Постанова № 76434317, 11.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м.Суми

Справа №591/5960/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/1324/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі: Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-43», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство з обслуговування житла», Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради,

представники відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство з обслуговування житла» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2018 року в складі судді Грищенко О.В., ухваленого у м. Суми, повне судове рішення складено – 01 червня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, в якому після уточнення, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку матеріальну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я в розмірі 1215,35 грн та 7000,00 моральної шкоди, що разом становить 8125,35 грн, тобто по 2708,45 грн з кожного.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.05.2016 року близько 13 год. 50 хв. біля магазину, що розташований в житловому будинку по вул. СКД, 22 в м. Суми він отримав травму внаслідок обвалу облицювальної плитки з зовнішнього фасаду будинку. Він був госпіталізований до лікарні та проходив стаціонарне лікування, переніс три хірургічних операції та тривалий час перебував на лікарняному і проходив реабілітацію. У зв’язку з цим зазнав матеріальної, у вигляді витрат на лікування, та моральної шкоди. Вважає, що шкода повинна бути стягнута в солідарному порядку з ЖБК «Будівельник-43», який є власником вказаного будинку, ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла», що обслуговує цей будинок за договором із ЖБК «Будівельник-43», Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, на якого покладені функції контролю за якістю послуг з обслуговування житла.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1215,35 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 7000,00 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди з інших відповідачів в солідарному порядку відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з’ясування судом обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з апелянта матеріальної та моральної шкоди та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла» шкоди, оскільки в протоколі зборів мешканців будинку від 11.01.2013 року визначені складові поточного ремонту, серед яких ремонт фасаду будинку не передбачений. Крім того, договір №2К від 01.04.2013 року, укладений з ЖБК «Будівельник-43» з приводу надання послуг утримання будинку за адресою: м. Суми, вул. СКД, 22, є недійсним, оскільки ЖБК «Будівельник-43» не є юридичною особою. Вказує, що відповідно до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відповідальність за шкоду, задану позивачу, повинні нести співвласники багатоквартирного будинку.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін. Вказує, що суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Іншими учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу не направлено.

Представник відповідача ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла» та інші відповідачі в судове засідання не з’явилися, але про час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Позивач в судовому засіданні проти скарги заперечив та просив рішення залишити без змін.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла», суд першої інстанції виходив з того, що позивачу з вини відповідача ТОВ «СПОЖ», який неналежно виконував свої обов’язки за договором про утримання будинку, була завдана матеріальна шкода, що полягає у витратах, понесених ним на лікування, а також моральна шкода, яка виразилася у моральних і фізичних стражданнях, що зазнав позивач внаслідок цих подій.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, що 20.05.2016 року приблизно о 13-50 год. біля магазину, що розташований в житловому будинку по вул. СКД, 22, в м. Суми, позивачу внаслідок того, що з зовнішнього фасаду будинку обвалилася облицювальна плитка, завдано травму у виді відкритого А 1 типу підголовчатого перелому проксимальної фаланги 4 пальця лівої ступні зі зміщенням, пошкодження сухожилля розгинача 4 пальця, рвані рани тилу лівої ступні (т. 1 а.с. 5-11, 33, 36, 67).

Внаслідок даного нещасного випадку ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.05.2016 року по 06.06.2016 року, у зв’язку з чим витратив на лікування кошти в сумі 1215,35 грн (т. 1 а.с. 12-16).

Житловий багатоквартирний будинок по вул. СКД, 22, в м. Суми є кооперативним та не перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Суми (т. 1 а.с. 153).

Відповідно договору № 2К від 01.04.2013 року про надання послуг з обслуговування будинку і споруд, прибудинкової території ЖБК – 43 «Будівельник» (Замовник), який з моменту будівництва даного будинку, був його власником, та з іншої сторони ТОВ «СПОЖ» (Виконавець) домовилися про надання (отримання) послуг, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на підставі встановленого органом місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг (а.с.76-79).

Згідно з протоколом № 14 від 08.08.2016 року загальних зборів членів ЖБК – 43 «Будівельник» було вирішено підвищити тариф на обслуговування будинку. Як вбачається з цього тарифу, до його складу входить проведення протягом року поточного ремонту (т. 1 а.с. 80 - 82).

Проведення поточного ремонту будинку є також складовою тарифу, що затверджений рішенням виконавчого комітету СМР від 16.12.2014 р. № 656 (т. 1 а.с. 83, 84).

Як вбачається з актів та звітів про виконання тарифу, ТОВ «СПОЖ» систематично звітує про виконані роботи та виконання тарифу, а також проводить загальні весняні та осінні огляди будинку (т. 1 а.с. 85-91).

Таким чином, власником житлового будинку по вул. СКД, 22, в м. Суми - ЖБК – 43 «Будівельник», який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, надавав свої заперечення та пояснення з приводу даного спору, було укладено договір з ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла», як житлово-експлуатаційною організацією, з приводу з обслуговування даного будинку.

Як встановлено, 20.05.2016 року біля магазину, що розташований в житловому будинку по вул. СКД, 22, в м. Суми, з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого йому завдано матеріальної та моральної шкоди.

Згідно акту №5 про нещасний випадок невиробничого характеру, складеного 13.07.2016р. заходи, які необхідно здійснити для усунення причин травмування, а саме, вжити заходи щодо належної експлуатації будинку та безпечного проживання мешканців, прописані власнику житлового будинку ЖБК-43 (Будівельник), який останнім не оскаржено.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, завданої йому нещасним випадком, однак не правильно визначився з відповідальною особою за відшкодування такої шкоди.

За приписами норми ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, в деліктних зобов'язаннях передбачається презумпція вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статей 1167, 1195 ЦК України покладено на відповідача. Іншими словами: особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Статтею 7 цього Закону визначені обов’язки співвласників багатоквартирного житлового будинку, зокрема, співвласники зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 цього Закону співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків як співвласників.

Таким чином, саме на співвласників житлового будинку законом покладено обов’язок утримувати в належному технічному стані багатоквартирний будинок, в тому числі і його стіни, та відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків з утримання будинку.

На даний час кооперативний житловий будинок № 22 на СКД у м. Суми належить ЖБК «Будівельник-43»

Отже, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про стягнення шкоди з ТОВ «Сумське підприємство обслуговування житла», оскільки воно є лише управителем будинку та забезпечує його утримання, ремонт та інше на підставі укладеного договору з власником багатоквартирного житлового будинку – ЖБК «Будівельник-43», на який законом і покладено обов’язок з утримання в належному технічному стані будинку та відшкодування шкоди, заподіяної третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків з утримання будинку.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції, через неправильне застосування норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ЖБК «Будівельник-43» на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 1215,35 грн та 7000,00 грн моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ЖБК «Будівельник-43» на користь ТОВ «Сумське підприємство з обслуговування житла» підлягає стягненню у відшкодування витрат по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи 826 грн 80 коп. та 640,00 грн на користь держави – за розгляд справи в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство з обслуговування житла» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2018 року в оскарженій частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-43» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1215 грн 35 коп. та моральної шкоди – 7000,00 грн.

У задоволені позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство з обслуговування житла» - відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-43» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство з обслуговування житла» у відшкодування витрат по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи 826 грн 80 коп. та 640,00 грн на користь держави – за розгляд справи в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: В.І. Криворотенко

ОСОБА_6