Вирок № 76438978, 13.09.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3896/18

Номер провадження 1-кп/629/411/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

при секретарях Коваленко О.О., Фалькової І.М., Заводяної О.Ю.,

за участю прокурорів Мазур М.С., Черкас О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12018220380000924 від 19.05.2018 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимого:

- 12.07.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.122 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 03.06.2008 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст.186 ч.1, 186 ч.3,70,71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 26.01.2011 року звільненого умовно-достроково за постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 18.01.2011 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 28 днів;

- 27.01.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.190 ч.2 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, 20.05.2013 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 24.09.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.317 ч.1,311 ч.1,70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, 14.06.2017 року звільненого умовно-достроково за постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.06.2017 року на невідбутий строк 2 місяці 25 днів;

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, 185 ч.2,186 ч.2 КК України, -

встановив:

18.05.2018 року, приблизно о 21-00 год., між ОСОБА_1 та його матір’ю ОСОБА_3, які перебували за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1, сталася сварка, в ході якої ОСОБА_1, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область голови, внаслідок якого остання впала на ліжко, після чого наніс не менше трьох ударів ногами по ногах потерпілої та вийшов з кімнати до коридору, куди через декілька хвилин вийшла ОСОБА_3 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 в коридорі наніс один удар рукою в область правого плеча ОСОБА_3, внаслідок якого остання впустила на підлогу грошові кошти, які тримала у руці, присіла і почала їх збирати, а ОСОБА_1 наніс їй один удар ногою по спині. Далі, коли потерпіла підвелась і стояла напроти ОСОБА_1, останній наніс ОСОБА_3 один удар правою ногою по лівій руці в область кистьового суглобу та не менше трьох ударів кулаками в область грудної клітини, в результаті чого потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців в області проекції 8-9 лівих ребер по середньо-паховій лінії, в області проекції нижніх внутрішніх та зовнішніх квадрантів обох молочних залоз, по передній поверхні правого плеча у верхній третині, які є легкими тілесними ушкодженнями, а також закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки, які є тілесними ушкодженням середньої тяжкості.

20.05.2018 року, приблизно о 13-00 год., ОСОБА_1 знаходячись в квартирі за місцем проживання разом з батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу зі столу в кімнаті таємно викрав телевізор марки «LG CF20D70», який належав ОСОБА_3, вартістю 348 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця злочину зник, викраденим розпорядився.

28.05.2018 року, приблизно о 10-30 год., ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку, за адресою: Харківська область, м.Лозова, мкрн.4, буд.9, зустрівши раніше знайомого ОСОБА_6, у якого попросив мобільний телефон, щоб зателефонувати матері, на що останній погодився та дістав з кишені телефон, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, викрав з рук ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Fly IQ4415Quard» в чохлі чорного кольору з картою пам’яті «Micro SDHC» 16GB «GOOD RAM», вартістю 655 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця злочину зник, викраденим розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, надав показання, що дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при вищезазначених обставинах, а саме: 18.05.2018 року, ввечері він посварився з батьком, що останній випиває, потім розмовляв з матір’ю за поділ майна, щось матір йому відповіла і йому це не сподобалось, після чого він не зміг утриматися та наніс матері тілесні ушкодження, хоча не хотів цього робити, про що дуже шкодує, йому дуже шкода своїх батьків, він їздив до матері в лікарню і матір його пробачила; точну дату не пам’ятає, можливо 20.05.2018 року, коли матір була в лікарні він залишив телевізор в заставу до ранку, потім його працівники поліції повезли в наркодиспансер і він не зміг телевізор повернути; 28.05.2018 року попросив у свого знайомого ОСОБА_6 телефон щоб подзвонити та не повернув його на вимогу останнього.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_1, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та речові докази.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена, його дії суд кваліфікує: за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я; за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_1, свідчать про спрямованість умислу на заподіяння тілесних ушкоджень і на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, що відповідно до ч.3,4 ст.12 КК України, він вчинив злочини, що відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, не одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2001 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрома залежності від наркотиків, психостимуляторів, опіоїдів та алкоголю, вперше взятий на диспансерний облік в 2001 році, має постійне місце проживання, за місцем якого характеризується задовільно, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як дуже високий.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом’якшує покарання та наявністю обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочинів, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Обраний в ході судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 28.05.2018 року, відповідно до протоколу затримання Лозівського ВП ГУНП в Харківській області №39/86 від 28.05.2018 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 КК України з 28.05.2018 року по день набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення для проведення судових товарознавчих експертиз №2459 від 15.06.2018 року в сумі 429 грн., №2419 від 25.06.2018 року, а всього в сумі 715 грн., на загальну суму 1144 грн.

Цивільний позов в справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – телевізор марки «LG CF 20D70» - повернути потерпілій ОСОБА_3, мобільний телефон марки «Fly IQ 4415 Quard» в чохлі чорного кольору з картою пам’яті «Micro SDHC» 16GB «GOOD RAM», який згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого – повернути потерпілому ОСОБА_6

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ст.122 ч.1,185 ч.2,186 ч.2 КК України та призначити покарання:

- за ст.122 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ст.186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обраний у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 28.05.2018 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 КК України з 28.05.2018 року по день набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №2459 від 15.06.2018 року, №2419 від 25.06.2018 року в сумі 1144 грн., перерахувавши їх на р/р №31116115020005, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37999680, МФО 899998, код доходів 24060300, УК Слобідський (м.Харкова Слобідський) 24060300.

Речові докази – телевізор марки «LG CF 20D70» - повернути потерпілій ОСОБА_3, мобільний телефон марки «Fly IQ 4415 Quard» в чохлі чорного кольору з картою пам’яті «Micro SD HC» 16 GB «GOOD RAM» - повернути потерпілому ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.А.Ткаченко