Ухвала суду № 76433903, 13.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20762/17

Провадження № 1-кс/522/1589/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Радецькій Г.Д., за участю прокурора Зубар С.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 364 ч. 2, 187 ч. 4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, являючись працівником правоохоронного органу вчинив ганебний вчинок, який дискредитує його як працівника прокуратури Одеської області, що призвело до негативного суспільного резонансу на території м. Одеси та області, суттєвим чином підірвало авторитет та престиж органів прокуратури України, як державного органу влади.

Так, на початку вересня 2017 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_3, після отримання інформації з невстановлених досудовим розслідуванням джерел про осіб, які здійснюють перевезення по місту ОСОБА_4 грошових коштів у особливо великих розмірах вступив до злочинної змови з прокурором того ж відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7, слідчими СУ ГНП в Одеській області Рагулічем В.І., Сиченком В.М., Одеським Р.М. та іншими особами, у тому числі працівниками правоохоронних органів Одеської області, та зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе використовуючи службове становище та повноваження прокурора всупереч інтересам служби, здійснив розбій, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах при наступних обставинах.

У вересні 2017 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена), з метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_8 підшукав заявника ОСОБА_9 з кола своїх близьких знайомих, який є його однокласником, для оформлення заяви про злочин для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні, під яке в подальшому створено видимість законності дій, які фактично є неправомірними.

18 вересня 2017 року ОСОБА_8 за допомогою комп’ютерної та друкувальної техніки виготовив на листі формату А4 завідомо недостовірну заяву від імені ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що невстановлена особа 08.09.2017 в м. Одесі по провулку Червоному, зловживаючи довірою, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, заздалегідь запевнивши у продажі пневматичного пістолету Umarex Baretta 92 FS Nickel. Вказану заяву ОСОБА_8 у той же день передав у двох екземплярах ОСОБА_10, який особисто надав їх до канцелярії СУ ГУНП в Одеській області для реєстрації.

Після того, як працівником канцелярії заява зареєстрована за № К-3275 від 18.09.2017, один примірник отримав на руки ОСОБА_10

Далі, ОСОБА_8 особисто привіз вказану заву від імені ОСОБА_9 до чергової частини Управління організаційно – аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУНП в Одеській області за № 2366 від 19.09.2017.

В подальшому, на підставі заяви від імені ОСОБА_9, яка містить недостовірні дані, слідчим Сиченко В.М. 19.09.2017 внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12017160000000782 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

На виконання спільного злочинного плану ОСОБА_10 склавши протокол допиту від імені ОСОБА_9, датований 19.09.2017, вніс до нього завідомо недостовірні відомості про події вигаданого ОСОБА_8 злочину стосовно осіб, які нібито шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_9 та здійснюють продаж вогнепальної зброї, зазначивши, що імовірним фігурантом злочином є особа по імені ОСОБА_7, що користується автомобілем марки «Subaru», перші символи державного номерного знаку, якого починаються на «АМ92…».

При цьому вказаним працівникам правоохоронного органу, з невстановлених наразі слідством джерел, заздалегідь були відомі автомобілі та контактні дані осіб, які здійснюють перевезення грошових коштів у особливо великих розмірах по місту ОСОБА_4, які жодним чином не мають відношення до кримінального провадження № 12017160000000782, однак внесені до протоколу допиту як імовірні фігуранти злочину. Вказаний протокол допиту з недостовірними даними від 19.09.2017 підписаний ОСОБА_9 та став підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017160000000784 від 20.09.2017 за ч. 1 ст. 263 КК України.

В Єдиному реєстрі досудових розслідувань відповідно до ст. 37 КПК України для здійснення повноважень прокурора визначено групу прокурорів у складі ОСОБА_7, ОСОБА_3 та інших, старшим групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальних провадженнях № 12017160000000782 та № 12017160000000784 визначено ОСОБА_7

Матеріали досудових розслідувань № 12017160000000782 та № 12017160000000784 ОСОБА_7 об’єднані в одне кримінальне провадження № 12017160000000782 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України. Вказані злочини не відносяться до найбільш складних кримінальних правопорушень, не стосуються життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи осіб, не набули значного суспільного резонансу і не мають міжрегіональний характер, що відповідно до Положення про слідче управління головного управління Національної поліції в Одеській області, яке затверджено наказом начальника Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_11 № 3381 від 29.12.2016, не відносяться до категорії злочинів, по яким досудове розслідування повинно здійснюватися СУ ГУНП в Одеській області.

Однак незважаючи на вказане, шляхом зловживання службовим становищем та складанням завідомо недостовірних офіційних документів, внесенням до офіційних документів завідомо недостовірних відомостей, створюючи умови для нападу з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров’я осіб, які зазнали нападу, слідчий Сиченко В.М., діючи з єдиним спільним з ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та іншими особами злочинним умислом склав рапорт, датований 21.09.2017 посилаючись на проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12017160000000782 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, в рамках проведення яких встановлено, що автомобіль «Subaru», на який нібито посилається ОСОБА_9 у завідомо недостовірному протоколі допиту від 19.09.2017 має державний номерний знак «АМ9224АХ». При цьому документальні підтвердження встановлення вказаної інформації саме в ході проведення слідчих (розшукових) дій, у матеріалах досудового розслідування відсутні.

Далі, 29.09.2017 слідчим Сиченко В.М. складено, виготовлено, підписано та погоджено з ОСОБА_7, як прокурором у кримінальному провадженні, клопотання про надання дозволу на проведення обшуку автомобілю «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ», яке обґрунтовано завідомо недостовірними документами кримінального провадження № 12017160000000782.

Отримавши шляхом зловживання службовим становищем та наданням копій завідомо недостовірних документів кримінального провадження 02.10.2017 в Приморському районному суді м. Одеси ухвалу (справа № 522/18402/17) про надання дозволу на проведення обшуку автомобілю «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ», її реалізацію було відкладено до моменту надходження інформації про час та місце перевезення грошових коштів в особливо великих розмірах.

Разом з цим, для проведення обшуку на підставі листа т.в.о. заступника начальника СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 виділені та залучені працівники ОСОБА_14 в Одеській області, які в подальшому, будучи необізнаними у злочинних намірах службових осіб прокуратури Одеської області, СУ ГУНП в Одеській області та інших невстановлених осіб, у тому числі правоохоронних органів, використані як засіб застосування насильства та фактично стали знаряддями вчинення злочину.

Після надходження з невстановлених наразі слідству джерел інформації про заплановане на 18.10.2017 переміщення по місту ОСОБА_4 автомобілю «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ», в якому мають перевозитись грошові кошти у особливо великому розмірі, прокурори Мєнялін А.С., Грамма О.О., слідчі Рагуліч В.І., Сиченко В.М., Одеський Р.М. спільно з іншими особами, у тому числі працівниками правоохоронних органів Одеської області заздалегідь підтвердили раніше досягнуту домовленість про здійснення нападу з метою заволодіння вказаним майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров’я осіб, шляхом використання працівників ОСОБА_14 в Одеській області, як засобу застосування насильства та знаряддя вчинення злочину.

18 жовтня 2017 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин біля домоволодіння № 15 по вулиці Базарній у місті Одесі у напрямку вулиці Канатної співробітниками ОСОБА_14 в Одеській області за вказівкою ОСОБА_8 заблоковано рух автомобілю «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ», в якому перебували водій ОСОБА_15, пасажир на передньому сидінні ОСОБА_16 та пасажир на задньому сидінні ОСОБА_17 Також у зазначеному автомобілі, на задньому пасажирському сидінні знаходились дві чорні сумки з грошовими коштами за загальну суму 140 000 (сто сорок тисяч) доларів США, належних ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Далі, за вказівкою ОСОБА_8 співробітниками ОСОБА_14 в Одеській області здійснено силове відкриття дверцят автомобіля «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ», усі пасажири якого із застосуванням насильства витягнуті з автомобілю та повалені на землю з правого боку автомобілю.

Після цього ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, у тому числі правоохоронних органів Одеської області, здійснено відчинення задньої лівої дверці автомобіля «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ» та покладено сторонній предмет – сумку темного кольору з двома магазинами від автомату Калашникова, спорядженими набоями у кількості 57 (п’ятдесяти семи) одиниць та пістолет «Zoraki mod. 9 MS» з магазином спорядженим 8 (восьми) набоями.

Впевнившись у наявності грошових коштів, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та інші особи, у тому числі працівники правоохоронних органів, на виконання вказаного умислу, заволоділи чужим майном у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які перебували на задньому сидінні автомобіля «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ» у сумі 140 000 (сто сорок тисяч) доларів США. Вказані грошові кошти поміщені до багажного відділення автомобілю «Део Ланос», темного кольору, ДНЗ «ВН5507ЕА» за кермом якого перебував ОСОБА_3 Після цього, «Део Ланос», ДНЗ «ВН5507ЕА» під керуванням ОСОБА_3, поїхав по вулиці Базарній у місті Одесі у напрямку вулиці Маразлієвської.

В подальшому слідчими Рагулічем В.І., Одеським Р.М. Сиченко В.М., прокурором Мєняліним А.С. та іншими особами вилучено з автомобілю «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ» сумку темного кольору, яку туди поміщено (підкинуто) слідчим Одеським Р.М., з двома магазинами від автомату Калашникова, спорядженими набоями у кількості 57 (п’ятдесяти семи) одиниць та пістолет «Zoraki mod. 9 MS» з магазином спорядженим 8 (восьми) набоями.

Також в ході обшуку вилучені особисте майно та речі ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_15, за результатами чого, ОСОБА_8 складено протокол обшуку від 18.10.2017, в який внесено завідомо недостовірні відомості в частині виявлення у автомобілі «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ» двох магазинів від автомату Калашникова, спорядженими набоями у кількості 57 (п’ятдесяти семи) одиниць та пістолет «Zoraki mod. 9 MS» з набоями у кількості 8 (восьми) штук. Відомості про виявлення та вилучення грошових коштів у сумі 140 000 (сто сорок тисяч) доларів США не відображено взагалі.

Прибувши до СУ ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 8-г, частина грошових коштів з однієї з сумок, що вилучені з автомобілю «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ», а саме 10 730 (десять тисяч сімсот тридцять) доларів США, 52 786 (п’ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень, 571 450 (п’ятсот сімдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят) гривень, після досягнення домовленості між усіма учасниками неправомірних дій, повернута під розписку ОСОБА_16

З метою завуалювання злочинних дій, надання їм вигляду законності та відповідної процесуальності, ОСОБА_7 знищено попередній протокол обшуку, що складений ОСОБА_8 на місці події та складено інший протокол обшуку автомобілю «Subaru», ДНЗ «АМ9224АХ» від 18.10.2017, в якому також відображені недостовірні відомості щодо виявлення у автомобілі двох магазинів від автомату Калашникова, спорядженими набоями у кількості 57 (п’ятдесяти семи) одиниць та пістолет «Zoraki mod. 9 MS» з набоями у кількості 8 (восьми) штук. Разом з цим, у протокол внесено відомості щодо грошових коштів, які не були відображені у попередньому протоколі та повернуті ОСОБА_16О, а саме 10 730 (десять тисяч сімсот тридцять) доларів США, 52 786 (п’ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень, 571 450 (п’ятсот сімдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят) гривень. Зазначений протокол з недостовірними даними підписаний повторно ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_10, понятими ОСОБА_20 та ОСОБА_21

Здобуті в результаті нападу, поєднаного із насильством небезпечним для життя та здоров’я ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_15 грошові кошти у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США, що станом на 18.10.2017 за курсом НБУ складало 3 178 116 (три мільйони сто сімдесят вісім тисяч сто шістнадцять) гривень, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та інші особи, у тому числі співробітники правоохоронних органів розподілили між собою та розпорядились ними на власний розсуд.

14 грудня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 187 КК України.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 187 КК України, обґрунтовується показами ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, відеозаписом з місця події від 18.10.2017, на якому зафіксовано факт неправомірних дій ОСОБА_3 та інших співробітників правоохоронних органів в Одеській області, іншими доказами, які в сукупності підтверджують обставини кримінального правопорушення.

На неодноразові виклики ОСОБА_3 до слідчого для проведення за його участю слідчих та процесуальних дій, останній не з’являвся.

Однак за офіційними даними оперативно-розшукового управління Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, гр. ОСОБА_3 виїхав за межі Державного кордону України.

Оскільки наразі фактичне місцезнаходження підозрюваного не відоме, є об’єктивні підстави вважати, що ОСОБА_3 ухиляється від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування.

Постановою слідчого від 15.12.2017 ОСОБА_3 оголошено у розшук.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 15 років, знаходячись на свободі переховувався та може далі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду, у підозрюваного не має постійної роботи, а тому, розуміючи, що йому може бути призначене реальне покарання до позбавлення волі буде мати намір уникнути покарання. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також заслухавши слідчого та прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.

У клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий ґрунтує свої доводи лише на припущеннях.

Слідчим також не доведено існування ризиків у разі обрання підозрюваній більш м'яких запобіжних заходів, всі доводи ґрунтуються на припущеннях, до уваги береться лише тяжкість злочину у скоєнні яких лише підозрюється ОСОБА_3 Слідчим не досліджено обставини, які мають значення для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки;

- ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян, що спричинило тяжкі наслідки;

- ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров’я осіб, які зазнали нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

В повідомленні про підозру ОСОБА_3 відсутні конкретні обставини, які інкримінуються йому, а саме не вказано жодної конкретної дії, які свідчать про скоєння кримінального правопорушення.

В підозрі, яка інкримінована ОСОБА_3 вказано тілько, що він був в групі прокурорів і на місті злочину, але які його злочинні дії, відомості відсутні.

В матеріалах клопотання, а також в самому клопотанні не вказано у який офіційний документ і ким внесені завідомо неправдиві відомості, що спричинили тяжкі наслідки.

Також, в підозрі відсутні дії підозрюваного ОСОБА_3 в кваліфікації його дій по ст. 187 ч. 4 КК України.

Суд не заперечує обставинам, що ОСОБА_3 з грудня 2017 року не перебував на території України, однак, на момент залишення України він не має процесуального статуса, і тому був необмежений у пересуванні.

В даний час маючи статус підозрюваного, ОСОБА_3 виконує свої процесуальні обов’язки, про що свідчить його неодноразова явка до слідчого і суду.

Що стосується доводів слідчого і прокурора про вплив на потерпілих, суд вважає цю обставину хибною, оскільки ні свідки, не потерпілі під час досудового слідства не вказують на підозрюваного.

Також є безпідставним ризик на який посилається слідчий, що відносно підозрюваного є другі кримінальні правопорушення, додавши витяги ЄРДР де вказано прізвище «Грамма», оскільки сама вказівка в витягу ЄРДР не є підозрою в скоєнні правопорушення, тим більше, що ст. 177 КПК України передбачає «вчинення інших правопорушень», а не вчинене раніше.

Що стосується переховування від органів досудового розслідування і суду, то суд вважає, що за час знаходження за кордоном, ОСОБА_3 зрозумів, що це є неможливим і сам звернувся з заявою про розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з його участю, і його явка в судові засідання і до слідчого свідчить про його щирі наміри.

Крім того, за час відсутності на території України у підозрюваного народилась дитина, що свідчить про його тісні соціальні зв’язки.

Відповідно до п. 9 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 р. виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Відповідно до п. 10 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. 18 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК).

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

ОСОБА_3 має соціальні зв’язки, які спростовують ризик уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчим та прокурором не надано доказів, що підозрюваний переховувався від досудового слідства.

Не вказано яке доказове навантаження несуть показання свідків та відеозапис з місця події від 18.10.2017 року і чи підтверджуються вони неправомірність дій саме ОСОБА_3 Ніхто з потерпілих, будучи допитаними не зазначали, що ОСОБА_3 мав причетність до викрадених грошових коштів та вів якісь переговори. ОСОБА_3 не знайомий ні з потерпілими, ні зі свідком, ні разу з ними не зустрічався, не телефонував. Не вказані конкретні обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний не будучи ізольованим від суспільства, буде переховуватися від органів досудового розслідування, знищувати, ховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, незаконно пливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вбачається з матеріалів, згідно витягу з кримінального провадження № 42017160000001457 від 26.10.2017 року, вчинене діяння, за яким відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 187 КК України.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що факт вчинення ОСОБА_3 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженню доказів.

У судовому засіданні прокурором було доведено частково обґрунтованість підозри і що є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як підозрюваний ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочинів може переховуватися від органів досудового розслідування, чим негативно вплинути повному, обєктивному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому прокурором надані всі докази, які є достатніми для переконання, що жоден інший із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час судового розгляду ризикам.

Так посилання про те що підозрюваний ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочинів може переховуватися від органів досудового розслідування, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Після скоєння злочину тривалий час, знаючи про внесення даних до ЄРДР підозрюваний знаходився на робочому місці і по місцю свого мешкання.

Крім того, як вбачається з встановлених доказів, прямої участі в розбійному нападі він не приймав, що свідчить про часткове обґрунтування підозри.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 183, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 364 ч. 2, 187 ч. 4 КК України – відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк досудового розслідування, а саме до 14 жовтня 2018 року.

Накласти на ОСОБА_3 заборону залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 21:00 по 7:00 годин; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими; здати на зберігання слідчому паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Копію ухвали суду вручити ОСОБА_3 негайно після її проголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

13.09.2018