Рішення № 76438499, 12.09.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1948/18

Провадження № 2/682/789/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Хижавської О.Я.,

позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради Хмельницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

встановив:

03.07.2018 позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю. В обґрунтування позову посилаються на те, що з народження проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_5, який помер 22.10.2002 року, та який був рідним дядьком їхньої матері ОСОБА_6, яка померла 01.10.2009 року. Позивачі зазначають, що так як вони проживають у даній квартирі більше 15 років, тому просять суд визнати за ними право власності за набувальною давністю на квартиру №2, розташовану в будинку №8 по вул. Коцюбинського в м. Славута Хмельницької області.

Позивач та їх представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити. Пояснили, що в даному будинку з дозволу свого дядька проживала їхня мати - ОСОБА_6 зі своїм чоловіком. Згодом після смерті дядька ОСОБА_5 мати залишилась проживати у вказаній квартирі, а після її смерті в ній продовжували жити позивачі, де вони мешкають і на даний час.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце та розгляду справи, не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення позивача та представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_5, що стверджується даними копії свідоцтва на право власності на житло від 09.10.2002 року, виданого відділом приватизації житла ОСОБА_4 міської ради (а.с.20). Вказана квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

22.10.2002 року помер ОСОБА_5, що стверджується даними листа ОСОБА_4 міськрайонного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області № 15.15.4-36/939 від 30.05.2017 про наявність актового запису № 333 складеного 22.10.2002 ОСОБА_4 міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області про його смерть. (а.с.13).

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00019371918 від 12.01.2018 р. матір позивачів ОСОБА_7 22.08.1986 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8, який 18.11.1993 року було розірвано (а.с.19). Від шлюбу у них народився син ОСОБА_1, що стверджується даними копії свідоцтва про народження серії І-БВ № 005272 від 26.01.1995 р., виданого ОСОБА_4 відділом реєстрації актів громадянського стану (а.с.9).

Згідно даних свідоцтва про народження від 30.10.2000 року серії І – БВ №30770, виданого ОСОБА_4 міським відділом реєстрації актів громадянського стану позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 (а.с.10), яка після укладення шлюбу з ОСОБА_3 взяла прізвище «Прус».

01.10.2009 року померла ОСОБА_6, що стверджується даними копії свідоцтва про смерть серії І-БВ № 122989 від 03.10.2009 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції Хмельницької області (а.с.11).

Згідно акту № 49 про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25.06.2018 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 з дня самого народження проживають ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказаний факт підтверджено підписами сусідів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та головою квартального комітету № 2 ОСОБА_11 (а.с.8).

Згідно акту-висновку №19 від 31.05.2017 року про обстеження технічного стану квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_3, та яка належала померлому 22.10.2002 року ОСОБА_5, загальна площа квартири складає 36,8 кв.м., житлова площа складає 25,5 кв.м. Квартира знаходиться в доброму стані та її можна використовувати за призначенням (а.с.21).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

ОСОБА_6 власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

ОСОБА_6 власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першоїстатті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першоїстатті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

В судовому засіданні було встановлено, що позивачі понад 10 років безперервно та відкрито проживають в спірному будинку, підтримують його в належному стані, регулярно сплачують комунальні послуги.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст.12,13,81,263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5, картка патника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5, картка патника податків НОМЕР_2) право власності на квартиру №2, розташовану у будинку №8 по вул.. М. Коцюбинського в м. Славута Хмельницької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.