Ухвала суду № 76437342, 11.09.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/375/18 Слідчий суддя Завгородній Є.В.

Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів: Ремеза П.М., Онуфрієв В.М.,

з участю: секретаря Волошиної Н.С.,

прокурора Дегтярьова В.І.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 вересня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який офіційно не працевлаштований, не одружений, інвалід 3 групи, утримує мати похилого віку - інвалід 3 групи зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016 року за ч.2 ст.190, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020006780, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК Українистроком на 60 дні, а саме: з 14.00 год. 06 вересня 2018 року до 14.00 год., 04 листопада 2018 року, з визначенням застави 35 240 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, у кримінальному провадженні № 12018120020006780, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3, підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченого передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020006780,за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідуванням ОСОБА_3, повідомлено про підозру в тому, що він повторно таємно викрав з будинку, 4 по вулиці Будівельників, в м. Кропивницькому, майно, належне ОСОБА_4

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 вересня 2018 рокузадоволено вищевказане клопотання слідчого та щодо підозрюваного ОСОБА_3застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 дні. Також цією ухвалою підозрюваному ОСОБА_3 визначено заставу в сумі 35 240 грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Тобто, перебуваючи на волі, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Відсутність законного джерела доходу є умовою, що сприяє продовженню тотожних злочинів. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати його підзахисному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ОСОБА_5 готовий співпрацювати зі слідством та нести справедливе покарання за скоєне. Крім того, ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації по пров. Уральський, 1, м. Кропивницький, де проживає разом з хворою матір'ю та хворою бабусею, а також ОСОБА_5 отримує пенсію. Наявність постійного місця проживання та родини говорить про міцність соціальних зв'язків та відсутність потреби переховуватись від слідства та суду. Також ОСОБА_5 є інвалідом дитинства 3 групи (по зору), а також його мати є також інвалідом З групи загального захворювання.

З урахуванням усього, переліченого вище, подальше тримання під вартою ОСОБА_5 не тільки не обумовлено метою, передбаченою у ст. 177 КПК України, а й не буде відповідати загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи. ОСОБА_5 беззаперечно буде виконувати усі, покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Таким чином на думку захисту в клопотанні слідчого не достатньо обґрунтовані ризики передбачені ст.177 КПК України, а тому відсутні підстави для застосування такої жорстокої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою ОСОБА_5, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції є необгрунтованою та незаконною.

Вислухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_3 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Під час апеляційного розгляду сторона захисту вказувала, що в клопотанні слідчого не достатньо обґрунтовані ризики передбачені ст.177 КПК України. Так ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проживає разом з хворою матір'ю та хворою бабусею, отримує пенсію, є інвалідом дитинства 3 групи (по зору), а також його мати є також інвалідом 3 групи загального захворювання.

Однак, зазначене колегія суддів не може врахувати, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів клопотання слідчого Наумкін A.M. офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, його повідомлено про підозро ще у двох кримінальних провадженнях.

При цьому в іншому кримінальному провадженні ОСОБА_5 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його фактичного проживання в період часу з 19 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. Однак в порушення покладених обов’язків ОСОБА_5 о 22 год. 21 хв. перебував у ломбарді «Скарбничка».

Також необхідно зазначити те, що як вбачається з повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 11.07.2018 року (а.с. 28-41), останнього повідомлено про підозру у вчиненні тридцяти чотирьох епізодів кримінальних правопорушень, які є злочинами передбаченими ч. 3 ст. 185 КК України.

Більш того, в судовому засіданні прокурором зазначено, що в провадженні СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування злочинів проти власності та у разі встановлення винуватості ОСОБА_5 йому повідомлять про підозру, ще у сімнадцяти епізодів злочинів проти власності.

Таким чином враховуючи те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, раніше неодноразово судимий, а також те що до ОСОБА_5 вже раніше застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте останній підозрюється у скоєнні іншого корисливого злочину, який вчинено під час дії запобіжного заходу, колегія суддів не враховує доводи захисту, оскільки вони не забезпечать належного виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та нададуть змогу вчиняти нові подібні кримінальні правопорушення.

А тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Крім того, слідчий суддя на стадії обрання запобіжного заходу не перевіряє правильність кваліфікації дій підозрюваного, наявність та достатність доказів для визнання вини чи питання допустимості доказів.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Так, на думку колегії суддів, слідчий суддя задовольняючи подання слідчого та застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обґрунтовано зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, так і про існування ризиків запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Дані обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Крім того, відмовляючи апелянту у задоволенні його апеляційної скарги колегія суддів враховує обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, вагомість наявних доказів цього (протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками).

Також, кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України є: злочином проти власності, умисним, повторним, тяжким, корисливим злочином, посягає на приватну власність

Сукупність обставин в яких підозрюється ОСОБА_5 та його особистість істотно підвищує ступінь і характер суспільної небезпеки діянь, оскільки органами досудового розслідування інкриміновані події зафіксовано в період дії застосованого домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу ухилятися від кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, якою підозрюваному застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 дні, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 вересня 2018 року, якою підозрюваному ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020006780, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК Українистроком на 60 дні, а саме: з 14.00 год. 06 вересня 2018 року до 14.00 год., 04 листопада 2018 року, з визначенням застави 35 240 грн.,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

Р.А. ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_2