Ухвала суду № 76432156, 12.09.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43743/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський масло завод» про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 12016110000000239 від 12.07.2016, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2018 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ «Чугуївський масло завод» про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 12016110000000239 від 12.07.2016.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 30 серпня 201888 року Печерським районним судом міста Києва у справі № 757/41958/18-к, задоволено клопотання прокурора відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Павчука С.С. про накладення арешту на майно.

Особа, що подала клопотання в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Проте 12.09.2018 р. представником ТОВ ««Чугуївський масло завод» Пясецький Д.В. до початку судового засідання подав клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.

Представник Генеральної прокуратури України у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином. Проте 12.09.2018 р. прокурор Павчук С.С. через кпнцелярію суду подав клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна за його відсутності, проти вимог клопотання заперечує в повеносу обсязі.

Судовим розглядом встановлено, що Управління розслідувань кримінальних проваджень у сфері еуономіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016110000000239 від 12.07.2016 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 131КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа № 757/41958/18-к) Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2018 було накладено арешт на рахунки ТОВ «Чугуївський масло завод» (код 40515416) № 2600900128421 та № 2605400128421 відкритих у ПАТ «КБ «Земельний капітал» (МФО 305880); ТОВ «Чугуївський масло завод» (код 40515416) № 26006300003705 відкритий у ПАТ «АБ «Радабанк» (МФО 306500); ТОВ «Чугуївський масло завод» (код 40515416) № 26001022476001 відкритий у АТ «БАНК АЛЬЯНС» (МФО 300119); ТОВ «Чугуївський масло завод» (код 40515416) № 26009052704239 відкритий у АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) та зупинити видаткові операції коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

На сьогоднішній день Відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на майно ТОВ «Чугуївський масло завод».

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна ТОВ «Чугуївський масло завод».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський масло завод» про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 12016110000000239 від 12.07.2016 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року у справі № 757/41958/18-к, на грошові кошти ТОВ «Чугуївський масло завод» (код ЄДРПОУ - 40515416), що розташовані на рахунках:

-№ 2600900128421 та № 2605400128421 відкритих у ПАТ «КБ «Земельний капітал» (МФО 305880);

-№ 26006300003705, відкритий у ПАТ «АБ «Радабанк» (МФО 306500);

-№ 26001022476001 відкритий у АТ «БАНК АЛЬЯНС» (МФО 300119)

-№ 26009052704239 відкритий у АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299).

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя В. А. Писанець