Рішення № 76439665, 07.09.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/2351/18

Провадження№2/628/1236/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Цендра Н.В.

за участю секретаря - Кравцової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп'янську в спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Куп’янської міської ради Харківської області про припинення сервітуту, визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про припинення сервітуту, визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що вона являється власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір дарування квартири був укладений 08 серпня 2014 року між нею та відповідачем по справі ОСОБА_2 В договору дарування було зазначено про те, що на дарунок встановлено сервітут, який полягав в особистому праві відповідача ОСОБА_2 безоплатно та безстроково користуватися дарунком, тобто 1/3 частиною квартири. Крім того у договорі також зазначено, що сервітут припиняється у разі невикористання сервітуту протягом трьох років підряд. Тому, на підставі того, що відповідач не проживає в квартирі близько 10 років, позивач просить суд позбавити його права користування квартирою та зняти з реєстраційного обліку за спірною адресою. У зв’язку з вищевикладеним позивач був вимушений звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Крім того, зазначила, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає у спірній квартирі приблизно 10 років.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване почтове повідомлення, оскільки згідно з ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. На повернутому конверті зазначено, що адресат не мешкає за даною адресою, тому згідно діючого ЦПК України вважається, що відповідач був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не нада в, також не подав відзив на позовну заяву та позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи тому у відповідності з вимогами ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, свідків, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Спірна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, що підтверджується ксерокопією договору дарування частини квартири, ксерокопією свідоцтва про право власності на житло, ксерокопією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ксерокопією свідоцтва про право на спадщину за законом та ксерокопією технічного паспорту на квартиру (а.с. 4, 8-16).

В спірній квартирі окрім власника зареєстрований відповідач – ОСОБА_2 Даний факт підтверджується ксерокопією довідки №1849 від 09 липня 2018 року наданої начальником ЖКП-1 Куп'янської міської ради Харківської області (а.с. 6).

Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі АДРЕСА_2 підтверджується актом не проживання громадянина за місцем його реєстрації від 18 липня 2018 року складеним в присутності двох сусідів спірної квартири, паспортиста ЖКП-1 та інспектора ЖКП-1. Підписи мешканців м. Куп’янська посвідчені уповноваженою особою ЖКП-1 м. Куп'янська. В акті не проживання зазначено, що ОСОБА_2 не мешкає в квартирі за місцем реєстрації приблизно 10 років (а.с. 18).

В договорі дарування частини квартири від 08 серпня 2014 року відповідач ОСОБА_2 подарував належну йому 1/3 частку квартири своїй матері ОСОБА_1 зазначивши у договорі (п.2.3) про встановлення сервітуту, який полягає в особистому праві безоплатно користуватися дарунком відповідно до його цільового призначення (а.с. 4).

За умовами вищевказаного договору (п. 2.3.3) сервітут встановлений умовами договору може бути припинений у зв’язку з невикористанням сервітуту протягом трьох років (а.с. 4).

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила суду, що вона являється сусідкою позивача та мешкає за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, пл.. Стадіонна, 5/30 з 1966 року та особиста знайома з позивачкою ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 Також свідок підтвердила той факт, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає за зареєстрованим місцем проживання тривалий час.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила суду, що вона являється сусідкою позивача та мешкає за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, пл.. Стадіонна, 5/57 вже 52 роки, знайома з позивачкою ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 Пам’ятає сина позивача ОСОБА_2 з моменту народження, також свідок підтвердила той факт, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає за зареєстрованим місцем проживання тривалий час протягом 10 років. Зазначила, що ОСОБА_2 самостійно виїхав з квартири у невідомому напрямку.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі невикористання сервітуту протягом трьох років підряд. Крім того, ч.2,4 ст.406 ЦК України - сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користуватися цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 був прописаний у спірному будинку, як члени сім’ї позивача, добровільно виїхав з квартири та понад 10 років за місцем реєстрації не проживає. Даний факт у судовому засіданні підтвердили свідки, які зазначили, що відповідача ОСОБА_2 вже тривалий час не бачили у спірній квартирі АДРЕСА_3.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідач понад 3 років підряд не користується сервітутом, у зв’язку з чим, суд вважає, що встановлений договором дарування сервітут припинив свою дію на підставі п.2.3.3 договору дарування від 08 серпня 2014 року, також враховуючи, що відповідач за комунальні послуги не платить, у спірній квартирі зареєстрований, однак не проживає тривалий час, що порушує майнові права єдиного власника квартири – позивача по справі ОСОБА_1, яка позбавлена можливості оформити субсидію, тому суд дійшов висновку, що відповідач втратив право на користування спірним житлом, у зв’язку з чим задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 264, 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Куп’янської міської ради Харківської області про припинення сервітуту, визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Припинити сервітут, який полягає в особистому праві ОСОБА_2 безоплатно та безстроково користуватися квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 із зняттям його з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12 вересня 2018 року.

Суддя : Н.В.Цендра