Рішення № 76439284, 04.09.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4211/18

Провадження по справі № 2/635/2436/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Грищук Р.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Мереф’янська міська рада Харківського району Харківської області,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мереф’янської міської ради Харківського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач пред'явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до відповідача Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, яким просить встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період часу з 2008 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що з ОСОБА_3 вони проживали однією сім'єю понад 19 років як за адресою місця проживання позивача, так і померлого. Так, спочатку вони проживали в належній позивачу квартирі в м. Харкові, а влітку - у батьків ОСОБА_3 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, де обробляли город, проводили ремонт будинку, а після смерті батьків - поховали їх. В 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали будинок за адресою: АДРЕСА_2, де почали проживати разом, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет та витрати, піклувалися один про одного, проводили ремонт та утримували будинок, тобто проживали однією сім'єю без реєстрації шляюбу. 12 вересня 2017 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого усе майно заповів позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. В шестимісячний строк з дня відкриття спадщини ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заповіт не відповідає вимогам законодавства, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а також через відсутність рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Крім того, позивач зазначила, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає, останній не мав дітей, братів та сестер, на день смерті ОСОБА_3, з дозволу останнього, разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, був зареєстрований онук позивача ОСОБА_4, який на даний час разом з позивачем утримує спірний будинок, обробляє город та сплачує комунальні послуги.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2018 року провадження у справі відкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач в підготовче засідання не з'явилася, надала суду заяву про проведення підготовчого засідання та розгляд справи за її відсутністю за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача Мереф’янської міської ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з'явився, 17 липня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом Мереф'янського міського голови Сітова В.І., зі змісту якого вбачається, що Мереф’янська міська рада не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування та просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» за вих. №88 від 11 травня 2018 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в БТІ зареєстровано в цілому за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 09 лютого 1980 року реєстраційний номер №1-232, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району, про що зроблено запис в реєстрову книгу 5 під реєстровим номером 1087 від 09 квітня 1980 року. За матеріалами технічної інвентаризації станом на 27 квітня 2018 року на земельній ділянці за зазначеною адресою знаходяться: житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 78,40 кв.м., житловою 35,20 кв.м., сараї «Ж», «З», вбиральня «Л», погріб «В», літній душ «М», огорожа №1,2, колонка «К». Самочинне будівництво на земельній ділянці відсутнє. Зазначені обставини також підтверджується даними технічного паспорту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, виготовленим станом на 27 квітня 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 21 вересня 2017 року виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області.

Як вбачається зі змісту акту, складеного 21 червня 2018 року депутатом Мереф'янської міської ради Кавердій Н.М., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1. У 2008 році вони переїхали до належного ОСОБА_1 будинку за адресою: АДРЕСА_2, при цьому у будинку АДРЕСА_1 залишилися проживати батьки ОСОБА_3, про яких він разом із ОСОБА_1 весь час піклувалися. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прожили разом більше десяти років, мали спільний бюджет, проводили ремонт у будинку по АДРЕСА_1, часто відвідували батьків ОСОБА_3 за зазначеною адресою, тобто фактично між ними склалися шлюбні відносини, даний факт підтвердили сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які поставили свій підпис у зазначеному акті.

Згідно акту, складеного 16 квітня 2018 року депутатом Покотилівської селищної ради округу №01 Мартиненко Ю.В. за участю сусідів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах, з 2008 року проживали за адресою: АДРЕСА_2.

12 вересня 2017 року, ОСОБА_3, знаходячись на лікуванні в КЗОЗ «Обласна туберкульозна лікарня №1», склав заповіт, який був посвідчений працівниками вказаного медичного закладу та зареєстрований в книзі №137 від 12 вересня 2017 року, згідно якого усе майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право він заповідав ОСОБА_1

Як вбачається з інформаційної довідки виконавчого комітету Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області №4020/1 від 04 червня 2018 року, ОСОБА_3, на день його смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, разом з ним був також зареєстрований ОСОБА_4, 1992 року народження, який є онуком позивача,що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3, виданим 10 березня 1992 року, свідоцтвом про шлюб його батьків, серії НОМЕР_4, виданого 27 червня 2008 року Олексіївською сільською радою Краснокутського району Харківської області, свідоцтвом про народження матері ОСОБА_4 - ОСОБА_12 НОМЕР_5, виданим 18 квітня 1972 року Красногвардійським відділом РАЦС Кримської області.

Згідно постанови державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Ольховської Л.М. від 20 березня 2018 року, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законом строк, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також у зв'язку з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Як вбачається зі змісту зазначеної постанови державного нотаріуса, окрім позивача із заявою про прийняття або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 до нотаріальної контори ніхто не звертався.

Постановою державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богунової Н.В. від 14 червня 2018 року, позивачу також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що позивачем до держнотконтори не надано документів, які стверджують факт її проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше п'яти років до дня його смерті, зокрема відповідного рішення суду яке набрало законної сили. Як вбачається зі змісту зазначеної постанови державного нотаріуса, окрім позивача із заявою про прийняття або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 до нотаріальної контори ніхто не звертався.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України), у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України), у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України), у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України), у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст. 1265 ЦК України).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як встановлено під час судового розгляду, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина в тому числі у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи всі надані позивачем докази у їх сукупності, суд вважає встановленим той факт, що позивач ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2008 року по день смерті останнього, тобто більше п'яти років, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, тобто утворювали сім'ю на підставі фактичних шлюбних відносин, а тому ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги спадкоємців за законом.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як встановлено в ході судового розгляду, метою встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу заявнику необхідно для оформлення спадщини після померлого ОСОБА_3

Враховуючи ту обставину, що заявником не конкретно визначений день, з якого вона просить встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3, таким днем відповідно до вимог цивільного законодавства є перше число першого місяця року, який вона зазначає у своїй заяві - тобто 01 січня 2008 року.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У зв'язку з відсутністю інших спадкоємців 1,2 та 3 черги, єдиною спадкоємицею, яка у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем мешкання померлого, є позивач по справі.

Враховуючи, що судом встановлений факт спільного проживання спадкодавця зі спадкоємцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу більше п'яти років, ту обставину що ОСОБА_1, будучи спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3, вчинила всі необхідні дії, спрямовані на прийняття спадщини, після його смерті, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, а також відсутність даних щодо інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3, в тому числі 1, 2 та 3 черги, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання за нею права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадках визнання позову відповідачем.

Відповідачем надана заява про визнання позову, а тому суд вважає можливим ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 247, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Мереф’янської міської ради Харківського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, з 01 січня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, місце проживання (перебування): АДРЕСА_2.

Відповідач - Мереф’янська міська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04058692, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213.

Повне рішення складено 12 вересня 2018 року.

Суддя Т.В. Бобко