Постанова № 76439505, 12.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Харків

Справа № 645/5821/16-ц

Провадження № 22-ц/790/4291/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1,

Відповідач: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_3, який діє в інтересах особи, яка не приймала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 10 березня 2017 року, постановлену суддею Бондарєвою І.В.,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенького районного суду міста Харкова з позовом, в якому просив визнати право власності на ? частини квартири № 14 по пров. Снегіревському у будинку 7-А в м. Харкові в порядку поділу спільного майна подружжя.

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 10 березня 2017 року заборонено відчуження ? частини квартири № 14 по пров. Снегірівському у будинку 7-А в м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що неприйняття заходів забезпечення позову, в разі його задоволення судом може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник за довіреністю ОСОБА_3, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою скасувати заходи забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Незаконність та необгрунтованість оскаржуваної ухвали полягає у неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, оскільки судом накладено заборону відчуження квартири уже за наявності відповідної заборони, що була накладена на підставі договору іпотеки.

Судом жодним чином не обгрунтовано необхідність та ефективність обраного заходу забезпечення та яким чином незастосування судом заходів забезпечення ускладнить виконання рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу звдовольнити, ухвалу скасувати.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Положеннями ст.ст.151, 152 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи)передбачено, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справ, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В пп.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може призвести до подальшого відчуження майна, що в свою чергу ускладнить виконання можливого рішення суду. Обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Не порушує право власників на користування майном, а лише обмежує право відчуження на час розгляду справи задля збереження майна у власності встановлених осіб.

Цивільно-процесуальним законодавством України передбачено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Наведені у заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно вказують на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Припущення про можливе невиконання чи утруднення виконання рішення суду є достатньо обґрунтованим, а тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Також вбачається, що 3 червня 2008 року між ВАТ “Ерсте Банк” (повним правонаступником якого є ПАТ “Фідобанк”) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 514 708 грн для придбання квартири за адресою: м. Харків, пров. Снегіревський, б. 7-а, кв. 14.

В порядку забезпечення виконання зобов"язань позичальника за кредитним договором було укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Снегіревський, б. 7-а, кв. 14.

14 грудня 2017 року між ПАТ “Фідобанк” та ТОВ “Фінансова компанія “Фінрайт” було укладено договір про відступлення права вимоги, яким ПАТ “Фідобанк” відступив шляхом продажу ТОВ “Фінансова компанія “Фінрайт” права вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вищевказаними договорами.

Доводи ТОВ “Фінрайт” про те, що вжиті заходи забезпечення позову порушують його права як іпотекодержателя, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки правовий зміст такого заходу забезпечення, як «заборона відчуження», який встановлений цивільно-процесуальним законом, зводиться лише до обмеження прав власника щодо розпорядження майном до вирішення спору по суті.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Не порушує право власників на користування майном, а лише обмежує право відчуження на час розгляду справи задля збереження майна у власності встановлених осіб.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що заявник не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, не спростовують висновків суду.

Дійсно, спірне майно – є предметом іпотеки, але на думку судової колегії застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна, іпотекодержателем якого є ТОВ “Фінансова компанія “Фінрайт” не порушує його права як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не існує, а наявність заходів забезпечення позову не перешкоджає розгляду справи за позовом іпотекодержателя про стягнення заборгованості.

Судова колегія вважає, що задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, не порушує права іпотекодержател, оскільки останній на сьогоднішній день не реалізував своє право звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» – залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 10 березня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді

ОСОБА_5

ОСОБА_6

Повний текст постанови складено 13 вересня 2018 року