуючий 1 інстанції: Гніздилов Ю.М.

Справа суду 1-ї інстанції № 614/82/18

Категорія: ч.1 ст.249 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Плетньова В.В., Савченка І.Б.,

за участю секретаря Чернової І.С.,

прокурора Кочетова В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника Державного агентства

рибного господарства України

в Харківській області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12018220230000010 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 27 березня 2018 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Бахмут) Донецької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та фактично мешкає за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Новоплатонівка, вул. Садова, буд. 31, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 року.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_1 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Державного агентства рибного господарства України в Харківській області, Борівської селищної ради УДСК України в Борівському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 21726,00 гривень - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Борівської селищної ради Борівського району Харківської області матеріальні збитки завдані державі внаслідок незаконного рибного промислу в сумі 21726 грн. 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: рибальські сітки в кількості 5 штук - визначено знищити.

Застосовано спеціальну конфіскацію гумового човна марки «Нирок» (одномісний) в комплекті з двома веслами та ручною помпою, риби в кількості: уклія - 69 екземплярів, окуня - 8 екземплярів, щуки - 3 екземплярів, лина - 1 екземпляра, карася - 1 екземпляра, йоржа - 9 екземплярів, ляща - 30 екземплярів, плоскирки - 322 екземплярів, плітки - 36 екземплярів, велосипеда марки «Україна» чорного кольору з «жіночою» рамою – та примусово безоплатно вилучено їх у власність держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 12 січня 2018 року на тимчасово вилучене майно, а саме: рибальські сітки в кількості 5 штук, гумовий човен марки «Нирок» (одномісний) в комплекті з двома веслами та ручною помпою, велосипед марки «Україна» чорного кольору, з «жіночою» рамою, риба в кількості: уклій - 69 екземплярів, окунь - 8 екземплярів, щука - 3 екземпляри, лин - 1 екземпляр, карась - 1 екземпляр, йорж - 9 екземплярів, лящ - 30 екземплярів, плоскирка - 322 екземпляри, плітка - 36 екземплярів – визначено скасувати.

Згідно вироку, знаходячись на березі Червонооскільського водосховища, поблизу с. Новоплатонівка Борівського району Харківської області, та здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на проведення незаконного вилову водних біоресурсів, ОСОБА_1 за допомогою гумового човна і іншого риболовецького приладдя, встановив п’ять риболовецьких сіток на ділянці вказаного водосховища та 10 січня 2018 року близько 14 год 00 хв, забороненим знаряддям лову – сітками, здійснив вилов цінних видів риби: уклія- 69 екземплярів, окуня - 8 екземплярів, щуки - 3 екземплярів, лина - 1 екземпляру, карася - 1 екземпляру, йоржа- 9 екземплярів, ляща - 30 екземплярів, плоскирки 322 екземплярів, плітки - 36 екземплярів, чим порушив Правила любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, а саме:

п. 3.14 забороняється:

- застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя і засоби лову, які не передбачені цими Правилами рибальства;

- перебувати на водоймі або поблизу неї зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;

п. 3.15 забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань; з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів;

п. 4.13.3 у внутрішніх водоймах забороняється лов риби: протягом всього року на водосховищі річки Оскол - на ділянці від гирла до греблі Червонооскольської ГЕС; без спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів.

В ході здійсненого незаконного рибного промислу ОСОБА_1, з урахуванням такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», з розрахунку розміру шкоди, проведеної управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області № 48-413-23 від 16 січня 2018 року, а саме: окунь - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 136 грн.; уклія - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 1173 грн.; лин – 119 грн. за 1 екземпляр, на суму 119 грн.; щука - 340 грн. за 1 екземпляр, на суму 1020 грн.; карась - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 17 грн.; йорж - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 153 грн.; лящ - 170 грн. за 1 екземпляр, на суму 5100 грн.; плоскирка - 34 грн. за 1 екземпляр, на суму 10948 грн., плітка - 85 грн. за 1 екземпляр, на суму 3060 грн., спричинивши рибному господарству України матеріальну шкоду на загальну суму 21726,00 грн., що, згідно з висновком Інституту рибного господарства при Національній академії аграрних наук України № 105-01/18 від 30 січня 2018 року, є істотною шкодою.

У кримінальному провадженні прокурором Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Державного агентства рибного господарства України в Харківській області, Борівської селищної ради УДСК України в Борівському районі Харківської області, заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Борівської селищної ради Борівського району Харківської області матеріальні збитки завдані державі внаслідок незаконного рибного промислу в сумі 21726,00 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок районного суду скасувати, а кримінальне провадження стосовно нього закрити за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України. В обґрунтування свого апеляційного прохання апелянт посилається на те, суд дійшов хибного висновку про вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, оскільки від його дій не завдано істотної шкоди. Крім того, обвинувачений зазначає, що в оскаржуваному вироку не наведено з яким саме підстав застосовано спеціальну конфіскацію до велосипеду марки «Україна», який є власністю його цивільної дружини, а також немає рішення суду щодо вилученої риби. Разом з цим, ОСОБА_1 також зазначає в своїх апеляційних доводах про те, що призначене покарання є занадто суворим та судом не враховані обставини, що пом’якшують покарання, оскільки він тяжко хворіє, має цивільну дружину та малолітню дитину, яка потребує батьківського піклування.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи обвинуваченого, який підтримав подану апеляційну свою скаргу, а також пояснення прокурора та представника Державного агентства рибного господарства України в Харківській області, які посилалися на законність та обґрунтованість вироку, заперечуючи стосовно задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Учасники кримінального провадження не заперечували проти такого розгляду, їм було з достатньою повнотою роз'яснено суть та наслідки розгляду кримінального провадження у скороченому порядку, тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів крім показань обвинуваченого та дослідження даних про його особу.

Разом з цим, після ухвалення обвинувального вироку обвинувачений змінив свою процесуальну позицію та просить скасувати судове рішення і закрити провадження, у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

Апеляційні доводи обвинуваченого про неправильність кваліфікації дій за ч.1 ст. 249 КК України, а саме внаслідок відсутності істотної шкоди - є безпідставними, оскільки вони спростовуються відомостями безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні, в тому числі за участю сторони захисту, на які суд обґрунтовано та вмотивовано послався в мотивувальній частині оскаржуваного вироку.

Зокрема це показання самого обвинуваченого ОСОБА_1, який пояснив в судовому засіданні, що він дійсно 08 січня 2018 року за допомогою гумового човна встановив п’ять рибальських сіток на ділянці Червонооскільського водосховища та 10 січня 2018 року близько 14 год. 00 хв., вказаними сітками здійснив вилов цінних видів риби, а саме: уклія, окуня, щуки, лину, карася, йоржа, ляща, плоскирки, плітки. В скоєному щиро каявся.

Зазначені показання, зважаючи на їх безпосереднє отримання судом в судовому засіданні, а також рівень їх аргументованості, колегія суддів вважає належними, допустимими, переконливими та послідовними, вони узгоджуються зі всією сукупністю фактичних обставин справи.

Більш того, ці показання обвинувачений також підтвердив під час апеляційного розгляду та зазначив, що він повністю згоден відшкодовувати завдану шкоду.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, в ході здійсненого незаконного рибного промислу, ОСОБА_1, з урахуванням такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», з розрахунку розміру шкоди, проведеної управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області № 48-413-23 від 16 січня 2018 року, а саме: окунь - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 136 грн.; уклія - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 1173 грн.; лин – 119 грн. за 1 екземпляр, на суму 119 грн.; щука - 340 грн. за 1 екземпляр, на суму 1020 грн.; карась - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 17 грн.; йорж - 17 грн. за 1 екземпляр, на суму 153 грн.; лящ - 170 грн. за 1 екземпляр, на суму 5100 грн.; плоскирка - 34 грн. за 1 екземпляр, на суму 10948 грн., плітка - 85 грн. за 1 екземпляр, на суму 3060 грн., спричинив рибному господарству України матеріальну шкоду на загальну суму 21726,00 грн., що, згідно з висновком Інституту рибного господарства при Національній академії аграрних наук України № 105-01/18 від 30 січня 2018 року, є істотною шкодою.

Тобто, апеляційні доводи обвинуваченого про те, що риба – уклій, йорж, окунь, плоскирка, плітка, яку ОСОБА_1 10 січня 2018 року незаконно виловив на ділянці Червонооскільського водосховища, не відноситься до цінних порід, у зв’язки з чим не було завдано істотної шкоди – є необґрунтованими та суб’єктивними, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» встановлена чітка такса для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування, а тому не має значення розмір або вага виловленої риби для визначення її вартості.

З огляду на викладене, апеляційні доводи обвинуваченого щодо неправильної кваліфікації його дій за ч.1 ст.249 КК України, внаслідок відсутності істотної шкоди - є необґрунтованими, а судом першої інстанції вірно було визнано винним ОСОБА_1 в пред’явленому обвинуваченні, а саме у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, що обумовлює відмову в задоволенні поданої апеляційної скарги в цій частині.

Апеляційні доводи ОСОБА_1 щодо необґрунтованого застосування судом спеціальної конфіскації до велосипеду марки «Україна», оскільки він не був знаряддям вчиненого злочину - повністю спростовуються звукозаписом судового засідання від 27 березня 2017 року (арк.51-56; технічний носій, закріплений на обкладинці судового провадження), під час якого обвинувачений надав показання про те, що він після подій, згідно пред’явленого обвинувачення за ч.1 ст.249 КК України, намагався вивезти незаконно виловлену рибу саме на велосипеді марки «Україна» чорного кольору, з «жіночою» рамою, але не зміг цього зробити, оскільки був затриманий.

Разом з цим, оскільки під час судового розгляду в суді першої інстанції, а також під час апеляційного розгляду, будь-якою сторонньою особою та апелянтом не було пред’явлено документів на підтвердження права власності на велосипед марки «Україна», який був знаряддям злочину і став предметом спеціальної конфіскації за цим кримінальним провадженням, колегія суддів позбавлена правових та фактичних підстав задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1 в частині скасування спеціальної конфіскації велосипеду, яку було застосовано судом першої інстанції.

Крім того, апеляційні доводи ОСОБА_1 про відсутності в оскаржуваному вироку рішення суду щодо предмету злочину – вилученої риби – не відповідають дійсності, оскільки в мотивувальній та резолютивній частинах вироку (арк. 59-60) зазначено про застосування норм ст.ст. 96-1, 96-2 КК України щодо цієї риби в кількості: уклія - 69 екземплярів, окуня - 8 екземплярів, щуки - 3 екземплярів, лина - 1 екземпляра, карася - 1 екземпляра, йоржа - 9 екземплярів, ляща - 30 екземплярів, плоскирки - 322 екземплярів, плітки - 36 екземплярів – та примусово безоплатно вилучено їх у власність держави.

Поряд з цим, перевіривши законність вироку в частині призначення обвинуваченому покарання, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання за ч.1 ст.249 КК України у виді обмеження волі на строк 1 років та звільнення його від відбування з випробуванням, на підставі норм ст.75 КК України, відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Колегія суддів дійшла висновку про те, що при призначені покарання, суд у повній мірі врахував вимоги кримінального закону, що містяться у нормах ст.ст. 50, 65, 66 КК України, а саме додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також врахував дані про особу обвинуваченого, та правильно встановив та врахував обставини, що пом’якшують покарання. При цьому належить врахувати, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, тобто судове рішення повинно виконувати функцію особистої та загальної превенції.

Такий вид і міра покарання, на думку колегії суддів, буде достатнім покаранням для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Колегія суддів, також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином тяжкість вчиненого злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування відносно нього ст. 69 КК України. Вид і міра покарання, що призначені судом першої інстанції, на думку колегії суддів, будуть достатніми для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Крім того, колегія суддів не може погодитися з апеляційними доводами ОСОБА_1 щодо необхідності призначення більш м’якого виду покарання у зв’язку з поганим станом здоров’я та наявності у нього цивільної дружини і малолітньої дитини, оскільки ці обставини існували і на момент вчинення обвинуваченим злочину, але не зупинили його, а така процесуальна позиція ОСОБА_1 є лише намаганням обвинуваченого уникнути справедливого та необхідного для виправлення покарання.

Поряд з цим, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухваленого обвинувального вироку, не вбачається.

Враховуючи вищезазначене, колегією суддів не встановлено правових підстав для скасування або зміни вироку, з урахуванням доводів, зазначених у апеляційній скарзі обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 27 березня 2018 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді

______ ______ _____

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5