Ухвала суду № 76434977, 10.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/1227/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/820/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2,

суддів - Філонової Ю. О., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання – Різниченко Н.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 576/1227/18 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2018 року, якою повернутий прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора – Дегтяря О.В.

обвинуваченої – ОСОБА_4, –

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки висновки суду про неконкретність обвинувачення є безпідставними та суперечать вимогам КПК, так як такого висновку суд міг дійти тільки після дослідження доказів на стадії судового розгляду, при цьому обвинувальний акт містить саме такий виклад фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими.

06.06.2018 до Глухівського міськрайонного суду Сумської області від прокурора надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.204 КК разом з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02.07.2018 вказаний обвинувальний акт повернутий прокурору для усунення недоліків. Своє рішення суд першої інстанції вмотивував тим, що в обвинувальному акті відсутній належний, чіткий та конкретний виклад фактичних обставин кожного епізоду злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора Дегтяря О.В., який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, доводи обвинуваченої ОСОБА_4, яка погодилася з апеляційною скаргою прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про повернення прокурору обвинувального акта, суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст.291 КПК, оскільки в цьому процесуальному рішенні відсутній належний виклад фактичних обставин кожного епізоду злочину.

Таке рішення і висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону та є необґрунтованими.

Зокрема, у відповідності до вимог ч.2 ст.291 КПК, обвинувальний акт має містити, крім іншого, такі відомості: п.5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вимоги кримінального процесуального закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації прокурором дотримані, а обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (подія злочину, винуватість обвинуваченої у його вчиненні тощо) викладено чітко і конкретно в тому об’ємі, у якому вважає сторона обвинувачення.

Крім того, після викладу фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, в обвинувальному акті міститься також і сформульоване обвинувачення із зазначенням кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого та кваліфікуючими ознаками вчиненого злочину.

Розкриваючи зміст поняття «сформульоване обвинувачення», колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду України з цього питання (Постанова від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16), згідно якого в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин злочину, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого злочину в суді та для реалізації права на захист.

Крім того, колегія суддів бере до уваги і усталену прецедентну практику Європейського суду з прав людини, згідно якої «обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення», оскільки в контексті ст.6 Конвенції Суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи (п.44 рішення від 27.02.1980 у справі «Девеер проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), заява № 6903/75).

Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення ЄСПЛ від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» («Mattoccia v. Italy»), що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про «пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами».

Колегія суддів вважає, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, у зв’язку з чим конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні, а отже, і обвинувачення ОСОБА_4 не викликає сумнівів.

При цьому, слід враховувати, що виключно під час судового розгляду повинна надаватися правова оцінка правильності кваліфікації дій обвинуваченого, яка попередньо була дана органом досудового слідства, однак перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, суд першої інстанції вдався до оцінки фактичних обставин кримінального провадження щодо розкриття об’єктивної сторони злочину вже на стадії підготовчого судового засідання, що є неприпустимим й істотно порушує вимоги кримінального процесуального закону, так як такі порушення перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.409 КПК, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне після скасування судового рішення призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Разом з тим, встановивши підстави для скасування ухвали суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не може погодитися з доводами прокурора про допущену судом невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження в судовому засіданні прокурором не доведено наявності обставин, які б про це свідчили, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2018 року щодо повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 – скасувати у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_5. ОСОБА_6.